НМТ онлайн 2026 року з української літератури – демоваріант

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

 «Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. У рядках Усі ідеальні якості державця, воїна сконцентровано в о́бразі київського князя, котрий виголосив «золоте слово», у якому звучить скорбота з приводу роз’єднаності руських земель… схарактеризовано Святослава.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів із метою закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Пригадайте сюжет трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Мартин Боруля прагне добитися дворянства, тому у своїй хаті запроваджує «дворянські порядки». У творі є епізод, коли головний герой хоче одружити доньку з «благородним» чиновником Націєвським, він навіть вибирає хрещених батьків для ще не народжених онуків.

Був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха – і так дворянство у тебе засвербіло – так каже Гервасій Гуляницький до Мартина Борулі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Виконуючи це завдання, пригадайте історію написання поеми Івана Франка «Мойсей».

Іван Франко 1904 року побував в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело – скульптура «Мойсей». Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 року.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький. Після проведення «чорної ради» в Ніжині Сомка кидають до в’язниці. Запорожець Кирило Тур намагається врятувати ув'язненого гетьмана Якима Сомка перед його стратою. Тур пробирається до в'язниці, обдуривши Брюховецького, і пропонує Сомкові помінятися одягом, щоб той утік, проте Сомко рішуче відмовляється рятувати своє життя ціною життя запорожця.

Чужою смертю я волі куповати не хочу – так відповідає Сомко Кирилові Туру.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Уривок із вірша Ігоря Калинця

Це погляд чий,

сестри чи Ваш […]?

Я пригадав. Той вечір. Ми,

Вона і Ви. І я надвоє.

перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють і художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:

О, панно Інно, панно Інно!

Я – сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги…

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя та боротьбу українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні та під час реформи 1861 року.

Вислів Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п’є духа могó, страхи Божі шикуються в бій проти мене… Чи дикий осел над травою реве? Чи реве віл, коли ясла повні? зі Старого Завіту підказав назву твору авторові.

Зверніть увагу, що роман є соціально-психологічним, оскільки автор досліджує формування характеру головного героя (Чіпки Варениченка) крізь призму соціальних умов (кріпацтво, несправедливість).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання сюжету послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…». Автор докоряє національній еліті, яка зневажає український народ:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра;

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом й іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про воєнний епізод, який відбувся в словацькому містечку Модри Камень.

Отже, правильним є такий варіант послідовного заповнення пропусків: Найсильніший, на нашу думку, прикінцевий внутрішній монолог розвідника, що переходить згодом у вдаваний діалог із Терезою. Це – згусток крові, болю, радості воїна. Олесь Гончар передає глибоке душевне зворушення ліричного героя, його палку любов, усі нюанси настрою».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Згадаймо тему повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами. У творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти.

М. Коцюбинський, повертаючись 1910 poкy з лікування в Італії, на кілька днів зупинився в селі Криворівня на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість письменник написав унаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення та світосприймання карпатських гуцулів.

Подивіться на зображення, там є ключові слова повісті: Марічка, гуцули, ворожнеча, нявки, вірність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо віршований історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Родина Сірків зуміла зберегти український дух, рідні звичаї, традиції і мову, перебуваючи за тисячі кілометрів від України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені сімдесятирічного То-Ма-Кі (Юрія Яновського). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями із життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, найкращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев. Богдан – матрос, який пережив багато пригод, в образі цього безстрашного підкорювача життя вгадується Григорій Гричер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, наведеному у варіанті відповіді Б. Уривок узято з твору «Ворошиловград» Сергія Жадана.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Шістдесятники – це покоління української національної інтелігенції з виразною громадянською позицією, яке ввійшло в культурний простір (літературу, мистецтво, публіцистику) у другій половині 1950-х років XX століття. Їхня поява стала можливою завдяки тимчасовому послабленню комуністично-більшовицького тоталітаризму в період хрущовської «відлиги». Найповніше творчий потенціал митців і мисткинь цього покоління розкрився на початку та в середині 1960-х років, що й зумовило назву руху.

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють тематичні різновиди лірики: пейзажну, філософську, громадянську, інтимну, патріотичну.

Зверніть увагу, що наведений в умові завдання вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?» – це яскравий зразок громадянської та філософської лірики.

Основна тематика охоплює викриття тиранів, прославлення незнищенності українського народу й утвердження віри в історичну справедливість.

«Уривок з поеми» Євгена Маланюка – це теж яскравий зразок громадянської та філософської лірики з виразною козацькою тематикою. Твір поєднує тему історичної пам'яті, осмислення державності, відданості Батьківщині та спадкоємності поколінь, де ліричний герой відчуває себе частиною нескореного народу. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Фольклорний о́браз «На ясні зорі і на тихі води» (перша строфа) є також у творі «Дума про Марусю Богуславку».

Маруся звертається до козаків-невольників:

Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Провідним художнім засобом в останній строфі є риторичне звертання:

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде.

 Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

У творі автор наголошує на незламності й вічности українського народу.

Отже, ідею твору найточніше виражено в рядку

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Василь Стус, який був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, поетом-авангардистом, перекладачем, літературознавцем і ключовою постаттю дисидентського руху.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Проаналізуйте перший абзац запропонованого твору. Автор у листі до сина наголошує: Людина – це обов’язок, а не титул (народився – і вже людина). Людина – твориться, самонароджується.

Отже, Стус хоче донести проблему, передану в прислів’ї Всякий народиться, та не всякий у люди годиться.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

З настановами до сина звертається також ліричний герой твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Твір побудовано як колискову, у якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини. Пригадайте зміст цього твору:

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом першого абзацу є тавтологія – риторична фігура, що полягає в повторенні однакових або схожих за змістом слів для підсилення виразу.

Зверніть увагу, що в першому абзаці часто повторюються однакові слова: Людина, Ти, Бог тощо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст та ідейний зміст твору.

Ключовими образами запропонованого твору є людина, серце, любов.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжети художніх творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. Саме в цьому творі є слова: Чарiвна рiчка Оскiл... А скiльки там диких качок.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту. Уривок У нас був дід дуже схожий на Бога – початок опису діда Семена. Для малого Сашка дід був символом добра, що розмовляв з усім живим. 

У романі Івана Багряного «Тигролови» є уривок: Хабаровськ – столиця цілого Далекосхідного краю. Автор описує місто як центр радянського колоніального впливу, химерне «ельдорадо» та осереддя НКВД.

Море – це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих голубок… Ця відома метафора належить Юрію Яновському з роману «Майстер корабля», де море постає пристрасною, збудливою і небезпечною стихією.

Зверніть увагу, уривок Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано узято з твору «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «О панно Інно…» йдеться про складні почуття ліричного героя – тугу за втраченим нерозділеним коханням, поєднану зі світлим спогадом. Сестра, сніги, любові усміх – це художні образи цього твору.

Леся Українка – авторка вірша «Contra spem spero!», назва якого в перекладі «Без надії таки сподіватись…». Хмари осінні, гора, барвисті квітки – ключові художні образи в цій поезії. Вони символізують життєві труднощі (хмари осінні, гора крем'яная) та незламну надію й творчу працю (барвисті квітки), протиставляючи сум і розпач активній боротьбі.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється скутому орлу, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як співочий грім бать­ків моїх, що тепер дітьми безпам’ятно забутий. Тут також є образи меча та судних дощів. 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» – зразок неокласичної інтимної лірики. Тут є образи ясного саду, лампади та Кіприди доброї.

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про одного з батьків новочасного українського театру. Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

Панас Мирний у своєму романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показав ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, віднімання свого, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями.

Висловлювання Це була досить на той час смілива думка – дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор зі свого завдання вийшов досить добре стосується Пантелеймона Куліша. Згадаймо, головний предмет художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша – історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А.  Це глибока характеристика генія, який вийшов із кріпацтва, став велетнем культури, переніс десять років заслання і зробив колосальний внесок у свободу України.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.