АМожна вибрать друга і по духу брата
Та не можна рідну матір вибирати.
БКрасиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари на небі…
ВМене водило в безвісті життя
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття
Мої сумні і радісні дороги.
ГВи знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
"Ось місяць, зорі, солов\'ї"
"Я твій" – десь чують дідугани,
А солов\'ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
ДЯ візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.