НМТ онлайн 2026 року з української літератури – 2 сесія

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ».

Завдання перевіряє знання сюжету й персонажів історичної драми.

У «Повісті минулих літ» є епізод про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка Ігоря.

«А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя, за Мала», – говорили люди княгині. Древляни прислали двадцять найкращих мужів сватати Ольгу за свого князя Мала. Ольга наказала поховати їх живими в човні, у якому вони припливли до Києва.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє вміння впізнавати автора за цитатою з його ліричного твору.

Згадаймо поему «Кавказ» Тараса Шевченка. У творі митець засуджує колонізаторську політику російського самодержавства на Кавказі, показує страждання поневолених народів.

І вам слава, сині гори,
кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті –

говорить ліричний герой цього твору.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє вміння розпізнавати літературні персонажі та характери героїв класичних творів крізь призму українських прислів’їв.

Виконуючи це завдання, варто згадати перший історичний роман нової української літератури Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Головними героями твору є реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький. Саме їхні стосунки характеризує прислів’я Два коти в одному мішку не помиряться.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжетних деталей, зокрема міфологічних елементів і легенд, уміщених у прозових чи драматичних творах.

Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Легенду про конфлікт царя велетнів (якого Морана згодом закляла в камінь Сторож) з богинею смерті Мораною розповідає герой твору Максим Беркут Мирославі та її батькові Тугару Вовку, коли вони проїжджають повз священний камінь Сторож на в'їзді до Тухольської долини.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання епістолярної спадщини та творчих дискусій українських письменників і критиків XIX століття. 

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком. Той схвально оцінив сюжет роману, але радив: «… розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання перевіряє знання системи персонажів та їхніх психологічних характеристик у програмних творах. 

Згадайте героїв драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Лукаша й Мавку. Драматизм образу Лукаша – у його роздвоєності, у його нерозумінні самого себе, у неусвідомлені справжнього щастя, мети життя. Під впливом обставин в'яне цвіт його душі, засмоктує буденщина. 

Правильним є такий варіант послідовного заповнення пропусків: «Лукаш – натура роздвоєна. З одного боку, він типовий поліський парубок, добрий, слухняний син і небіж, а з іншого, наділений від природи поетичною натурою, яку Мавка відразу ж відчула: «той цвіт від папороті чарівніший – він скарби творить, а не відкриває…».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».

Завдання перевіряє знання біографії та творчого контексту створення малярських робіт і літературних праць Тараса Шевченка.

Згадаймо поему Тараса Шевченка «Катерина». Автор розкриває тему трагічної долі жінки-покритки й дитини-байстрюка в кріпосному суспільстві.

«Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася зі своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, … а москаль дере собі за своїми, тільки курява ляга – собачка ще поганенький доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє», – так описує Тарас Шевченко свою картину до поеми.

«Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана 1840 року олійними фарбами. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які вирували в його серці.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина?».

Завдання перевіряє знання інтимної лірики видатних українських поетів і вміння визначати авторство поетичних рядків.

Поезія «Ти знаєш, що ти – людина?» починається з риторичних запитань, після чого Василь Симоненко вмотивовано пояснює смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід.

Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні, –

стверджує ліричний герой цього твору.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів, справжніх прізвищ українських письменників «розстріляного відродження». 

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Марія, загірна комуна, штаб Духоніна, гроза, натовп черниць – символічні óбрази новели. Зверніть увагу, що Фітільов – це справжнє прізвище Миколи Хвильового.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський.

Завдання перевіряє знання естетичних принципів й ідейно-художніх орієнтирів літературних угруповань (неокласиків).

Неокласицизм із його рівновагою, мальовничими художніми засобами, міцним логічним побудуванням і строгою течією мислі притаманний творчості Максима Рильського – одного з найвидатніших українських поетів XX століття, яскравого представника й засновника угруповання «київських неокласиків».

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест».

Завдання перевіряє знання прототипів головних героїв української прози.

Події в новелі «Камінний хрест» Василя Стефаника відбуваються наприкінці ХІХ – на початку XX століття. Селянин Іван Дідух покидає рідну землю, щоб переїхати до Канади в пошуках кращого життя (на вмовляння дітей і дружини). Зверніть увагу, що прототипом головного героя був односелець письменника Штефан Дідух (у творі – Іван), який емігрував з родиною до Канади.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє знання ключових біографічних або сюжетних епізодів у творах, присвячених темі кохання й митця. 

«Любові всевишній» присвячено новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії. Він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки Марфи Яркової. «Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу…» – пише додому Михайло.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми».

Завдання перевіряє знання громадянської лірики й патріотичних мотивів у поезії представників української діаспори.

Євген Маланюк у вірші «Уривок з поеми» зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України. Це ілюструє низка образів тієї епохи: Січ, отамани курінні, гармати, кобзар. Використавши козацьку тематику, Маланюк провів паралелі з XX ст., апелюючи до народної пам'яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги й перемоги українських козаків. Поет із болем і сумом передбачає, що український народ у майбутньому знову зіткнеться з імперським тиском і загрозою з боку москви:

Ще засилатимеш, на жаль, 
до Києва послів московських – 
І по паркету наших заль 
ступати лаптю буде сковзко.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати ознаки та художні прийоми постмодернізму в художніх текстах. 

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання теорії літератури, зокрема визначення жанрових особливостей сонета. 

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Кожен рід літератури має власну систему жанрів. Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам можна відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Проаналізуймо твір. Це ліричний вірш, який складається із 14 рядків і має два чотиривірші (катрени) і два тривірші (терцети). Отже, це сонет.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання інтертекстуальних зв'язків і мотивів праці в творчості українських класиків. 

Образ бджоли, для якої праця є одночасно потребою і насолодою, є також у байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». У творі автор розкриває концепцію сродної праці – ідеї про те, що кожен має робити те, до чого має природний хист і покликання.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ключові образи поетичного твору.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст твору, зокрема ідейний. 

Ключовими образами цього твору є бджола, довголіття, трудівниця.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння знаходити й розпізнавати художні засоби фоніки, зокрема алітерацію, у поетичному тексті. 

Пригадаймо, алітерація – це стилістичний прийом, який полягає в повторенні однакових або схожих за звучанням приголосних звуків. Яскравий приклад алітерації є в рядку Зітхає у солодкій стомі сад.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє розуміння ідеї твору й уміння співвідносити її з прислів’ями. 

Проаналізуйте запропонований твір. Для бджоли праця є одночасно потребою і насолодою: Безсмертя – у роботі над чимось вічним.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння розрізняти відтінки комічного, зокрема жанрові й стильові особливості сатири та гумору в прозовому тексті. 

В уривку твору Олега Чорногуза переважає гумор – різновид комічного, доброзичливе й жартівливе відображення смішного в життєвих ситуаціях, явищах і людських характерах.

Зверніть увагу, що сатира – це художній прийом, заснований на гострому, непримиренному висміюванні та гнівному засудженні людських і суспільних вад, негативних явищ чи політичних проблем; сарказм – це зла, їдка й викривальна насмішка, яка базується на вищому ступені іронії та виражає гнівне презирство або зневагу; бурлеск – це стильовий прийом або жанр комічної і сатиричної літератури, в основі якого лежить навмисна, контрастна невідповідність між серйозною, величною темою твору та зниженими, грубуватими чи жартівливими мовними засобами; гротеск – це художній прийом і тип образності, що базується на різкому перебільшенні, поєднанні несумісного й фантастиці.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння виявляти приховані соціальні чи психологічні вади (людські слабкості), висміювані автором у творі.

Говорячи про зміну прізвища, автор натякає на таку людську ваду, як марнославство – пристрасть до марної слави, надмірна любов до почестей і прагнення завжди отримувати схвалення й захоплення від інших.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання міжпредметних і сюжетно-тематичних зв'язків між творами української літератури на спільну тематику.

У комедії «Мина Мазайло» Микола Куліш відтворює українізацію в Україні у 20-і роки XX ст. В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін. Але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати мікротему чи основне положення, яке найточніше передає зміст прочитаного уривка.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

У творі автор наголошує на важливості прізвища для кожної людини.

Отже, ідею твору найточніше виражено в рядку Тому я раджу: перед тим як збираєтеся змінити своє прізвище, подумайте, чи не міняєте шило на швайку. Можливо, ви й досі не догадуєтесь, яке благородне походження має ваше прізвище.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння розуміти прихований підтекст, авторську позицію і загальний висновок іронічного твору.

Даючи жартівливі поради, автор переконує читача в тому, що кожне прізвище є особливим, і змінювати його не варто: … перед тим як збираєтеся змінити своє прізвище, подумайте, чи не міняєте шило на швайку. Можливо, ви й досі не догадуєтесь, яке благородне походження має ваше прізвище. Щоб ви впевнились, що це справді так, то пропоную вам кілька прикладів, за допомогою яких ви зможете визначити генезис свого прізвища й пересвідчитеся, що воно у вас не таке вже звичайне, як на перший погляд здається.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів і головних тем творів української класичної літератури. 

У драмі «Наталка Полтавка» Іван Котляревський в образі Наталки реалістично змалював жінку-селянку, показав її як ідеал молодої українки, фактично позбавленої вад характеру. Наталка уособлює найкращі риси української жінки, яка обстоює людську гідність, бореться за своє щастя.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко змальовує трагічну долю жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.

Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». У творі розповідається про героїчну боротьбу карпатської громади тухольців проти монголо-татарських завойовників, які напали на руські землі.

Чіпка Варениченко – головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного. Життєпис цього «правдошукача-злочинця» є темою твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання поетичної спадщини й характерних художніх образів творчості відомих українських поетів-класиків. 

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – кайдани, степ широкий, лани широкополі:

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий 
… 
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.

Вірш «Блакитна панна» Миколи Вороного – взірець пейзажної лірики. Блакитна панна – це образ-символ Весни у серпанках і блаватах, якій уся земля виспівує: Осанна! і тривожить душу ліричного героя. Серпанки, прозорі шати, пелехаті хмари – це художні образи цього твору.

«О слово рідне! Орле скутий!» Олександра Олеся – це пристрасний гімн рідному слову. Слово в поезії може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову:

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких.

У поезії «Сontra spem spero» Лесі Українки звучить життєствердний настрій. Героїня поезії не скоряється темній ночі, а шукає зірку провідну. Образи думи, зірки провідної, гори крутої крем’яної є в цьому творі.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 - А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння класифікувати літературні твори за їхніми жанровими особливостями й об'єднувати їх у логічні пари.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Я (Романтика)» Миколи Хвильового – це новели; «Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями; романами є твори «Місто» Валер’яна Підмогильного і «Майстер корабля» Юрія Яновського; «Пам’яті тридцяти» Павла Тичини і «Уривок із поеми» Євгена Маланюка – вірші. Зверніть увагу, що «Зачарована Десна» – це кіноповість Олександра Довженка.

Правильна відповідь: 1 – Д; 2 – Г; 3 – А; 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання системи персонажів і вміння впізнавати героїнь за їхніми цитатами та прямою мовою.

Пригадаймо героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Мотря Кайдаш не дозволяла свекрусі обмежувати її свободу, перестала виконувати її накази та й у відповідь могла сказати гостре слівце: Од кобили чую! Що й одної сорочки мені не справили, а судите на все село.

Наталка Сірко, героїня пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» – це безстрашна дівчина, яка полює на тигрів, а смерті сміється прямо у вічі. Ось як вона пояснює Григорію причину таких незвичних для українців занять: І як же інакше?! Тут всюди однаково чигає смерть. Навіть на печі. Тож виходь перший. «Бог не без милості, козак не без щастя», – казав наш дідусь, а ми його онуки.

Мавка з «Лісової пісні» Лесі Українки дитина лісу, вона здатна принести себе в жертву заради коханого. Слова 

Так! Хто не зріс між вами,
не зрозуміє вас! Ну, що се значить
“накинулась”? Що я тебе кохаю?
Що перша се сказала?..

промовляє Мавка.

Овва! То вже мені і погуляти не вольно… Я хочу набутись. Раз жиємо на світі… промовляє Палагна, героїня повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Так вона відповідає на закиди щодо її вільного життя та зв'язку з мольфаром Юрою.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Д; 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання творчих портретів, індивідуального стилю й літературно-критичних оцінок творчості видатних українських письменників.

Виконуючи завдання, уважно прочитайте висловлювання й знайдіть у ньому маркери, які допоможуть визначити, про якого митця йдеться.

Висловлювання Йому притаманні баладні елементи фантастики (зосібна, олюднення óбразів соняшника і сонця, їх “одивнення” за рахунок зумисної прозаїзації, заземлення), особливий ліричний драматизм… (рядок Г) характеризує творчість Івана Драча. Згадайте його «Баладу про соняшник». Твір є розгорнутою метафорою, де буденні образи набувають глибшого звучання.

Про Василя Симоненка, який написав вірш «Ти знаєш, що ти – людина?», ідеться у висловлюванні рядка Д.

Згадаймо пісню Дмитра Павличка «Два кольори», у якій …“переплелись, як мамине шиття”, “сумні і радісні дороги”. І йдучи у світ малою дитиною, і вертаючись із “безвістей життя” до рідного порога вже посивілим, ліричний герой у душі й на полотні несе з собою “оба” кольори.

Про Богдана-Ігоря Антонича йдеться у висловлюванні рядка Б. У своєму вірші «Різдво» автор переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному селі й містечку.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – Д; 3 – А; 4 – Б.