ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння розпізнавати художні засоби в тексті поезії.

У своєму творі Максим Рильський майстерно використав різні художні засоби: епітети (рожева хмарка, гаряча долоня, безсмертний дотик), персоніфікації (дихав і сміявся світ, молились зграї лебедині), порівняння (хвилі гналися, мов коні), тавтологію (міцніша за міцний граніт). А ось оксюморона – поєднання протилежних за змістом, несумісних понять (як-от дзвінка тиша) – у поезії немає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

У наведеному творі Максима Рильського згадано персонажів, які в українській літературі стали знаковими завдяки бурлескно-травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», яка є першим взірцем нової української літератури.

Бурлескно-травестійна поема – це твір, у якому античний сюжет «переодягнено» в українські реалії, побут і лексику, що, зрештою, створює гумористично-сатиричне забарвлення. Саме із цією поемою в українському літературному контексті передусім асоціюються згадані персонажі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати жанрову специфіку того чи того твору за його формальними та змістовими ознаками.

Запропонований твір Максима Рильського належить до лірики, оскільки зосереджений на відтворенні внутрішніх станів ліричного героя.

Ключем до визначення його жанру є строфічна будова: текст налічує рівно 14 рядків, що чітко розподілені на два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші). Така точність структури й використання античних образів є ознаками сонета. Саме до цієї «строгої форми» найчастіше зверталися «київські неокласики», демонструючи свою майстерність та орієнтацію на високу світову класику.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі та його належність до певного мистецького угруповання.

Автор наведених рядків Максим Рильський належав до «київських неокласиків», яких також називали «п’ятірним гроном» (за висловом М. Драй-Хмари). Це була група високоосвічених інтелектуалів (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен), яка працювала в Києві в 1920-х роках. Вони висунули гасло «До джерел!», що означало орієнтацію на світову класику, античність та відродження книжної традиції.

Творчість неокласиків вирізнялася культом вишуканих форм, духовним аристократизмом та активним використанням сонета – саме до цього жанру належить наведений уривок. Сталінський режим знищив більшість представників «Грона».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати стильові ознаки постмодернізму в художніх текстах та орієнтуватися в тенденціях розвитку літератури кінця XX – початку XXI століття.

Для постмодерної поетики характерні принцип гри, іронія, фрагментарність, колаж, інтертекстуальність і відмова від класичної віршованої форми (ритму й рими) на користь верлібру.

Уривок у варіанті відповіді Г – людина сама нічого не може людині завжди потрібен інший... – має ці ознаки: вільний інтелектуальний вірш, у якому автор відмовляється від традиційного римування та мелодики, зосереджуючись на філософській рефлексії, децентрації суб’єкта та діалозі із читачем.

Вірші в інших варіантах відповіді побудовані на класичних ритмічних структурах і сталих поетичних образах, притаманних романтизму, класицизму чи ранньому модернізму.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору та вміння відтворювати послідовність ключових подій у ньому.

Сюжетна лінія комедії «Мина Мазайло» розгортається динамічно:

• спочатку Рина вмовляє Улю закохати в себе Мокія, щоб відвернути його від захоплення українською мовою;
• далі Мина Мазайло вчиться «правильної» вимови з учителькою Бароновою-Козино;
• згодом до родини приїздить тьотя Мотя з Курська, яка стає ідеологічним центром «боротьби» проти української мови;
• зрештою, стається кульмінаційна подія – звістка про звільнення Мини з посади «через опір українізації», яка призводить до краху всіх його планів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання особливостей програмних творів української літератури.

У будинку розстріляного шляхтича відбуваються події твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Там головний герой, чекіст «Я», постає перед трагічним вибором між власною ідеологією та загальнолюдськими цінностями. Новела має присвяту «Цвітові яблуні». Це звернення до однойменного імпресіоністичного твору Михайла Коцюбинського підкреслює глибокий зв’язок між митцями: Хвильовий запозичив у Коцюбинського майстерність психологічного аналізу, вміння відтворювати тонкі нюанси людської душі та зосередженість на внутрішньому світі особистості.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання системи персонажів програмних творів української літератури.

Правильною відповіддю є варіант В, оскільки всі ці персонажі є героями твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»:

• Красовський – багатий шляхтич, з яким судиться Мартин Боруля;
• Трандалєв – повірений, який «годується» судами;
• Націєвський – чиновник, реєстратор із ратуші, що сватався до Марисі, але втік;
• Степан – син Мартина, канцелярист земського суду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння впізнавати літературний твір за ілюстрацією та знання особливостей художнього світу творів української літератури.

На зображенні ми бачимо типову побутову сцену з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», де розгортається одна із численних родинних суперечок між членами родини Кайдашів. Місцем дії твору є село Семигори, розташоване на берегах річки Рось, яку неодноразово згадано в тексті як важливий топонім, що обрамляє життя героїв.

Решта варіантів відповіді помилкові:

• Річка Каяла фігурує у «Слові про похід Ігоря»;

• Ворскла пов’язана з життям і творчістю Івана Котляревського;

• Десна – головний образ автобіографічної повісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка.

• Черемош – символ Карпатського краю, зокрема в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння визначати жанрові особливості художніх творів, розуміння їхньої символіки та знання основних характеристик програмних текстів української літератури.

В українській літературі твір Юрія Яновського «Майстер корабля» є першим мариністичним романом, що описує море та творчий процес. Корабель у цьому творі є головним символом, який уособлює будівництво нового життя, національне відродження та духовне оновлення української нації, що прагне творити власну культуру. Образ Тайах, балерини, що прибула з-за кордону, символізує натхнення, красу та ту живу силу любові, яка спонукає митців до створення нових шедеврів.

Варіанти відповіді А, Б, Г та Д неправильні: запропоновані твори, хоч і є романами, однак мають дещо іншу тематичну спрямованість: «Місто» – урбаністичний, «Тигролови» – пригодницький, «Чорна рада» – історичний, а «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – соціально-психологічний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання програмних творів української літератури.

В основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить реальна історія про «розбишаку» Василя Гнидку, яку Панас Мирний (Рудченко) почув під час подорожі від Полтави до Гадяча і згодом зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Початковий задум було суттєво перероблено завдяки співпраці автора з його братом, відомим критиком і фольклористом Іваном Біликом, тож роман є результатом спільної творчості двох авторів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.