ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» узяті з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією.

Романом є твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Василь Стефаник написав новелу «Камінний хрест».

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку картину історичного буття народу. 

У запропонованому уривку згадано про важку долю чумаків. Чумацький промисел в Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII – поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Одним із тематичних різновидів соціально-побутової лірики є чумацькі пісні – народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби й смерть на чужині – основні мотиви цих творів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору. 

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Київський князь Святослав побачив «смутен сон», у якому за допомогою символів розкрито поразку Ігоревого війська. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У творі «Бджола та Шершень» Григорій Сковорода розповів про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці).

Байка переростає в цілий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, біблійними висловами, посиланнями на Епікура, Цицеро­на: «Саме про таку близькість до природи сказав дав­ньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету художніх творів. 

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Про сім’ю головної героїні Наталки читач дізнається від Макогоненка. Виборний розповідає, що Терпили жили в Полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця Петра та й помер. Терпилиха з дочкою переїхали до села.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Романом також є твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Згадаймо жанри інших творів: «Наталка Полтавка» – драма; «Лісова пісня» – драма-феєрія; «Камінний хрест» – новела; «Хазяїн» – комедія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість і фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Новела Василя Стефаника «Камінний хрест» має яскраво виражені ознаки експресіонізму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Автором першого історичного роману в українській літературі «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.

Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко – «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Відповідь – В.