ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…». Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Олександра Олеся «Чари ночі» належать до інтимної лірики.

«Чари ночі» – це справжній гімн коханню, молодості й красі. У вірші «Ви знаєте, як липа шелестить…» автор теж висловив молоде почуття кохання, ніжне, неповторне, несміливе й високе.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання образів програмових творів.

В основу філософської поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея. У творі наявний також образ Єгови.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»

Завдання перевіряє знання змісту й мотивів програмових поезій.

На плакаті часів Другої світової війни є цитата з твору Тараса Шевченка «Заповіт». Поет проголосив у вірші заклик до повалення ворожої влади і побудови нової, вільної сім’ї народів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів, їх символічних образів і деталей.

«Я ж вам гармати слів повиставляв! / Я ж ніс за вас камінного хреста. / Аж захлиналась у сльозах земля!» – писав Іван Драч про Василя Стефаника. Зверніть увагу, що в цьому висловлюванні згадано камінний хрест, який є провідним символом новели Стефаника «Камінний хрест»

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Центральними образами повісті є члени сім’ї Кайдашів. Маруся Кайдашиха, дружина Омелька, любить своїх дітей, дбає про добробут родини, проте є сварливою та заздрісною жінкою. Вона добре готувала і замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання історії написання та сюжету художнього твору.

У запропонованому висловлюванні йдеться про Вергілія.

Пригадаймо, що «Енеїду» Іван Котляревський написав на сюжет однойменної класичної поеми римського поета Вергілія. Письменник переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме вона щиро кохає Петра, чекає на його повернення, але заради матері йде на самопожертву і погоджується одружитися з возним. «Все для тебе стерплю, все для тебе зроблю, і коли мені Бог поможе осушити твої сльози, то я найщасливіша буду на світі», – говорить Наталка матері.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» йдеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185 р. «Билися день, билися другий: третього дня під полудень упали стяги» Ігоря.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що родинно-побутові пісні – це ліричні поетично-музичні твори, у яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.

Проаналізуйте запропонований уривок із пісні «Сонце низенько».

У ньому йдеться про кохання парубка й дівчини, які чекають вечора, щоб зустрітися. Головне у стосунках молодих людей – вірність, чесність та ніжність. У пісні є характерні вигуки, пестливо-зменшувальні слова та інші засоби виразності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Гриць Бобренко й Галя Вишняк діють у романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

Антоніо Пальма й Христя Хуторна – у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»;

Григорій Многогрішний і Наталка Сірко – у романі Івана Багряного «Тигролови»;

Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1–Д 2–В 3–Г4–Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір та його символічні образи.

Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У творі переважає неоромантична атмосфера. Персонажі діють в екстремальних обставинах, коли полки версальців безперервно атакують загони інсурген­тів, що обороняють місто.

Символи: інсургент – повстанець, борець за незалежність і справедливість, у Миколи Хвильового – солдат революції; версальці – у новелі в значенні контрреволюціонери, за аналогією до зосереджених у Версалі контрреволюційних військ для боротьби проти Паризької комуни 1871 року.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко.

У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними «довгою розлукою із землею батьків» і бажанням «усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел».

«Чомусь я часто, коли не щодня згадую про Сосницю і про вас усіх, особливо про батька і про Вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий.., почав визирати в холодне чуже вікно – а чи не пливуть до мене в гості молоді літа деснянською водою на дубах», – писав про задум свого твору Олександр Довженко.

Відповідь: А.