ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Романом також є твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Згадаймо жанри інших творів: «Наталка Полтавка» – драма; «Лісова пісня» – драма-феєрія; «Камінний хрест» – новела; «Хазяїн» – комедія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість і фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Новела Василя Стефаника «Камінний хрест» має яскраво виражені ознаки експресіонізму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Автором першого історичного роману в українській літературі «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.

Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко – «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Рядки «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!» узяті з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Поштовхом до написання цього твору послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату...», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне страждання людини. Оче­видці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхо­пився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

Згадаймо початок роману Івана Багряного «Тигролови»: «...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон».

Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. «Поїзд-дракон» символізує сталінський терор, адже тримає у своїх вагонах тисячі замордованих людей, так званих «ворогів народу», яких везли з України у Сибір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Дідона – героїня поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Чіпка – головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мавка діє в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

Роман «Тигролови» написав Іван Багряний.

Остап Вишня написав «Мисливські усмішки».

«Я (Романтика» – це новела Миколи Хвильового.

Автором роману «Жовтий князь» є Василь Барка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій. 

Цитату, подану в рядку Г, узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…». 

Уривок рядка Д є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник». 

Рядки, запропоновані у варіанті А,  узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства». 

Уривок з «Балади про соняшник» Івана Драча подано в рядку Б.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів поетичних творів.

У жанрі колискової пісні написано вірш «Лебеді материнства» Василя Симоненка, у ньому ніби відтворено материнський спів над колискою дитини, у якому висловлено тривогу жінки за долю сина, чистоту його душі. 

Відповідь – Д.