ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати символічні образи художнього твору.

Послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…» закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!». Значна частина образів у посланні є символічно-асоціативними, серед них і такі: слов’янофіли, братопродавці.

Решту символічних образів узято з інших Шевченкових творів:

• образи москаля й чорнобрових дівчат є в поемі «Катерина»;
• Прометей, колонізатор – це образи поеми «Кавказ»;
• кайдани, кров ворожа – символи вірша «Заповіт»;
• цар волі, землячки – символічні образи поеми «Сон (У всякого своя доля…)».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових поезій.

Рядки «Москаль любить жартуючи,/ Жартуючи кине;/ Піде в свою Московщину, /А дівчина гине…» узяті з поеми «Катерина».

Заклик «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!» є в поемі «Кавказ».

«Схаменіться, недолюди, / Діти юродивії / Подивіться на рай тихий, / На свою країну!» – це уривок із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

У поемі «Сон (У всякого своя доля…)» є такі рядки: «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п'яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Кирило Тур – один із найяскравіших персонажів історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Образ Кирила Тура, який утілює козацьке лицарство, романтичний і найсуперечливіший у творі. Сенс козацького життя Тур розуміє так: «А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів програмових творів.

Героями драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є:

• Степан, син Мартина, працював канцеляристом земського суду. Про своє життя в місті розповідає: «У нас є біліярд, бульвар чудесний, панночок скілько хочеш…»;
• Трандалєв уособлює бюрократичне суспільство, він був повіреним і заявляв: «Добре діло це повіренничество, єй-богу!»;
• Мартин Боруля – це людина із заможної верхівки села, прагне вийти «на дворянську лінію». Саме йому належать слова: «Виходить, я – не бидло і син мій – не теля!»;
• Марися – дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Папаша... Мамаша... Не можу я так балакать».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів і жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Енеїда» є поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Повість минулих літ» – літописом, «De libertate» – віршем, «Бджола та Шершень» – байкою.

Бурлескно-травестійна поема – це великий віршований гумористичний твір із ліричними відступами й вульгаризацією героїчних подій. Приклад – «Енеїда» Івана Котляревського.

Драма – твір, у якому зображено дійсність безпосередньо через висловлювання і дії самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Приклад – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.

Літопис – це жанр української літератури, твори, у яких оповідь подано в хронологічній послідовності. Приклад – «Повість минулих літ».

Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків. Приклад – «De libertate» Григорія Сковороди.

Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої є тварини, рослини, предмети, інколи люди. Приклад – «Бджола та Шершень» Григорія Сковороди.

Відповідь: 1А, 2В, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання скеровано на перевірку знання композиції програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея. Твір містить пролог і 20 пісень (роздумів). Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами та звертаннями Мойсея, його молитвами.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Божого чоловіка схарактеризовано в цитаті «Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені».

Михайло Черевань був «… тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами».

Івана Шрама стосується цитата «Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля».

Про Кирила Тура йдеться в рядках «Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива».

Відповідь: 1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв.

Михайлу Череваню належить висловлювання «А що нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, Господи, буде з нас, поки нашого віку!»

Кирило Тур зауважує: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже!».

Меланії Черевань належить цитата «Душа в чоловіка одна, що в козака, що в жінки: занапастивши її, другої не добудеш…»

Іван Шрам зазначає: «Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожже? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба».

Відповідь: 1А, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів – поетів першої половини ХХ століття.

«Всім серцем любіть Україну свою – / і вічні ми будемо з нею!» – рядки з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!»

«Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий», – уривок із поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

У вірші Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..» є рядки «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! вгорі спинися…».

Максим Рильський є автором сонету «У теплі дні збирання винограду…», у якому є рядки «Вона верталась із ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Засудження війни царизму на Кавказі – головна тема твору. Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами й засіяних горем, политих кров’ю. Пейзаж – подальша розповідь про сумні події.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Твір містить шість частин, які змістово пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним:

1. Початок подорожі Енея. Буря на морі. Гостювання в Дідони;
2. На Сицилії. Поминки за Енеєвим батьком Анхізом. Пожежа на троянському флоті;
3. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сивіллою. Подорож у пекло. Зустріч з батьком Анхізом;
4. На Латинській землі. Підготовка до війни, її початок;
5. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала;
6. Продовження війни. Поєдинок Енея і Турна. Перемога Енея.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Згадаймо малого Сашка – ліричного героя кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Він жадібно вбирає перші життєві враження, по-дитячому наївно розуміє картину Божого суду: «Але картиною над картинами була картина страшного божого суду, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові. Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявсь дивитися навіть Пірат».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання скеровано на перевірку знання авторів програмових творів.

Миксим Рильський написав свій вірш «У теплі дні збирання винограду…» в жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.

Відповідь: Г.