ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Ідея роману – утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький; вигаданими персонажами є Петро та його кохана Леся Черевань.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор визначив жанр твору як малоросійська опера. Особливістю композиції драми є обрамлення кожної дії піснями. Саме цей твір став класичним зразком українського оперного репертуару.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.

Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.

Основними різновидами позасюжетних елементів є опис; авторські відступи; вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.

У рядку А подано портретну характеристику Григорія Многогрішного: «Почорніле обличчя з міцно стиснутими щелепами заросло щетиною. На крутому лобі дві глибокі зморшки сторч між крилами брів, а в зморшках сіль від поту. Одна брова тремтить, і від того таке враження, ніби брови ті пориваються полетіти…». Саме цей уривок і є позасюжетним елементом.

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.

Автор згадує героїв цієї доби – утілення національного духу. Серед них: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Максим Залізняк, Іван Гонта. Саме у творі Євгена Маланюка «Уривок з поеми» є рядки:

Херсонські прерії – мов Січ,
А кобзарем – херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
– Вставайте! Кайдани порвіте!

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.

Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «Івана кликали в селі Переломаним».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.

Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

У романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко є ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер авторка розкрила правдиво і повно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не тільки найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, але й зразок героїчного епосу народу

У поемі йдеться про невдалий похід князя Ігоря проти половців у 1185 році.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку.

Терен – символічна рослина і в літературі, і у фольклорі. Це символ перешкод, страждання.

Любов – це віра й надія, щастя й нещастя, і хоч у пісні є рядки «хто з любов’ю не знається, той горя не знає», усе ж без любові людина не пізнає справжнього щастя.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання історії розвитку української літератури.

Театр корифеїв – перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, цього ж року український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього Микола Садовський наполегливо боровся за українське слово та український театр за часів заборони їх.

Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого та інших славетних акторів уперше названо «корифеями українського театру». З Театром корифеїв також пов’язані імена  Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів програмових творів.

Марися Боруля – працьовита, розумна дівчина, яка висміює батька за його прагнення стати дворянином.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

У вірші «Задивляюсь у твої зіниці…» Василь Симоненко звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання символічних образів літературних творів.

У поемі Івана Франка «Мойсей» є образи Оріона й терену. Мойсей розкрив народові його місію, розповідаючи казку про терен та античний міф про Оріона.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. Гора крем’яна – символічний образ, який є у цьому творі: «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать, / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

У новелі «Intermezzo» Михайла Коцюбинського також є символічні образи. Образ білих мішків символізує повішених людей. Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою.

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» усе життя важко працював на успадкованому горбі. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм.

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати персонажів програмових творів. Героями роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є:

• Грицько Чупруненко – друг Чіпки з дитячих літ. За походженням він селянин, бідняк, «... Козачий син, сирота. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли обоє одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці – вдові Вовчисі; а як піднявся хлопець на ноги, то дід узяв його до себе в поміч коло отари»;
• Христя – дружина Грицька. Вона – весела, турботлива та розумна дівчина, «... Молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина – дядина ще змалку не давала ногам та рукам її одпочивку, призвичаїла до роботи. Хазяйка уподобала наймичку, а наймичка – хазяйку»;
• Іван Вареник – батько Чіпки, його історію описано в другій главі. Іван назвався небожем місцевого жителя і став називати себе козаком Остапом Макаровичем Хрущем – «Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! Усьому лад дає, усім перед веде – отаманує. А через місяць йому обявлено, що тепер він піщанський громадянин  – козак, Остап Макарович Хрущ»;
• Мотря – мати Чіпки. Її чоловік виявився «двужоном», тому Мотрю підняло на глум усе село –«Жінка жонатого чоловіка? покритка-дівка?.. Ні жінка, ні дівка, а замужня вдова... Гріх перед Богом, – чим його замолити? Сором перед людьми, – чим його змити?.. А ще ж, може, і каратись за це прийдеться – хоч не на сім, то на тім світі...».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4В.