ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання позасюжетних елементів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Саме Мойсей розповідає казку про те, як дерева обирали собі короля. Цією притчею про терен пророк хотів нагадати євреям, що вони обраний народ, що Бог з ними, що вони не мають права втрачати віру в Божу силу і зрадити Божий намір.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності. Для неї воля – це такий самий природний стан, як життя, дихання, і…кохання:

             Ну, як таки, щоб воля – та пропала?

            Се так колись і вітер пропаде!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі Павла Тичини. Пригадайте історичну основу поезії «Пам’яті тридцяти». Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби у творах.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; алегорія – троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Твір починається розповіддю про розгляд судової справи Марусі Чурай. Справа ця стосувалася вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. Але до суду прибуває посланець із Січі, який дізнається, над ким відбувається суд, і пропонує розглянути справу з іншого боку:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що як, інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть безбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання справжніх прізвищ письменників.

Лозов’ягін – це справжнє прізвище Івана Багряного – автора пригодницького роману "Тигролови".

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Юрія Іздрика.

Неважко здогадатися, що це пародія на відому пісню «Ніч яка місячна». Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Романами є твори «Тигролови» й «Місто».

«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.

Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».

Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.