ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз. Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха. Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «люди прозвали його Переломаний».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір і його символічні образи.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається словами «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. ЇЇ серце належало Грицеві Бобренку. Він був вродливим парубком і справним козаком, але слабовільним і безхарактерним. «Тобі дано і вірити й кохати / А що мені? Які такі куші?! / Нелегко, кажуть, жити на дві хати. / А ще нелегше – жить на дві душі», – зізнається Гриць.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимося з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Виконати це завдання допоможе також знання назв і змісту розділів роману. Пригадаймо, що назва шостого розділу твору – «В пралісах Сіхоте-Аліня».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання («Нова дегенерація»)

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–90-х років.

Український постмодернізм зародився у 1980-х pp. і пов'язаний з іменами Ю. Андруховича, О. Ірванця, В. Неборака (літературне угрупування «Бу-Ба-Бу»), а пізніше і з представниками таких груп, як «Пропала грамота»: Ю. Позаяк, В. Недоступ; «Лу-Го-Сад»: І. Лучук, Н. Гончар; «Нова дегенерація»: І. Андрусяк, І. Ципердюк та інші. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Автором поезії «De libertate» й байки «Бджола та Шершень» є Григорій Сковорода, Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай» і поезію «Українське альфреско», Тарас Шевченко є автором поем «Сон» («У всякого своя доля») і «Кавказ», поезії «Чари ночі» й «О слово рідне! Орле скутий!..» належать перу Олександра Олеся.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Кирило Тур – персонаж роману «Чорна рада», Марічка Гутенюк – героїня повісті «Тіні забутих предків», Уля Розсоха – персонаж комедії «Мина Мазайло», Дідона – героїня поеми «Енеїда».

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Анхіз і Венера діють у поемі «Енеїда», Мойсей і Азазель – персонажі поемі «Мойсей», Галя Ґудзь і Чіпка Вареник діють у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Мартин Пушкар і Гриць Бобренко – герої роману у віршах «Маруся Чурай».

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у них так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання в рядку А належить Івану Багряному. Пригадаймо історію написання пригодницького роману «Тигролови». Задум цього твору виношувався автором під час його перебування в таборі, коли, утікаючи з нього, Іван Багряний блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. Сам автор згадував: «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво». З цієї «цікавості», очевидно, й народився роман «Тигролови».

Остап Вишня ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Він щиро зізнається: «… ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ...» (рядок В).

У рядку Г Олександр Довженко згадує про історію написання кіноповісті «Україна в огні».

Висловлювання в рядку Д належить Валер’яну Підмогильному. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про задум щодо створення якого і йдеться в запропонованих рядках.

Відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Д, 4 – В.