ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень» 

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

Слова «Якщо усвідомлюєш, для чого народжений, і працюєш із приємністю, ти щасливий. Ори землю або носи зброю, займайся купецькою або мистецькою справою – роби те, для чого народжений…» суголосні з ідеєю твору «Бджола та Шершень».

У цій байці Григорій Сковорода порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – провідна ідея цього твору. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст творів усної народної творчості.

Героїчні бої на Савур-могилі 2014 року на початку російсько-української війни нагадують трагічні події на тій же місцевості, які зображені у творі «Ой Морозе, Морозенку».

Ця пісня розповідає про один з боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування, із вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили:

Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з нього, молодого,
Живцем серце виривали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу.
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів та ключових слів літературних творів. 

Темою драми «Мина Мазайло» Миколи Куліша є українізація у 20-х роках ХХ століття. Головний герой є харківським службовцем «Донвугілля». Отже, ключові слова, які стосуються  образу Мини Мазайла, наведені в рядку Г.

То-Ма-Кі – це персонаж роману Юрія Яновського «Майстер корабля». В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) – сам Юрій Яновський. Отже, слова «редактор, Одеса, дружба» є ключовими для цього персонажа. 

До образу Степана Радченка, головного героя роману Валер’яна Підмогильного «Місто», є ключовими слова, наведені в рядку А. Саме цей персонаж приїхав із села до Києва, аби здійснити свою мрію – вступити до університету. Для героя найдоступнішим способом асимілюватись з міщанами виявляється література. Будучи начитаною людиною, Радченко сам починає писати й досить швидко досягає успіху.

Згадайте головного героя роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході. Отже, ключовими до образу Григорія Многогрішного є слова «авіатор, Далекий Схід, нескореність».

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат. 

У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.

У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального. 

Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.

Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. 

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів. 

Вислів «Козацькому роду нема переводу» суголосний з долею Енея, героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва, адже коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни.

Із долею Катерини (поема Тараса Шевченка «Катерина») суголосний вислів «Любов – не пожежа, займеться – не згасиш». Твір розповідає про трагічну долю матері-покритки. Покохавши москаля Івана, Катерина забуває про все на світі, зокрема про поради й застереження батьків, не звертає уваги на те, що кажуть про неї односельці. Почуття дівчини дає їй силу стерпіти всі образи.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Згадаймо образ Марусі Кайдашихи. Вона сварлива, конфліктна жінка. Позитивні риси характеру Кайдашихи – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок. Саме тому вислів «І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива» суголосний з долею Марусі Кайдашихи. 

«Не було добра змалку, не буде й до останку» – цей вислів суголосний із долею головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Чіпка Варениченко був сином зневаженої селянки-біднячки, хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Він гостро переживав соціальну несправедливість. Важким було життя хлопця в дитинстві, не стало воно кращим і тоді, коли Чіпка виріс. 

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Зверніть увагу, що в умові завдання вказано справжні прізвища письменників. Панас Рудченко (Мирний) є автором роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», уривок з якого наведено в рядку Д.

Іван Нечуй-Левицький є автором уривка, узятого з повісті «Кайдашева сім’я» (рядок В). 

Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) написав драму «Мартин Боруля», уривок з якої подано в рядку Г.

У рядку Б наведено уривок з новели «Я (Романтика)», автором якої є Микола Фітільов (Хвильовий).

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу що запропонований вірш має мотив втечі від реальності, можливо, у літературу; мандрівки швидше сторінками книжок, аніж далекими морями: «Під парусом біло-крилатим / Сам я стану, як птах. / І, може, зроблюся піратом / У далеких морях».

Ідеї цього твору відповідає вислів: «Фантазія «рятує» від сірих буднів».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання проблематики, тематики й настрою художнього твору.

Рядки «А тут, у набридлому місті, / Лише люди та дим» суголосні з настроєм оповідача твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Ліричному героєві новели необхідний глибокий духовний зв’язок із природою, єднання з нею, щоб подолати втому, зневіру. «Залізна рука города» – це втілення проблем у житті героя, негативного впливу міського життя, відірваного від природи.

Для повторення основного матеріалу про творчість Михайла Коцябинського можна скористатися подкастом на сайті Освіта.ua.

Зверніть увагу, що образ ліричного героя новели Михайла Коцюбинського є яскравим прикладом, який можна використати в написанні власного висловлення на ЗНО з української мови.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Під парусом біло-крилатим / Сам я стану як птах».

Згадаймо, анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;

антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ;

паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя;

тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Неоромантична туга за морем, символом чистоти й вічно мінливої далечі, споріднює поезію з мариністичним романом Юрія Яновського «Майстер корабля», у якому діють такі персонажі, як Богдан, Сев, Тайах (докладніше – у подкасті про роман Юрія Яновського на нашому сайті).

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників. Зверніть увагу, що автором запропонованої поезії є Максим Рильський, який належав до «київських неокласиків». 

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають поетів двадцятих-тридцятих років ХХ століття, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 
Творчість Максима Рильського докладніше проаналізовано в подкасті на нашому сайті.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Ці рядки узято із твору Юрія Іздрика. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій. 

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі.

Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Метафора «Я на вбогім сумнім перелозі / Буду сіять барвисті квітки» свідчить про бажання поетеси прислужитись народові.

Назва твору в перекладі з латини означає «без надії сподіваюсь». Ці слова є провідним мотивом поезії.

Цей та інші твори Лесі Українки стисло проаналізовано в нашому подкасті.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

У центрі новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» традиційний «любовний трикутник». 

Марфа Яркова таємно кохає Михайла, який одружений із Софією. Невдовзі Михайла за­силають до Сибіру, звідки той не повернеться.

Оповідач (син Михайла й Софії) довідується про давнє кохання Марфи з розповіді своєї матері. Зверніть увагу, що автор присвятив новелу «Любові всевишній».

Твір докладніше проаналізовано в подкасті на нашому сайті.

Відповідь: А.