Українська література . Всі запитання починаючи з 1075
1076107710781079108010811082108310841085  ▶  
Завдання 1076 з 1267

Кобзарю,
знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгомонний вік.
Завихрень – безліч.
Тиші – анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік.

Звичайні норми починають старіти,
вже всі канони мертві, як неон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.

Вона грудьми на фініші розірве
Чумацький Шлях, мов стрічку золоту.
І, невагома, у блакитній прірві
відчує враз вагому самоту.
I позивні покотяться луною
крізь далі неосяжно-голубі...

А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть сенс новітньої краси?

Тарас гранітний дивиться суворо:
А вигартуйте ваші голоси!
Не пустослів'ям пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі нелегкій.

Бо пам'ятайте,що на цій планеті,
відколи сотворив її пан Бог,
ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох!

Ліна Костенко

Ідею твору найкраще передано рядками

А «Кобзарю, / знаєш, / нелегка епоха / оцей двадцятий невгомонний вік»
Б «Завихрень – безліч. / Тиші - анітрохи. / А струсам різним утрачаєш лік»
В «Звичайні норми починають старіти, / вже всі канони мертві, як неон»
Г «Тарас гранітний дивиться суворо: / – А ви гартуйте ваші голоси!»
Д «ще не було епохи для поетів, / але були поети для епох!»

Позначте відповіді:
АБВГД
Перевірити Наступне Читати пояснення
Пояснення доступні лише для зареєстрованих користувачів. Дивитись умови перегляду пояснень >>>.
Вид завдання: Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Знайшли помилку? Пишіть на

ПРЕМІУМ ДОСТУП