ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У поезії «Лебеді материнства» зображено любов до дитини й турботи за її долю, любові до Батьківщини. «За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», – каже синові героїня твору Василя Симоненка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой вірша Дмитра Павличка «Два кольори».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один з головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Сміливий і безкомпромісний на війні, під натиском матері хлопець у «домашньому бою» утратив свою сміливість, спокусився на багатство Галі Вишняківни, замінивши почуття на гроші:

Під Берестечком бився ти сміливо.
Під Зборовом також і над Пилявою
своє ім’я ти не покрив неславою.
І тільки у домашньому бою
сміливість раптом втратив ти свою

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники-шістдесятники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук та інші.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Виконати це завдання допоможе знання змісту творів Тараса Шевченка.

Цитату «Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!» узято з поеми «Кавказ».

«А братія мовчить собі, Витріщивши очі!» – це уривок з поеми «Сон («У всякого своя доля»)».

Рядки «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» є в посланні «І мертвим, і живим…».

Цитату «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине» узято з поезії «До Основ’яненка».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Згадаймо лісових мешканців драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Той, що греблі рве – це жвавий та енергійний водний хлопець з занадто бурхливою та непередбачуваною поведінкою: «…молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Водяник – це суворий і справедливий дух води, він стежить за порядком та не любить зазіхання з боку чужинців. «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок».

Лісовик – це голова духів лісу, оберігає лісовий світ. Його характеристика: «…малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Перелесник – це надзвичайно енергійний, жвавий, веселий лісовий хлопець: «…гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, сосницьке життя, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Миколу Хвильового йдеться в рядку Б. Це текст передсмертної записки митця, адресованої товаришам-письменникам.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується його комедії «Мина Мазайло».

Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою. У щоденнику письменник зазначав: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого, – усі спокійні» (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

У поемі «Слово про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

У рядках «…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», – так у «Слові про похід Ігорів» зображено поразку Ігоря в бою з половцями.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету художніх творів.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / щасливі там люди, блаженна сторона…», – це перші рядки загальновідомої української пісні за словами Івана Котляревського. Цю пісню співають у творі Терпилиха, виборний і Наталка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай, саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні». На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього.

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Згадаймо соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний та Іван Білик змалювали масштабну панораму народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що відбувалися майже півтора століття. У романі окреслені основні суспільні конфлікти, розкриті соціальні чинники поведінки персонажів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі є постійне нагнітання епізодів і сцен сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту. Іван Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію й моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

«Їм не до сміху, оскільки вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», – сказано про персонажів твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Відповідь: А.