ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Сюжет новели є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.

Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».

Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.

Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Основний конфлікт новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – депресія митця та пошук душевної рівноваги серед природи.

Шовіністичне міщанство проти національного відродження в Україні – конфлікт драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Революційний фанатизм і святий образ матері розкриває новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Краса людського кохання та ницість воєнних злочинів – конфлікт новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь:1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.

Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».

Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. 

Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – козацький ватажок, сміливий, відчайдушний, розумний парубок, його батько Анхіз перебуває в царстві мертвих. Еней, шукаючи батька в пеклі, запитує у Сівілли: «Скажи ж, моя голубко сиза… / Чом батька я свого Анхиза / І досі в вічі не видав - Ні з грішними, ні у Плутона…».

Петро Шраменко – головний герой історичного роману Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» . Перед тим, як вирушити рятувати кохану Лесю, він роздумує: «Кого я йду рятовати? Хіба в неї нема жениха боронити? Що я за вартовий такий?..».

Степан Боруля, герой трагікомедії Карпенко-Карого «Мартин Боруля», прагне добутися чиновницької посади: «Умственная робота – висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство…».

Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Наймолодший син Захара Беркута перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку – Мирославу. Наближаючись до будинків боярських, Максим думав: «Прощай, моя Тухольщино! Прощай, батьку мій, соколе сизий! Прощайте, браття і товариші мої!..»

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.

У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).

Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. 

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.