ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Запропонована схема містить ключові образи вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання історії написання та тематики художнього твору.

У запропонованому фрагменті йдеться про глибоко національний твір, у якому зображено українське козацтво ХVІІІ століття, згадано також переодягання й олімпійців.

Усе це стосується поеми «Енеїда» Івана Котляревського, який переосмислив патетичну проблематику поеми римського поета Вергілія, наблизив твір до української дійсності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику літературного твору.

У рядках з пісні йдеться про відліт птахів – виїзд людей на чужину, дорога ця  важка та небезпечна.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він – продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю)з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника.

Хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Єдиною розрадою для малого була можливість пасти громадську отару разом із дідом Уласом. Чіпка полюбив старого діда, подружився з Грицьком Чупруненком, з яким разом пас худобу. Наступного року Чіпка хотів знову пасти череду, але громада йому відмовила, бо вважала його молодим і ненадійним, чим тяжко образила.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте поему Тараса Шевченка «Кавказ», у якій зображено загарбницьку політику російського самодержавства, реакційну роль церкви й прогнилої дворянської моралі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості балад.

Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

У програмі ЗНО є балада «Ой летіла стріла», рядки з якої подано у варіанті А. Саме цей уривок є зразком усної народної творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє розуміння авторської позиції художнього твору.

Поема «Слово про похід Ігорів» є відображенням епохи, твір проникнутий тривогою й болем за долю Руської землі. 

Виразно змальовує автор картину туги й жалю Руської землі за загиблими воїнами: «Никне трава жалощами, а дерево тугою до землі прихилилось».

Наведені в умові завдання слова Олександра Довженка перегукуються зі ставлення до рідної землі автора твору «Слово про похід Ігорів».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.

«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.

Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Згадаймо сюжет повісті Івана Франка «Захар Беркут»: Мирослава, дочка боярина Тугара Вовка, закохується в сільського хлопця Максима Беркута – сина місцевого старця-бесідника Захара. Ця ж дівчина одного разу провалилася й опинилася біля величезної ведмедиці з ведмежатами. У вирішальну мить Максим Беркут ударом списа поранив ведмедицю, рятуючи Мирославу.

У повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» хлопчик і дівчинка з ворожих родів пасуть вівці, ідеться про Івана Палійчука й Марічку Гутенюк. Мольфар Юра розганяє грозові хмари теж у цьому творі.

У «польову царівну» Галю Ґудзь закохується головний герой соціально-психологічного роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпка Варениченко. Він же стає членом земської управи.

Шмат неродючого горба отримав у спадок Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест» Василя Стефаника. Цей чоловік одчайдушно танцює на подвір’ї польку, прощаючись із селянами перед від’їздом за кордон.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!» узятий з усмішки Остапа Вишні «Сом»;

автором уривку «Побачу ото неправильно писану афішу або вивіску – і досади тобі на цілий день. А які жахливі афіші трапляються, як перекручують українську мову» є Микола Куліш (драма «Мина Мазайло»);

у новелі Олеся Гончара «Модри Камень» є рядки «Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають із кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності»;

уривок «То-Ма-Кі – це звуть так мене – Товариш Майстер Кіно – найвище звання для кінематографіста» узятий з роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати проблематику літературного твору.

Проблема «Нерівня душ – це гірше, ніж майна» з роману «Маруся Чурай» Ліни Костенко звучить і у творі, запропонованому для аналізу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Ідею вірша виражено в рядках «Килинам простіше… Цей світ – для Килин, / У ньому й порядок килинський…».

Аналізуючи запропонований твір, згадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Мавка й Лукаш – центральні персонажі цього твору. В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. «Мавка – це обрій, світанок, а Килина – як пшоно, висипане курам під ноги. Життя більшості людей – це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях» (Василь Стус). 

Відповідь – А.