ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой вірша Дмитра Павличка «Два кольори».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один з головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Сміливий і безкомпромісний на війні, під натиском матері хлопець у «домашньому бою» утратив свою сміливість, спокусився на багатство Галі Вишняківни, замінивши почуття на гроші:

Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники-шістдесятники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Виконати це завдання допоможе знання змісту творів Тараса Шевченка.

Цитату «Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» узято з поеми «Кавказ».

«А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» – це уривок з поеми «Сон («У всякого своя доля»)».

Рядки «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» є в посланні «І мертвим, і живим…».

Цитату «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине» узято з поезії «До Основ’яненка».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Згадаймо лісових мешканців драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Той, що греблі рве – це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою: «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Водяник – це суворий і справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців. «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок».

Лісовик – це голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Його характеристика: «…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Перелесник – це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець: «…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, сосницьке життя, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Миколу Хвильового йдеться в рядку Б. Це текст передсмертної записки митця, адресованої товаришам-письменникам.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується його комедії «Мина Мазайло».

Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою. У щоденнику письменник зазначав: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого, – усі спокійні» (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

У поемі «Слово про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

У рядках «…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», – так у «Слові про похід Ігорів» зображено поразку Ігоря в бою з половцями.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету художніх творів.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / щасливі там люди, блаженна сторона…», – це перші рядки загальновідомої української пісні за словами Івана Котляревського. Цю пісню співають у творі Терпилиха, виборний і Наталка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай, саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні». На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього.

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Згадаймо соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний та Іван Білик змалювали масштабну панораму народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що відбувалися майже півтора століття. У романі окреслені основні суспільні конфлікти, розкриті соціальні чинники поведінки персонажів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі є постійне нагнітання епізодів і сцен сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту. Іван Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію й моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

«Їм не до сміху, оскільки вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», – сказано про персонажів твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви ліричних творів.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» став своєрідним маніфестом поетеси, утвердженням її позитивного погляду на життя всупереч хворобі, яка підточувала її тіло. «Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка цього твору.

Відповідь: Б.