ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору та вміння відтворювати послідовність ключових подій у ньому.

Сюжетна лінія комедії «Мина Мазайло» розгортається динамічно:

• спочатку Рина вмовляє Улю закохати в себе Мокія, щоб відвернути його від захоплення українською мовою;
• далі Мина Мазайло вчиться «правильної» вимови з учителькою Бароновою-Козино;
• згодом до родини приїздить тьотя Мотя з Курська, яка стає ідеологічним центром «боротьби» проти української мови;
• зрештою, стається кульмінаційна подія – звістка про звільнення Мини з посади «через опір українізації», яка призводить до краху всіх його планів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання особливостей програмних творів української літератури.

У будинку розстріляного шляхтича відбуваються події твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Там головний герой, чекіст «Я», постає перед трагічним вибором між власною ідеологією та загальнолюдськими цінностями. Новела має присвяту «Цвітові яблуні». Це звернення до однойменного імпресіоністичного твору Михайла Коцюбинського підкреслює глибокий зв’язок між митцями: Хвильовий запозичив у Коцюбинського майстерність психологічного аналізу, вміння відтворювати тонкі нюанси людської душі та зосередженість на внутрішньому світі особистості.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання системи персонажів програмних творів української літератури.

Правильною відповіддю є варіант В, оскільки всі ці персонажі є героями твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»:

• Красовський – багатий шляхтич, з яким судиться Мартин Боруля;
• Трандалєв – повірений, який «годується» судами;
• Націєвський – чиновник, реєстратор із ратуші, що сватався до Марисі, але втік;
• Степан – син Мартина, канцелярист земського суду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння впізнавати літературний твір за ілюстрацією та знання особливостей художнього світу творів української літератури.

На зображенні ми бачимо типову побутову сцену з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», де розгортається одна із численних родинних суперечок між членами родини Кайдашів. Місцем дії твору є село Семигори, розташоване на берегах річки Рось, яку неодноразово згадано в тексті як важливий топонім, що обрамляє життя героїв.

Решта варіантів відповіді помилкові:

• Річка Каяла фігурує у «Слові про похід Ігоря»;

• Ворскла пов’язана з життям і творчістю Івана Котляревського;

• Десна – головний образ автобіографічної повісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка.

• Черемош – символ Карпатського краю, зокрема в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння визначати жанрові особливості художніх творів, розуміння їхньої символіки та знання основних характеристик програмних текстів української літератури.

В українській літературі твір Юрія Яновського «Майстер корабля» є першим мариністичним романом, що описує море та творчий процес. Корабель у цьому творі є головним символом, який уособлює будівництво нового життя, національне відродження та духовне оновлення української нації, що прагне творити власну культуру. Образ Тайах, балерини, що прибула з-за кордону, символізує натхнення, красу та ту живу силу любові, яка спонукає митців до створення нових шедеврів.

Варіанти відповіді А, Б, Г та Д неправильні: запропоновані твори, хоч і є романами, однак мають дещо іншу тематичну спрямованість: «Місто» – урбаністичний, «Тигролови» – пригодницький, «Чорна рада» – історичний, а «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – соціально-психологічний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання програмних творів української літератури.

В основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить реальна історія про «розбишаку» Василя Гнидку, яку Панас Мирний (Рудченко) почув під час подорожі від Полтави до Гадяча і згодом зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Початковий задум було суттєво перероблено завдяки співпраці автора з його братом, відомим критиком і фольклористом Іваном Біликом, тож роман є результатом спільної творчості двох авторів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє знання програмних творів української літератури та їхніх напрямів (стилів, течій).

Уривок, наведений у варіанті відповіді Д, належить перу Михайла Коцюбинського – одного з найяскравіших представників імпресіонізму в українській літературі. Цьому стилю притаманні фіксація миттєвих вражень, вишукана гра світла та відтворення психологічних станів через зовнішні деталі.

Окрім того, твір (а отже, і стиль автора) легко впізнати за згадкою про вівчарку Оверка. У новелі «Intermezzo» цей образ глибоко символічний: він уособлює пригнічене й темне селянство, що мусить «нести свій ланцюг», так і не усвідомивши власної сили.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).

Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.

Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.

Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).

Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).

Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша  «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).

Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання змісту твору та фактів про його автора.

Наведена цитата – характеристика головної героїні драми «Наталка Полтавка», яку дає виборний Макогоненко.

Автор цього твору – Іван Котляревський. Саме його вважають зачинателем нової української літератури завдяки поемі «Енеїда» (1798 р.), яку він уперше написав живою народною мовою.

Перший історичний роман (ідеться про «Чорну раду») написав Пантелеймон Куліш.

До «Покутської трійці» належав Василь Стефаник.

Творцем модерного роману (твір «Місто») вважають Валер'яна Підмогильного.

До «Розстріляного відродження» належали митці 20–30-х років XX ст. – Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш, Микола Вороний, Валер’ян Підмогильний тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання ключових образів і сюжету пам’ятки давньої української літератури.

Наведений уривок – це плач Ярославни, дружини князя Ігоря, яка з путивльського валу звертається до природних стихій (вітру, Дніпра, сонця) з проханням допомогти її чоловікові та його дружині в половецькому полоні.

Одним із ключових епізодів твору є втеча князя Ігоря з полону. Допомагає йому в цьому половець Овлур, який переходить на бік князя, готує коней і допомагає йому подолати шлях до рідної землі.

Варіант відповіді А – помста княгині Ольги древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря («Повість минулих літ»).

Варіант відповіді Б – філософські погляди Григорія Сковороди, «сродна праця» – тема байки «Бджола та Шершень».

Варіант відповіді Г – ода Григорія Сковороди «De libertate», де згадано Богдана Хмельницького.

Варіант відповіді Д – пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», де кохана проводжає козака й чекає на нього.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні.

Завдання перевіряє знання змісту історичних пісень і вміння розрізняти їх за ключовими образами й топонімами.

Савур-могила – центральне місце подій в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку».

Саме із цієї височини головний герой востаннє оглядає рідну Україну, готуючись прийняти смерть:

Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»

Відповідь: Г.