ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Запропоновані рядки взяті з романсу Олександра Олеся «Чари ночі». Ліричний герой цього твору закликає:

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, –

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Але Марися, дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!..»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.

В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.

Із города із Глухова

Полки виступали

З заступами на лінію,

А мене послали

На столицю з козаками

Наказним гетьманом.

О боже наш милосердний!

О царю поганий,

Царю проклятий, лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними кістками,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

І в темній темниці

Мене, вольного гетьмана,

Голодом замучив... 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж, є зав’язкою твору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

У «Слові…» відводиться велике місце зображенню вчинків головних персонажів твору – Ігоря і Всеволода. Автор явно симпатизує своїм героям, бачить у них сміливих воїнів: «Слава Ігорю Святославичу, буй-тур Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.

Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість О. Забужко.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, знати найвизначніших представників постмодерного письменства.

Варто зауважити, що в літературознавстві період, що почався від 80-х – 90-х рр. ХХ століття, прийнято називати постмодернізмом, для якого характерні такі ознаки: поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності; епатажність, абсурдизм, комічність як основні засоби зображення тощо.

Представником постмодерного письменства можна назвати, зокрема, Оксану Забужко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання тематики й проблематики художнього твору, уміння зіставляти літературний твір з відповідною історичною епохою.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь – Д.