ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.

Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».

Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.

Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Основний конфлікт новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – депресія митця та пошук душевної рівноваги серед природи.

Шовіністичне міщанство проти національного відродження в Україні – конфлікт драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Революційний фанатизм і святий образ матері розкриває новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Краса людського кохання та ницість воєнних злочинів – конфлікт новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь:1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.

Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».

Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. 

Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – козацький ватажок, сміливий, відчайдушний, розумний парубок, його батько Анхіз перебуває в царстві мертвих. Еней, шукаючи батька в пеклі, запитує у Сівілли: «Скажи ж, моя голубко сиза… / Чом батька я свого Анхиза / І досі в вічі не видав - Ні з грішними, ні у Плутона…».

Петро Шраменко – головний герой історичного роману Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» . Перед тим, як вирушити рятувати кохану Лесю, він роздумує: «Кого я йду рятовати? Хіба в неї нема жениха боронити? Що я за вартовий такий?..».

Степан Боруля, герой трагікомедії Карпенко-Карого «Мартин Боруля», прагне добутися чиновницької посади: «Умственная робота – висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство…».

Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Наймолодший син Захара Беркута перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку – Мирославу. Наближаючись до будинків боярських, Максим думав: «Прощай, моя Тухольщино! Прощай, батьку мій, соколе сизий! Прощайте, браття і товариші мої!..»

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.

У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).

Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. 

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею, проблематику художнього твору.

У цій байці провідною є думка про необхідність жити «за природою», тобто кожен має робити те, що краще всього вміє.

Образ черепахи виступає символом людини, яка займається не своєю справою.

Отже, проблему, порушену у творі, найкраще відображає прислів’я (приказка): Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору/

Завдання перевіряє вміння визначати художні особливості байки.

Байки Григорія Сковороди складаються з двох частин.

Перша частина розповідає про події, а друга містить мораль, яку автор називає «cилою».

Отже, «сила» в байках Григорія Сковороди – це повчальна частина, мораль байки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Алегорія (від грец. allegoria – іносказання) – це перенесення властивостей та характеристик одного предмета чи явища на інший для кращого відображення образу.

Таким чином утворюється переносне значення. Алегорія – художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках та притчах.

Отже, художній засіб, на якому побудовано твір, – це алегорія.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Згадаймо творчість Григорія Сковороди.

Мандрівний філософ і просвітитель, надзвичайно освічена людина, Григорій Сковорода сформувався у межах філософії Києво-Могилянської академії, що була теоретичним виразом культури українського бароко.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Зверніть увагу, що запропонований для аналізу твір – це коротка оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини.

Отже, за жанром твір є байкою (ліро-епічний жанр).

Відповідь: В.