НМТ онлайн 2025 року з української літератури – 1 сесія

Уривок

«Послала нас Деревлянська земля, кажучи так:"Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя Мала"...»

узято з

Якову де Бальмену Тарас Шевченко присвячує твір, у якому

У рядках

Анхізів син, вклонившися богині,

поглянув їй, окриленій, услід...

Максим Рильський згадує героя твору

Прислів'я «На язиці – мед, а на думці – отрута» характеризує

«Мені часом здається, що Криворівня – се великий аероплан, який несеться високо в небі між хмарами. А все-таки я задоволений, що попав сюди. Маю враження, зібрав трохи матеріалу, ближче познайомився з природою і життям гуцулів. Тут все таке оригінальне, дике і незвичайне», – писав про джерела свого твору

«Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О Боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть?» – журиться

Порушену в пісні проблему

Тече річенька невеличенька,

Схочу – перескочу.

Віддай же мене, моя матінко,

За кого я схочу.

також розкрито у творі

«У новелі [...] жіночі типи, які досі займали увагу авторки, скристалізувалися в три жінки; одна з них простодушна, до котрої належить щастя; друга – сентиментальна зламана істота, котра гине; і третя – дика, відважна натура, яка не дбає про світ так, як гуцулка», – писав Осип Маковей про твір

На малюнку зображено епізод твору

Óбрази весняної ночі, солов'їного співу, летючої миті життя, радісного свята квіток, Фауста створив поет, який належав до

«Нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололось моє власне "я"», – таке право має герой твору

«Любові всевишній присвячується» твір, у якому

«Вільна праця, вірність національним традиціям, повага до себе, людей і природи, несприйняття будь-якої несправедливості – ось складники сили та міцності цього старовинного козацького роду» – сказано про родину

Ознаки постмодернізму помітно в рядках

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Поезію написано за мотивами твору

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Основну думку твору виражено в рядках

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Óбраз Каяли символізує

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

За жанром (віршовою формою) твір є

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

У рядках

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

наявна

Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.

Ластів'яче гніздо

Над моїм вікном, у куточку, ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони у дзьобах мокру глину, трудячись день у день. Потім я бачив їхні задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята – ластівки зігрівали гніздо, здається, не залишали його ні на мить.

Та одного разу трапилося несподіване. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився увесь, почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі. Він був незворушний і гордий.

Але бачили 6 ви, що робили ластівки"! Вони злетілися сюди з усіх дворів, кружляли, кричали, плакали... Вони підлітали до гнізда і, вгледівши там розбишаку, знову відлітали геть, на родинну раду. І почалось щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Мабуть, вони вирішили ув'язнити горобця. Так, замурувати його навіки.

 Однак горобець, не запідозрюючи про їхній замір, лишався у затишному гнізді, непереможний ї самовпевнений. Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з потемок гнізда. А ластівки все несуть і несуть свої останні цеглинки...

Така була розплата...

Василь Земляк

Ідея твору суголосна з прислів'ям

Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.

Ластів'яче гніздо

Над моїм вікном, у куточку, ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони у дзьобах мокру глину, трудячись день у день. Потім я бачив їхні задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята – ластівки зігрівали гніздо, здається, не залишали його ні на мить.

Та одного разу трапилося несподіване. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився увесь, почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі. Він був незворушний і гордий.

Але бачили 6 ви, що робили ластівки"! Вони злетілися сюди з усіх дворів, кружляли, кричали, плакали... Вони підлітали до гнізда і, вгледівши там розбишаку, знову відлітали геть, на родинну раду. І почалось щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Мабуть, вони вирішили ув'язнити горобця. Так, замурувати його навіки.

 Однак горобець, не запідозрюючи про їхній замір, лишався у затишному гнізді, непереможний ї самовпевнений. Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з потемок гнізда. А ластівки все несуть і несуть свої останні цеглинки...

Така була розплата...

Василь Земляк

Зав'язкою твору є речення

Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.

Ластів'яче гніздо

Над моїм вікном, у куточку, ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони у дзьобах мокру глину, трудячись день у день. Потім я бачив їхні задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята – ластівки зігрівали гніздо, здається, не залишали його ні на мить.

Та одного разу трапилося несподіване. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився увесь, почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі. Він був незворушний і гордий.

Але бачили 6 ви, що робили ластівки"! Вони злетілися сюди з усіх дворів, кружляли, кричали, плакали... Вони підлітали до гнізда і, вгледівши там розбишаку, знову відлітали геть, на родинну раду. І почалось щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Мабуть, вони вирішили ув'язнити горобця. Так, замурувати його навіки.

 Однак горобець, не запідозрюючи про їхній замір, лишався у затишному гнізді, непереможний ї самовпевнений. Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з потемок гнізда. А ластівки все несуть і несуть свої останні цеглинки...

Така була розплата...

Василь Земляк

Зухвальство чужинця, дружна відсіч ластівок і неминуча розплата за вторгнення нагадують події у творі

Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.

Ластів'яче гніздо

Над моїм вікном, у куточку, ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони у дзьобах мокру глину, трудячись день у день. Потім я бачив їхні задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята – ластівки зігрівали гніздо, здається, не залишали його ні на мить.

Та одного разу трапилося несподіване. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився увесь, почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі. Він був незворушний і гордий.

Але бачили 6 ви, що робили ластівки"! Вони злетілися сюди з усіх дворів, кружляли, кричали, плакали... Вони підлітали до гнізда і, вгледівши там розбишаку, знову відлітали геть, на родинну раду. І почалось щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Мабуть, вони вирішили ув'язнити горобця. Так, замурувати його навіки.

 Однак горобець, не запідозрюючи про їхній замір, лишався у затишному гнізді, непереможний ї самовпевнений. Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з потемок гнізда. А ластівки все несуть і несуть свої останні цеглинки...

Така була розплата...

Василь Земляк

Ключовими óбразами твору є

Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.

Ластів'яче гніздо

Над моїм вікном, у куточку, ластівки звили собі гніздо. По крихітці носили вони у дзьобах мокру глину, трудячись день у день. Потім я бачив їхні задумливі палеві голівки, срібно-чорні оченята – ластівки зігрівали гніздо, здається, не залишали його ні на мить.

Та одного разу трапилося несподіване. Замість ластівки я угледів у гнізді горобця. Він витріщив свої жовті очі, настовбурчився увесь, почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі. Він був незворушний і гордий.

Але бачили 6 ви, що робили ластівки"! Вони злетілися сюди з усіх дворів, кружляли, кричали, плакали... Вони підлітали до гнізда і, вгледівши там розбишаку, знову відлітали геть, на родинну раду. І почалось щось неймовірне. Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. Мабуть, вони вирішили ув'язнити горобця. Так, замурувати його навіки.

 Однак горобець, не запідозрюючи про їхній замір, лишався у затишному гнізді, непереможний ї самовпевнений. Уже ледь-ледь видно його голову, уже тільки очі поблискують з потемок гнізда. А ластівки все несуть і несуть свої останні цеглинки...

Така була розплата...

Василь Земляк

В уривку «почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі» ужито

Поєднайте назву твору (1-4) з його історичним тлом (А – Д).

Поєднайте назву твору (1-4) з його художніми óбразами (А – Д).

Установіть відповідність між назвою твору (1-4) та уривком (А – Д) з нього.

Поєднайте ім'я персонажа (1-4) з уривком (А – Д), де його схарактеризовано.

Поєднайте ім'я письменника (1-4) з висловлюванням (А – Д) про нього.