ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Запропоновані рядки взяті з русальної пісні, яка є календарно-обрядовою.

Русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами води, то в русальних піснях широко використовують образи русалок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

На малюнку зображено епізод саме з цього твору. На це вказує і затемнення сонця. Згадаймо сюжет поеми: Ігор вирушає в похід проти половців, незважаючи на затемнення сонця, яке попереджає князів про небезпеку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Значення Івана Котляревського як зачинателя нової української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу.

У поемі «Енеїда» Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Бурлеск тут набуває нових естетичних функцій – сміх його виходить за суто розважальні межі,  проникаючи у сфери серйозні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Максима Ґудзя.  Саме він був «палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк».

Радимо проаналізувати також образи героїв інших творів, указаних у рядках Б, В, Г, Д.

Іван Брюховецький (роман «Чорна рада») здобуває владу безчесним шляхом, що не характеризує його як сміливого чи палкого гетьмана.

Лаврін Кайдаш (повість «Кайдашева сім’я»), хоч і був учасником домашніх сварок, але вдачу мав лагідну, м’яку, жартівливу.

Михайло Федорчук (повість «Земля») перейняв від батька любов до землі, працьовитість, був спокійним і чесним хлопцем.

В образі Наума Дрота (повість «Маруся») автор показав ідеального, на його погляд, селянина: «Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба,  Івана Багряного –Лозов’ягін, Остапа Вишні – Губенко, Миколи Хвильового – Фітільов.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Красу весняної ночі відтворено в поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

Ви знаєте, як липа шелестить…

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Доктор Тагабат є символом жорстокості, автор його називає «злим генієм», «вірним псом революції». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст. Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Виконати правильно це завдання допоможе звернення до матеріалів з історії.

Згадаймо, що Северин Наливайко – це  український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594–1596 років у Речі Посполитій. Після важких тортур Наливайка стратили у Варшаві в 1596 році.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману, вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який і розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.

Відповідь – А.