ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко

Завдання перевіряє знання біографічних відомостей про письменника.

Пригадаймо, що Іван Франко був сином сільського коваля. В автобіографічному оповіданні «У кузні» Іван Якович напише: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пронизуються сині, червоні та золото-білі промені, жевріє, мов розтоплене вугля, і яриться в його глибині щось іще біліше, променясте… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні. Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Послання «І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду. Виявилося, що більшість дворян були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків.

Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

З’ясуйте, про кого йдеться в поданих рядках.

«Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» – сказано про легендарну піснярку Марусю Чурай. Саме її життя лягло в основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє вміння впізнавати символічні образи. У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність.

Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Саме Прометея зображеного на малюнку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи це завдання, пригадайте, які твори, що вказані в програмі ЗНО, мають присвяти.

«Любові Всевишній» присвячується новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання авторів художніх творів.

Зверніть увагу, що у висловлюванні, поданому в умові завдання, згадано прізвище автора поезії «Різдво».

Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв'язків. Мотив злиття людини з природою звучить у його поезії «Весна». Поет бачить себе як малу траву у вічному колообігу природи, ставлячи знак рівності між собою і травою:

Росте Антонич, і росте трава,

І зеленіють кучеряві вільхи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Івана Багряного (автора твору «Тигролови») – Лозов’ягін, Олександра Олеся – Кандиба, Івана Карпенка-Карого – Тобілевич, Миколи Хвильового – Фітільов, Остапа Вишні – Губенко.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня.

Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника, його місця і ролі в літературному процесі.

Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації. Костенко майстерно вводить у канву твору поряд із придуманими й легендарними героями образи історичних осіб: гетьмана Богдана Хмельницького, Дмитра Вишневецького – засновника Січі, якого прозвали Бай­дою; онука Байди, ката українського народу Ярему Вишневецького; сина гетьма­на Остряниці Івана Іскру.

Пригадаймо зміст ІV розділу роману – «Проща». Під час подорожі до Києва на прощу Маруся Чурай знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини. Якось подорожні прибилися в село Семенівка, і Маруся вжахнулася, побачив­ши пусті діряві хати, що залишив по собі клятий Єремія. Навколо крячало ворон­ня, а крук сидів високо на дереві, чекаючи на нову поживу. Маруся згадує слав­ного Байду, і слова про нього «самі на голос навернулись», народивши нову пісню про уявну зустріч діда й онука Вишневецьких. Байда відпросився з раю, щоб по­глянути на Україну, і тут зустрівся з онуком Єремією, який наказав гайдукам схо­пити діда й почепити його на гак за ребро. «Висіти на палі то іще не мука, як те­пер дивитись на такого внука», – цими словами завершила свою пісню Маруся.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» взяті з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє знання сюжету літературного твору та біографічних відомостей про письменника.

Запропоноване висловлювання належить Івану Багряному – автору біографічного пригодницького роману «Тигролови».

Проаналізуйте життя головного героя цього твору Григорія Многогрішного і зіставте його зі спогадами автора. В основі роману лежить чимало біографічних фактів. Іван Багряний перебував на Далекому Сході понад три роки: то як засланець, якому заборонено мешкати в Україні, то як в’язень БАМЛАГу. Свої враження, спостереження він почасти переніс на сторінки художнього твору.

Відповідь – Б.