ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

Поезія спрямована на філософське осмислення світу, людини, є виявом філософських поглядів ліричного. Отже, вірш належить до філософської лірики.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Для посилення емоційного впливу твору автор використовує алітерацію – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку: Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, / сталить твій дух – тож і терпи, терпи. / Ніхто тебе з недолі не врятує, / ніхто не зіб’є з власної тропи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша. 

Для визначення віршового розміру вірша виділіть в уривку наголоси:

ТерпИ, терпИ – терпЕць тебЕ шліфУє,
сталИть твій дУх – тож І терпИ, терпИ.
НіхтО тебЕ з недОлі нЕ врятУє,
ніхтО не зІб’є з влАсної тропИ.

Проаналізуйте закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів, порахуйте кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп). 

Тут повторюються двоскладові стопи з наголосом на другому складі. Отже, віршовий розмір уривка – ямб. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Запропоноване завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. Проаналізуйте рядки із запропонованого вірша. 

У творі використано перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До зимового циклу українських календарно-обрядових пісень належать колядки. 

Колядки – це відтворення міфу про створення Світу й величальні пісні, призначені для кожної конкретної людини: господаря, господині, хлопця, дівчини, дитини. Рядки «Радуйся, ой радуйся, земле – / Син Божий народився» узяті з колядки.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» йдеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Ігор – руський князь, який любить свою батьківщину, готовий віддати життя заради неї. Ігор Святославич чесний, гордий, він поважає свою дружину (військо) й виголошує: «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода

Завдання перевіряє знання літературних творів.

Згадаймо байку Григорія Сковороди «Бджола і Шершень».

Вона складається з двох частин: у першій частині у формі діалогу між персонажами автор розкриває одвічну тему суперечності між працею й паразитичним існуванням, а в другій – подано мораль, яку Г. Сковорода називає «силою».

Інколи друга частина байок митця – «сила» – у кілька разів об’ємніша за основну частину й сприймається як філософський трактат.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

У цьому образі є всі ті якості, які притаманні молодій дівчині в народних піснях, казках тощо. Наталка вродлива, трудівниця, невсипуща хазяйка, розумна, чемна, привітна, ласкава, любить і шанує свою матір: «Золото – не дівка! […] Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить…».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

В умові завдання подано уривок із бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це перша пам’ятка українського письменства, укладена розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури.

Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для української мови розміром.

Згадаймо, що ямб – це двоскладова стопа із наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай: саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави  приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні».

На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього. 

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Запропонований уривок узято з поезії Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському».

Вірш написано під безпосереднім враженням від звістки про смерть українського поета і драматурга. У творі відбилася висока оцінка молодим Шевченком творчості І. Котляревського, якого він підносить як національного і народного поета, співця України.

У вірші йдеться про І. Котляревського як автора бурлескно-травестійної поеми «Енеїда», першого друкованого твору нової української літератури, що відіграв важливу роль в її становленні. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.

Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».

У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

«Кавказ» – геніальна політична сатира Тараса Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету й персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. 

Гнівна сатира на війну – царське полювання – переростає в глибокий сарказм, із яким поет проголошує «славу» «хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям». Таким чином, ми бачимо, що Шевченко поставив самодержця в один ряд із «хортами, гончими, псарями».

Отже, рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято їдким сарказмом.

Відповідь – В.