ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один з головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Під натиском матері хлопець зраджує своє велике кохання до Марусі Чурай. Сміливий і безкомпромісний у бою, тут він спокусився на багатство Галі Вишняківни, замінивши почуття на гроші.

«Маруся чи Галя – ось його цілком реальний вибір. І, зрештою, «земне» тяжіння бере гору, – перед нами постає драма людини, яка не відбулася», – сказано про Грицька Бобренка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний – головний персонаж роману Івана Багряного «Тигролови». Автор не випадково дає своєму героєві таке прізвище.

Многогрішний Дем’ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668–1672 рр.). Ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Сам висловив московському гінцю Танєєву намір нізащо не віддавати Києва полякам і разом з Дорошенком воювати з Польщею. Перш ніж московський уряд вирішив, як вчинити з доносами на Многогрішного, проти останнього було організовано змову. Многогрішного схопили й відправили до Москви, де гетьмана було катовано. Пізніше цар змінив смертну кару засланням у Сибір.

Григорій Многогрішний – українець, його рід має славні традиції в особі першого каторжника Сибіру гетьмана Дем’яна Многогрішного.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980-х – 1990-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»). 

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових творів.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» – це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання героїв художніх творів.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати твір, у якому діють названі персонажі, а потім уже установити жанр цього твору.

Дядько Тарас, Мокій – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло»;

Григорій Многогрішний і Медвин – це персонажі роману Івана Багряного «Тигролови»;

Шершень, Бджола діють у байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень»;

Палагна, Юра – герої повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Д 2–В 3–Б 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.

Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».

Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів.

«Василю Жуковському» присвячена поема Тараса Шевченка «Катерина».

Присвячує «Кононівським полям» свою новелу «Intermezzo» Михайло Коцюбинський.

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому йдеться про важку працю бурлаки. Одним із тематичних різновидів суспільно-побутової лірики є бурлацькі пісні.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ» (уривок про помсту княгині Ольги)

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

В уривку, запропонованому для аналізу, згадано сина князя Ігоря – Святослава, а також його воєводу Свенельда. Древляни через жорстоке ставлення до себе вбивають Ігоря. Ольга, дружина князя, пізніше помститься древлянам за смерть свого чоловіка.

Про це розповідає «Повість минулих літ», а саме уривок про помсту княгині Ольги.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Батьком свободи Григорій Сковорода називає Богдана Хмельницького: «Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Маруся Кайдашиха – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють переважно на Мотрі: «…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, автором якого є Пантелеймон Куліш.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

У Ніжині в 1663 році відбулася чорна рада, під час якої Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Чіпку Варениченка.

Він складно поєднує в собі два начала: козацьке, волелюбне, непримиренне до неволі, і селянське, хліборобське, пасивне.

На думку літературознавця Олега Ільницького, роздвоєність особистості Чіпки зумовлюється його походженням: «козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив'язаність до Галі і до землі».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.