ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.

Зав’язка – розмова братів про дівчат.

Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

Розділи «Січовик», «Піски в неволі», «Слизька дорога», «Розбишацька дочка», «Новий вік», «Так оце та правда?» наявні в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», головними героями якого є Галя Ґудзь та Чіпка Варениченко.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

Правильно утворено пару «персонаж – назва твору» в рядку Б.

Націєвський – персонаж драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», він приїжджає з міста як наречений Марисі. Лушня – герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Макогоненко – персонаж драми «Наталка Полтавка», Юнона – героїня поеми «Енеїда», Черевань – персонаж роману «Чорна рада».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у поданому уривку є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: чудові очі ті ясні, сумні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока.

Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: «Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У запропонованому уривку йдеться про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій та їх авторів.

Проаналізуйте запропоновані уривки з поезій і згадайте їх авторів. «Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий…» – це уривок з вірша «Різдво», автором якого є Богдан-Ігор Антонич.

У збірці віршів Б.-І. Антонича «Зелена євангелія» чимало рядків, у яких поет порівнює себе з тваринним і рослинним світом рідного краю: «Антонич теж звіря сумне і кучеряве», «...росте Антонич і росте трава», «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях...».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У рядку А запропоновано для аналізу уривок з поезії братів Капранових. Неважко здогадатися, що це пародія на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжету того чи того літературного твору. Згадайте зміст художніх творів і поєднайте їх епізоди.

У драмі І. Котляревського «Наталка Полтавка» виборний Макогоненко виконує пісню «Ой під вишнею, під черешнею…», у цьому ж творі заможний пан (возний Тетерваковський) залицяється до бідної селянської дівчини Наталки.

У поемі І. Франка «Мойсей» є такі епізоди: темний демон пустелі Азазель спонукає головного героя до сумнівів; Мойсей виводить свій народ з єгипетського рабства.

Згадаймо поему Т. Шевченка «Гайдамаки», у якій оспівано народно-визвольне повстання на Правобережній Україні 1768 р., відоме під назвою Коліївщина. Розділ «Свято в Чигирині» починається із звертання автора до гетьманів, для яких місто Чигирин, починаючи з Богдана Хмельницького, було столицею. Автор каже, що зараз місто вже не те, не пізнати в ньому козацької слави. Далі автор описує розмову трьох старшин, час якої трапляються такі прізвища, як Гонта та Залізняк. У цьому ж творі є й епізод про те, що Ярема Галайда дізнається про вбивство конфедератами титаря й викрадення ними його коханої дівчини. Ярема вирушає на пошуки Оксани.

Головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка наймитує в багатія Бородая. Згадаймо ще одного героя цього твору – Максима Ґудзя. Він розбишакує в селі, за що його з радістю віддають у москалі. У Московщині Максим стає унтер-офіцером. Пізніше він повертається в Піски, оселяється на хуторі, як у фортеці.

Відповідь: АБВГ.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Микола Гурович Куліш – український письменник, режисер, драматург. Його ім’я пов’язане з театром Леся Курбаса «Березіль», тому саме про М. Куліша йдеться в рядку Д.

Серед улюблених занять Остапа Вишні були мисливство й рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи. Любов письменника до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, які й лягли в основу багатьох його усмішок.

Про Олександра Довженка йдеться в рядку В. Саме він здобув усесвітню славу як режисер кіно.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, згадано імпресіоністичну новелу «Intermezzo», автором якої є Михайло Коцюбинський.

Відповідь: ДБВГ.