ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка Г стосується саме його.

У рядку Д йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться в рядку Б. Згадайте, що він є автором першого в українській літературі урбаністичного роману «Місто», про який і йдеться в запропонованих рядках.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про Павла Тичину – автора збірки поезій «Сонячні кларнети». Поета збагатив художню скарбницю феноменальними творами, але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. Важливе місце у творі займає образ київського князя Святослава. Автор змальовує його як основного виразника ідеї загальноруської єдності, що знайшла найсильніший вияв у «злотому слові» Святослава.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

У поемі «Енеїда» Котляревський переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності, через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконуючи це завдання, зверніть увагу на роль пісень у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Радимо з’ясувати, які риси характеру персонажів підкреслює та чи інша пісня. Адже саме вона є потужним засобом формування літературних образів.

Народну пісню «Ой під вишнею, під черешнею / Стояв старий з молодою, як із ягодою» адресовано возному Тетерваковському.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко

Завдання перевіряє знання біографічних відомостей про письменника.

Пригадаймо, що Іван Франко був сином сільського коваля. В автобіографічному оповіданні «У кузні» Іван Якович напише: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пронизуються сині, червоні та золото-білі промені, жевріє, мов розтоплене вугля, і яриться в його глибині щось іще біліше, променясте… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні. Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Послання «І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду. Виявилося, що більшість дворян були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків.

Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

З’ясуйте, про кого йдеться в поданих рядках.

«Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» – сказано про легендарну піснярку Марусю Чурай. Саме її життя лягло в основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє вміння впізнавати символічні образи. У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність.

Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Саме Прометея зображеного на малюнку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи це завдання, пригадайте, які твори, що вказані в програмі ЗНО, мають присвяти.

«Любові Всевишній» присвячується новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання авторів художніх творів.

Зверніть увагу, що у висловлюванні, поданому в умові завдання, згадано прізвище автора поезії «Різдво».

Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв'язків. Мотив злиття людини з природою звучить у його поезії «Весна». Поет бачить себе як малу траву у вічному колообігу природи, ставлячи знак рівності між собою і травою:

Росте Антонич, і росте трава,

І зеленіють кучеряві вільхи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Івана Багряного (автора твору «Тигролови») – Лозов’ягін, Олександра Олеся – Кандиба, Івана Карпенка-Карого – Тобілевич, Миколи Хвильового – Фітільов, Остапа Вишні – Губенко.

Відповідь – Д.