ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів і жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Енеїда» є поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Повість минулих літ» – літописом, «De libertate» – віршем, «Бджола та Шершень» – байкою.

Бурлескно-травестійна поема – це великий віршований гумористичний твір із ліричними відступами й вульгаризацією героїчних подій. Приклад – «Енеїда» Івана Котляревського.

Драма – твір, у якому зображено дійсність безпосередньо через висловлювання і дії самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Приклад – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.

Літопис – це жанр української літератури, твори, у яких оповідь подано в хронологічній послідовності. Приклад – «Повість минулих літ».

Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Приклад – «De libertate» Григорія Сковороди.

Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої є тварини, рослини, предмети, інколи люди. Приклад – «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.

Відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів програмових творів.

Героями драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є:

• Степан, син Мартина, працював канцеляристом земського суду. Про своє життя в місті розповідає: «У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш…»;
• Трандалєв уособлює бюрократичне суспільство, він був повіреним і заявляв: «Добре діло це повіренничество, єй-богу!»;
• Мартин Боруля – це людина із заможної верхівки села, прагне вийти «на дворянську лінію». Саме йому належать слова: «Виходить, я – не бидло і син мій – не теля!»;
• Марися – дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Папаша... Мамаша... Не можу я так балакать».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Образ Кирила Тура, який утілює козацьке лицарство, романтичний і найсуперечливіший у творі. Сенс козацького життя Тур розуміє так: «А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових поезій.

Рядки «Москаль любить жартуючи,/ Жартуючи кине;/ Піде в свою Московщину, /А дівчина гине…» узяті з поеми «Катерина».

Заклик «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!» є в поемі «Кавказ».

«Схаменіться, недолюди, / Діти юродивії / Подивіться на рай тихий, / На свою країну!» – це уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У поемі «Сон (У всякого своя доля…)» є такі рядки: «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п'яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.

Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:

• образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
• Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
• кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
• цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

В образі Наталки, головної героїні драми «Наталка Полтавка»,  Іван Котляревський зобразив просту, чесну, роботящу й розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері жертвує собою і подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драму Наталчиного серця розкрито в піснях. Вона виконує всі пісні, уривки з яких наведено в рядках А, Б, В, Г. У варіанті, позначеному Д, наведено уривок із пісні, яку виконує Петро.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання образів художнього твору.

Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче за своїм чоловіком, звертаючись із проханням про допомогу до Дніпра-Славутича, до вітру, до сонця: «Вітриле, вітре, Стри́боже швидкий, / Навіщо мечеш стріли половецькі».

Новгород-сіверський князь Ігор мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців: «То ж сядьмо, браття русичі, на коней, / Щоб глянуть на великий синій Дон!..».

Київський князь Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Мене укрили чорним покривалом / Й дали напитись синього вина…».

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він каже: «Один ти в мене, Ігорю, мій брате, / Порада і розрада ти моя!».

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Давня українська література.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Почнемо не за вимислом Бояна, / А просто, як насправді все було» узято з поеми «Слово про похід Ігорів».

Григорій Сковорода є автором рядків «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (байка «Бджола та Шершень») і «Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона» (пісня «Всякому місту – звичай і права»).

У літописі «Повість минулих літ» в уривку про помсту княгині Ольги є рядки: «Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо]…».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» – це гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. У цьому творі є:

• опис краси природи на річці, що тече Харківщиною;
• згадка про письменника, який описав сома з Уфимської губернії;
• розповідь про сома й катер;
• порівняння сомів колишніх і радянських.

А роздум про роль природи у формуванні майбутнього письменника є в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Відповідь: Д.