ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» складена з кількох частин, де на початку й у кінці використано прийом обрамлення. «Останній лист від тата» є своєрідною новелою в новелі. Оповідь ведеться від І особи – сина-студента.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Мотив «завоювання» міста вихідцем із села є центральним в урбаністичному романі Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається з опису матері, яку оповідач порівнює з образом Діви Марії: «Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мама – наївність, тиха жура і добрість безмежна (Це я добре пам’ятаю). І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати поняття «Розстріляне відродження».

Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 1920-х – початку 1930-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Література цього періоду відзначається багатством стилів, жанрів, вершинних мистецьких надбань.

Представники інтелігенції, що належать до «розстріляного відродження», умовно поділяються на кілька груп, обумовлених їхнім життєвим шляхом під час та після сталінських репресій.

Першу групу – безпосередніх жертв терору – становлять письменники Валер'ян Підмогильний, Валер'ян Поліщук, Марко Вороний, Микола Куліш, Микола Хвильовий, Михайль Семенко, Євген Плужник, Микола Зеров, художники-бойчукісти, Лесь Курбас та багато інших.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 1980-х – 1990-х років називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання образів героїв того чи того літературного твору. Згадайте персонажів художніх творів і співвіднесіть їх із висловлюваннями.

Усіма можливими чеснотами наділений Наум Дрот – персонаж повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Понад усе любив він свою дочку Марусю й бажав їй щастя: «Господи милосердний, дай моїй дочечці доброго чоловіка: не за мої гріхи, а за її добрість пошли їй щастя...».

Висловлюванням «Я – отаман… Як почує товариство, що кинув, – не животіть тоді мені. Поклялися ми так один одному...» відповідає Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Галі на її вмовляння покинути злочинне життя.

Кайдаш, персонаж повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», дуже богобоязливий, богомільний та забобонний і найбільше він боїться померти «наглою» смертю, зокрема, утопитися: «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю...».

Згадайте новелу Василя Стефаника «Камінний хрест». Головний герой Іван Дідух прощається з односельцями, оскільки збирається емігрувати в пошуках кращого життя. Іван признається сусідам, що найбільше тужить саме за горбом, у який стільки зусиль уклав: «Аді, стою перед вами і говорю з вами, а тот горб не віходить ми з голови. Таки го виджу та й виджу, та й умирати буду та й буду го видіти...».

Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Цитату «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь тяжкий підіймать…» узято з твору Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути!..» - це уривок з поеми «Слово про похід Ігорів».

Рядки «Народився бог на санях / В лемківськім містечку Дуклі…» є у вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

Цитату «І поверни у дні забуті, / Росою згадок окропи, / Віддай усеблагій покуті / І тихо вимов: лихо, спи!..» узято з поезії Василя Стуса «О земле втрачена, явися!..».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Д 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Марічка Гутенюк і Палагна діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;

Кирило Тур і Яким Сомко – у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»;

Мина Мазайло й Уля Розсоха – у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло»;

Горпина Терпилиха й возний – у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

В історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» йдеться про боротьбу козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

У поемі «Слово про похід Ігорів» важливе місце займає образ київського князя Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Сю ніч з вечора одягали мене… чорним покривалом».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме вона щиро кохає Петра, чекає його повернення, але заради матері йде на самопожертву й погоджується одружитися з возним. «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж… перенесу своє горе», – говорить Наталка матері.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури, автором якого є Пантелеймон Куліш.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Одним із претендентів став Іван Брюховецький, який був хитрим, облесливим і жорстоким, влади він добився обманом та підкупом.

Навіть зовнішність в Іванця зовсім не гетьманська: «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь: Г.