ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».

Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

Ці рядки взято із вірша Олександра Ірванця «Любіть!». Автор застосовує різні прийоми мовної гри. Насамперед це інтертекстуальна гра, уже першими рядками твір відсилає до відомої поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій. Запропоновані рядки взяті з вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованих для аналізу рядках згадано видатну українську письменницю – Лесю Українку. Саме вона є автором твору, назва якого перекладається «Без надії таки сподіватись…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Образ весни, яка «лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах», створив Микола Вороний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи головних героїв програмових творів.

Мавка й Лукаш – центральні персонажі драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

Трагедію Лукаша влучно описав у листах до свого сина поет Василь Стус: «А смисл “Лісової пісні” – такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, ідуть на багаття з Джордано Бруно. Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Новелами є твори «Intermezzo» Михайла Коцюбинського і «Модри Камень» Олеся Гончара.

Відповідь – Д.