ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Василь Симоненко написав вірші  «Ти знаєш, що ти – людина?» і «Задивляюсь у твої зіниці…».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Олександра Олеся належать твори «Чари ночі» й  «О слово рідне! Орле скутий!..».

Леся Українка написала драму-феєрію «Лісова пісня» і вірш «Contra spem spero».

Автором «Пісні про рушник» є Андрій Малишко.

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання присвят художніх творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив своєму другові Якову де Бальмену.

Любові всевишній присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

«Цвітові яблуні» присвячена новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання скеровано на перевірку знання образів літературних творів.

Темою віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Про неї йдеться в уривках «Співала так, як лиш вона уміла! / А потім враз – неначе заніміла», «Ця дівчина... Обличчя, як з ікон. / І ви її збираєтесь карати?!», «На матір схожа, тільки трохи вища. / Ті ж самі очі і така ж коса», «Вона стояла, мов застигла в русі, – / уже по той бік сонця і життя».

У рядках «Глуха до пісні, завжди щось спотворить. / Все вишиває прошви подушок» схарактеризовано Галю Вишняківну.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів.

Темою віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. У VI розділі «Проща» описано подорож Марусі на прощу до Києва, знайомство з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Саме дяк зазначає: «Усі віки ми чуєм брязкіт зброї, / були боги в нас і були герої, / який нас ворог тільки не терзав! / Але говорять: «Як руїни Трої». Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка й з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів.

Наталка – головна героїня драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Дівчина давно кохає наймита Петра, вона не хоче одружуватися з возним попри його багатство. Наталку найкраще можна схарактеризувати висловом «Ліпше за милим тужити, як з нелюбом жити».

Захар Беркут з однойменної повісті Івана Франка – ватажок тухольської громади, добрий, волелюбний, чесний, служить інтересам народу. Він справженій велетень у громаді, до думки Захара Беркута дослухаються всі тухольці – «Велетень у громаді, як правда в пораді».

«Як душа чорна, так і милом не змиєш», – так можна схарактеризувати персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» Івана Брюховецького. Адже риси характеру Івана – це самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.

Грицька Чупруненка, персонажа роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стосується вислів «Давніх друзів забувають, а при горі споминають». Дружба Грицька з товаришем дитинства «коливається», як стрілка барометра: коли він повернувся із заробітків із грошима, то гордував Чіпкою, коли ж Варениченко поправив господарство, Грицько поновив із ним товариські стосунки.

Відповідь: 1Д, 2Б, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання як псевдонімів, так і справжніх прізвищ письменників.

Характеристика «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...» стосується Чіпки Варениченка – головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний (Рудченко).

«На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?.. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене – бидло, а я мовчи?» – обурюється Мартин Боруля – головний герой однойменної драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Під псевдонімом Хвильовий писав Микола Фітільов, автор новели «Я (Романтика)». Твір починається рядками: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю».

Левицький – справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького, автора повісті «Кайдашева сім’я». В уривку із цього твору «Та й робоча ж ваша дочка! Що за золота в вас дитина. Там так пильнує коло роботи, що й не розгинається. Ото, моє серце, гарну невісточку матиму, коли дасть Господь милосердний довести діло до ладу…» Маруся Кайдашиха схарактеризувала Мотрю.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби у творах.

В запропонованому уривку є:

• метафора – перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості (занурювався… зі скреготом і хряском у груди скелястих гір,);
• порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «…занурювався, як вогненноокий хробак; вилітав…, мов пекельна потвора»;
• епітет – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета (наприклад, вогненноокий хробак, пекельна потвора тощо).

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів.

Твори «Чорна рада» і «Майстер корабля» є романами, «Камінний хрест» і «Я (Романтика)» – новелами, «Мойсей» і «Катерина» – поемами, «Кайдашева сім’я» і «Тіні забутих предків» – повістями. «Зачарована Десна» – це кіноповість.

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів другої половини ХХ століття.

Андрій Малишко є автором рядків «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, / І засмучені очі хороші, блакитні твої» твору «Пісня про рушник.

«І раптом побачив сонце, / Красиве засмагле сонце…», – уривок із «Балади про соняшник» Івана Драча.

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Буду, мамо горда і вродлива, / З тебе дивуватися повік...».

Василь Стус є автором поезії «Господи, гніву пречистого…», у якій є рядки «Вірою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, / яким мене мати родила…»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Іван Котляревський написав поему «Енеїда» і драму «Наталка Полтавка».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Івана Франка належать поема «Мойсей» і вірш «Чого являєшся мені у сні?..»

Григорій Сковорода написав байку «Бджола та Шершень» і вірш «Всякому місту – звичай і права».

Авторкою віршованого роману «Маруся Чурай» є Ліна Костенко.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. Князь повів свою дружину за Дін, щоб перемогти половців і здобути особисту славу. Він промовляє слова: «Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути», «Хоробрі, мужні русичі! Загину / Або шоломом Дону зачерпну!»

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» зображене життя людини в природі, де існує гармонія. Мавка запитує: «Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? / Се так колись і вітер пропаде!». Лісова царівна також стверджує: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає».

Головна героїня віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» зазначає: «Я – навіжена. Я – дитя любові. / Мені без неї білий світ глевкий», «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

Мойсеєві (поема Івана Франка «Мойсей») належать слова: «Сорок літ я трудився, навчав, / Весь заглиблений в тобі, / Щоб з рабів тих зробили народ / По твоїй уподобі» і «Хто дав з каменя воду, / Той сей край перемінить на рай / Для свойого народу!»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Трохим (наймит) і Трандалєв (повірений) – це персонажі драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»;
• Лушня і Чіпка – це герої роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
• Тетерваковський (возний) і Макогоненко (виборний) діють у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка»;
• Черевань і Невольник – персонажі історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Г.