ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Слова Миколи Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні; за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів Остапа Вишні, адже саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

У цьому творі чмтаємо крилаті слова Довженка: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Історичну основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Дійовими особами твору стають представники козацької республіки, історичні особи: Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра та інші.

Палкий, нестримний у відстоюванні справедливості Лесько Черкес кидається з шаблею рятувати Марусю від тортур:

Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,
бумажне кодло, воло набивне?
хватальники, в походах небувальці,
кого взялись подужати... мене?!

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Темою пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» є зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Життєвий принцип Григорія Многогрішного – «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. 

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте твори Тараса Шевченка.

Уривок рядка А узято з поеми «Сон» («У всякого своя доля...»). 

Рядки, подані у варіанті Г, є в поемі «Кавказ».

Послання «І мертвим, і живим...» містить рядки, які вказані у варіанті Д.

Рядок Б – це уривок з вірша «Ісаія. Глава 35».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Миколи Хвильового – Микола Фітільов, Остапа Вишні – Павло Губенко, Панаса Мирного – Панас Рудченко, Івана Багряного – Іван Лозов’ягін.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Художні засоби в літературних творах

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. 

Проаналізуймо запропоновані уривки:

У рядках варіанта А провідним художнім засобом є персоніфікація, або уособлення, – різновид метафори, у якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини): день стомився, дмухнув на сонце, узяв на плечі хмару, рушив спати тощо.

У рядку Г є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова (наприклад, прощаннячко прощай).

Оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Цей художній засіб є в уривку рядка Б: найтемніше світло, найсвітліший морок, найгіркіший солод та ін.

Риторичним є запитання в рядку Д. Його автор ставить не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки: «Болю мій, друже вірний, чом же ти не втихаєш?».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.

Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Ігор – руський князь, який любить свою батьківщину, готовий віддати життя заради неї. Ігор Святославич чесний, гордий, він поважає свою дружину й зазначає, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода засуджує і висміює моральні вади тогочасного суспільного життя. Та прийде кінець – смерть, яка зрівняє усіх: і мужика, і царя. Не буде вона страшною лише тим, у кого «со­вість, як чистий кришталь».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо персонажів драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Петро – бурлака-сирота, заробітчанин. Він «в дальніх сторонах трудився чотири годи», щоб заробити грошей і потім «багатому Терпилові показатись годним його дочки».

Перебуваючи в Харкові, Петро відвідував театр, що свідчить про витонченість його натури. Для нього театр – «таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться».

Відповідь – В.