ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання програмних творів української літератури.

В основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить реальна історія про «розбишаку» Василя Гнидку, яку Панас Мирний (Рудченко) почув під час подорожі від Полтави до Гадяча і згодом зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Початковий задум було суттєво перероблено завдяки співпраці автора з його братом, відомим критиком і фольклористом Іваном Біликом, тож роман є результатом спільної творчості двох авторів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє знання програмних творів української літератури та їхніх напрямів (стилів, течій).

Уривок, наведений у варіанті відповіді Д, належить перу Михайла Коцюбинського – одного з найяскравіших представників імпресіонізму в українській літературі. Цьому стилю притаманні фіксація миттєвих вражень, вишукана гра світла та відтворення психологічних станів через зовнішні деталі.

Окрім того, твір (а отже, і стиль автора) легко впізнати за згадкою про вівчарку Оверка. У новелі «Intermezzo» цей образ глибоко символічний: він уособлює пригнічене й темне селянство, що мусить «нести свій ланцюг», так і не усвідомивши власної сили.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).

Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.

Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.

Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).

Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).

Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша  «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).

Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання змісту твору та фактів про його автора.

Наведена цитата – характеристика головної героїні драми «Наталка Полтавка», яку дає виборний Макогоненко.

Автор цього твору – Іван Котляревський. Саме його вважають зачинателем нової української літератури завдяки поемі «Енеїда» (1798 р.), яку він уперше написав живою народною мовою.

Перший історичний роман (ідеться про «Чорну раду») написав Пантелеймон Куліш.

До «Покутської трійці» належав Василь Стефаник.

Творцем модерного роману (твір «Місто») вважають Валер'яна Підмогильного.

До «Розстріляного відродження» належали митці 20–30-х років XX ст. – Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш, Микола Вороний, Валер’ян Підмогильний тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання ключових образів і сюжету пам’ятки давньої української літератури.

Наведений уривок – це плач Ярославни, дружини князя Ігоря, яка з путивльського валу звертається до природних стихій (вітру, Дніпра, сонця) з проханням допомогти її чоловікові та його дружині в половецькому полоні.

Одним із ключових епізодів твору є втеча князя Ігоря з полону. Допомагає йому в цьому половець Овлур, який переходить на бік князя, готує коней і допомагає йому подолати шлях до рідної землі.

Варіант відповіді А – помста княгині Ольги древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря («Повість минулих літ»).

Варіант відповіді Б – філософські погляди Григорія Сковороди, «сродна праця» – тема байки «Бджола та Шершень».

Варіант відповіді Г – ода Григорія Сковороди «De libertate», де згадано Богдана Хмельницького.

Варіант відповіді Д – пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», де кохана проводжає козака й чекає на нього.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні.

Завдання перевіряє знання змісту історичних пісень і вміння розрізняти їх за ключовими образами й топонімами.

Савур-могила – центральне місце подій в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку».

Саме із цієї височини головний герой востаннє оглядає рідну Україну, готуючись прийняти смерть:

Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про одного з батьків новочасного українського театру. Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

Панас Мирний у своєму романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показав ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, віднімання свого, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями.

Висловлювання Це була досить на той час смілива думка – дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор зі свого завдання вийшов досить добре стосується Пантелеймона Куліша. Згадаймо, головний предмет художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша – історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А.  Це глибока характеристика генія, який вийшов із кріпацтва, став велетнем культури, переніс десять років заслання і зробив колосальний внесок у свободу України.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «О панно Інно…» йдеться про складні почуття ліричного героя – тугу за втраченим нерозділеним коханням, поєднану зі світлим спогадом. Сестра, сніги, любові усміх – це художні образи цього твору.

Леся Українка – авторка вірша «Contra spem spero!», назва якого в перекладі «Без надії таки сподіватись…». Хмари осінні, гора, барвисті квітки – ключові художні образи в цій поезії. Вони символізують життєві труднощі (хмари осінні, гора крем'яная) та незламну надію й творчу працю (барвисті квітки), протиставляючи сум і розпач активній боротьбі.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється скутому орлу, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як співочий грім бать­ків моїх, що тепер дітьми безпам’ятно забутий. Тут також є образи меча та судних дощів. 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» – зразок неокласичної інтимної лірики. Тут є образи ясного саду, лампади та Кіприди доброї.

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжети художніх творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. Саме в цьому творі є слова: Чарiвна рiчка Оскiл... А скiльки там диких качок.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту. Уривок У нас був дід дуже схожий на Бога – початок опису діда Семена. Для малого Сашка дід був символом добра, що розмовляв з усім живим. 

У романі Івана Багряного «Тигролови» є уривок: Хабаровськ – столиця цілого Далекосхідного краю. Автор описує місто як центр радянського колоніального впливу, химерне «ельдорадо» та осереддя НКВД.

Море – це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих голубок… Ця відома метафора належить Юрію Яновському з роману «Майстер корабля», де море постає пристрасною, збудливою і небезпечною стихією.

Зверніть увагу, уривок Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано узято з твору «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.