ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Маруся Кайдашиха – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють переважно на Мотрі: «…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, автором якого є Пантелеймон Куліш.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

У Ніжині в 1663 році відбулася чорна рада, під час якої Івана Брюховецького обрали гетьманом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Чіпку Варениченка.

Він складно поєднує в собі два начала: козацьке, волелюбне, непримиренне до неволі, і селянське, хліборобське, пасивне.

На думку літературознавця Олега Ільницького, роздвоєність особистості Чіпки зумовлюється його походженням: «козак у ньому починається від батька; материн характер пояснює його прив'язаність до Галі і до землі».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом: хмари осінні / весна золота.

Згадаймо:

• порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві;
• тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова;
• анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф;
• епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі: повторення однакових виразів, слів або звукових сполучень у кінці віршових рядків чи строф.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» узяті з поезії Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» складена з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від тата» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи – сина-студента.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним в урбаністичному романі Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії: «Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама – наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати поняття «Розстріляне відродження».

Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Література цього періоду відзначається багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких надбань.

Представники інтелігенції, що належать до «розстріляного відродження», умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій.

Першу групу – безпосередніх жертв терору – становлять письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та багато інших.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 1980-х – 1990-х років називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання образів героїв того чи того літературного твору. Згадайте персонажів художніх творів і співвіднесіть їх із висловлюваннями.

Усіма можливими чеснотами наділений Наум Дрот – персонаж повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Понад усе любив він свою дочку Марусю й бажав їй щастя: «Господи милосердний, дай моїй дочечці доброго чоловіка: не за мої гріхи, а за її добрість пошли їй щастя...».

Висловлюванням «Я – отаман… Як почує товариство, що кинув, – не животіть тоді мені. Поклялися ми так один одному...» відповідає Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Галі на її вмовляння покинути злочинне життя.

Кайдаш, персонаж повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», дуже богобоязливий, богомільний та забобонний і найбільше він боїться померти «наглою» смертю, зокрема, утопитися: «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю...».

Згадайте новелу Василя Стефаника «Камінний хрест». Головний герой Іван Дідух прощається з односельцями, оскільки збирається емігрувати в пошуках кращого життя. Іван признається сусідам, що найбільше тужить саме за горбом, у який стільки зусиль уклав: «Аді, стою перед вами і говорю з вами, а тот горб не віходить ми з голови. Таки го виджу та й виджу, та й умирати буду та й буду го видіти...».

Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» - це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Марічка Гутенюк і Палагна діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

Кирило Тур і Яким Сомко – у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»;

Мина Мазайло й Уля Розсоха – у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло»;

Горпина Терпилиха й возний – у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.