ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів програмних творів та вміння впізнавати їх за прямою мовою або цитатами про них. Виконуючи це завдання, знайдіть ключові слова (маркери) у кожній цитаті.

Богдан – досвідчений моряк, герой роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Цитата містить звернення Дорогі містери й леді та згадку про корабель, який є центральним образом-символом цього твору.

Низ – герой поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це слова самого Низа, який разом з Евріалом збирається на небезпечну розвідку. Маркерами є згадка про Енея та самохарактеристика чисто сиротина.

Захар Беркут, головний герой однойменної повісті Івана Франка, старійшина тухольської громади, мав своє кредо: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Цей афоризм найповніше розкриває гуманістичну позицію героя, для якого громадські інтереси та служіння рідному народові завжди були вищими за особисте благо.

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це слова Івана Іскри, якими він характеризує Марусю Чурай перед суддями та громадою Полтави, наголошуючи, що вона – голос наш і пісня.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тексту поетичних творів і вміння ідентифікувати твір за ключовими художніми образами.

Для правильного виконання завдання треба згадати центральні образи кожної поезії.

«Чари ночі» Олександра Олеся – перлина української інтимної лірики, побудована на заклику ловити кожну мить щастя. Ключові образи: Фауст (символ неповоротності минулого), солов’ї, що сміються й плачуть, та весна, яка символізує розквіт життя, молодість.

«Блакитна Панна» Миколи Вороного є зразком символізму. Образи серпанків, блаватів та блакиті створюють витончений портрет весни, яка постає в образі небесної Панни.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?» – взірець ранньої лірики Павла Тичини, де природа оживає завдяки музикальності слова. Автор майстерно поєднує зорові та слухові образи: нічний шелест лип, сяйво місяця та загадкові постаті дідуганів, що сплять у гаях. Усе це створює атмосферу таємничості, характерну для пантеїстичного світосприйняття поета.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переносить біблійну подію на рідний ґрунт Лемківщини. Ключові художні образи: сани, лемки у крисанях та місяць, який золотим горіхом кладуть у долоню.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилістичних особливостей творів та вміння впізнавати авторський текст за характерними художніми деталями (цитатами-маркерами).

«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню» – це опис Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Письменник через конкретні деталі побуту (кресаня, черес) і порівняння з природою (як смерічка) увиразнює нерозривний зв’язок людини з гірським світом Карпат.

Фінальні рядки новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», що у варіанті Б, упізнаємо за ключовими словами: Соню, три зозулі (символ неможливого кохання та жертовності, який передає надзвичайну психологічну глибину, притаманну прозі Тютюнника, де багато чого сказано через підтекст та натяки), Сибір неісходима.

«Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар…» – внутрішній монолог героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)», який намагається переконати себе у своїй комунарській незламності. Ця цитата увиразнює трагічний розкол душі людини, затиснутої між фанатизмом і людяністю, яка такими ідеологічними гаслами намагається заглушити голос власної совісті та жах від вчиненого злочину – вбивства матері.

Уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»  наведено у варіанті відповіді Г. Ця сцена пожежі є кульмінаційним моментом твору, де вогонь виступає символом руйнування гармонії між людським світом та природою. Спалах верби, що була втіленням Мавки, остаточно розриває духовний зв’язок героїв, підкреслюючи трагічну перемогу побутового зла над високим мистецтвом.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В,  4– Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Ліричними віршами  є твори «Заповіт» Тараса Шевченка та «О, панно Інно…» Павла Тичини.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Мойсей» Івана Франка й «Сон» Тараса Шевченка – поеми.

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького й «Захар Беркут» Івана Франка є повістями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання змісту та ідейно-тематичних особливостей творів того чи того автора.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» згадано Епікура, а також Катона, Цицерона та Сираха.

У цьому творі автор через діалог між Бджолою та Шершнем розкриває свою філософію «сродної праці». Автор звертається до античних мудреців, аби підкреслити важливість життя в злагоді з власною природою.

Окрім того, Г. Сковорода наводить цитату Епікура, яка є найважливішою для розуміння ідеї байки: Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння знаходити міжтекстові зв’язки та знання образної системи знакових творів української літератури.

Образ Орла, який у байці Григорія Сковороди символізує високе покликання, фігурує також у поемі Тараса Шевченка «Кавказ». Поет використовує цей образ, спираючись на античний міф про Прометея:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.

У поемі цей образ набуває актуального символічного значення: орел стає уособленням російського самодержавства, що веде загарбницьку війну, а в контексті Шевченкового твору символізує хижого загарбника, чиї намагання зламати волелюбний дух народу є марними, адже «живуща кров» Прометея незнищенна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку та проблематику художнього твору.

Провідною думкою байки Григорія Сковороди є концепція «сродної праці» – необхідності вибору діяльності, яка відповідає внутрішнім нахилам і природі людини.

У своєму творі автор через алегоричний діалог героїв доводить думку про те, що кожна істота (як і кожна людина) має діяти відповідно до власної природи. Орел, що прагне висоти, та Сорока, яка тяжіє до земного, уособлюють різні життєві шляхи.

Варіант відповіді Д найкраще підходить для цієї філософії: життя без «спорідненої праці» Сковорода вважав позбавленим сенсу та душевного спокою.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання фактів про життя й творчість письменників.

Автор байки «Орел і Сорока» – видатний український філософ, поет і байкар Григорій Сковорода.

Українським Сократом, українським Горацієм, українським Езопом назвали митця ще за життя. Це свідчить про визнання його інтелектуального масштабу у світі: Г. Сковорода став тим філософом і просвітником, який вивів українську науку, педагогіку та художнє слово на новий рівень. Його творчість, зокрема байкова спадщина, поєднує античні традиції з українською ментальністю.

Інші характеристики стосуються інших видатних постатей: солов'їне серце України – Андрій Малишко, сонячний поет – Іван Драч, революціонер з голови до п’ят – Микола Хвильовий, селянський Бетховен – Василь Стефаник.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати жанр того чи того твору.

Запропонований для аналізу текст «Орел і Сорока» належить перу Григорія Сковороди та входить до його збірки «Байки Харківські».

Твір має всі характерні ознаки байки: короткий обсяг, алегоричні персонажі (тварини, які уособлюють певні типи людей) та чітка двочастинна структура.

Перша частина – розповідь (діалог), а друга – повчальний висновок, який автор називає силою.

Оповідання, новела та повість є епічними жанрами без обов’язкової алегорії та дидактичного висновку, а поема – великий віршований твір.

Отже, за жанром твір – байка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання творчого доробку того чи того митця та тематики його творів.

Вірш «У теплі дні збирання винограду...» – один із найвідоміших творів Максима Рильського.

Сюжет сонета побудовано на глибоко ліричному описі зародження кохання між немолодим чоловіком і юною дівчиною. У поезії майстерно передано мотив весняного пробудження почуттів, які наповнюють життя новою енергією та красою.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння розпізнавати художні засоби в тексті поезії.

У своєму творі Максим Рильський майстерно використав різні художні засоби: епітети (рожева хмарка, гаряча долоня, безсмертний дотик), персоніфікації (дихав і сміявся світ, молились зграї лебедині), порівняння (хвилі гналися, мов коні), тавтологію (міцніша за міцний граніт). А ось оксюморона – поєднання протилежних за змістом, несумісних понять (як-от дзвінка тиша) – у поезії немає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

У наведеному творі Максима Рильського згадано персонажів, які в українській літературі стали знаковими завдяки бурлескно-травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», яка є першим взірцем нової української літератури.

Бурлескно-травестійна поема – це твір, у якому античний сюжет «переодягнено» в українські реалії, побут і лексику, що, зрештою, створює гумористично-сатиричне забарвлення. Саме із цією поемою в українському літературному контексті передусім асоціюються згадані персонажі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати жанрову специфіку того чи того твору за його формальними та змістовими ознаками.

Запропонований твір Максима Рильського належить до лірики, оскільки зосереджений на відтворенні внутрішніх станів ліричного героя.

Ключем до визначення його жанру є строфічна будова: текст налічує рівно 14 рядків, що чітко розподілені на два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші). Така точність структури й використання античних образів є ознаками сонета. Саме до цієї «строгої форми» найчастіше зверталися «київські неокласики», демонструючи свою майстерність та орієнтацію на високу світову класику.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі та його належність до певного мистецького угруповання.

Автор наведених рядків Максим Рильський належав до «київських неокласиків», яких також називали «п’ятірним гроном» (за висловом М. Драй-Хмари). Це була група високоосвічених інтелектуалів (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен), яка працювала в Києві в 1920-х роках. Вони висунули гасло «До джерел!», що означало орієнтацію на світову класику, античність та відродження книжної традиції.

Творчість неокласиків вирізнялася культом вишуканих форм, духовним аристократизмом та активним використанням сонета – саме до цього жанру належить наведений уривок. Сталінський режим знищив більшість представників «Грона».

Відповідь: Г.