ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Визначною рисою романтиків був гарячий інтерес до фольклору, вони значно збагатили систему літературних жанрів, звертаючись до народної творчості. Саме в романтизмі народжується жанр історичного роману. Отже, романтизм притаманний «Чорній раді» Пантелеймона Куліша.

Драма Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник (новела «Камінний хрест»).

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представником бароко в українській літературі є Григорій Сковорода, який є автором вірша «De libertate».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – Б, 4 – В. 

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у варіанті Г стосується роману Валер’яна Підмогильного «Місто», про це свідчить згадка про селянську молодь, яка, прагнучи «вийти в люди», намагається виїхати до міста.

«Придеснянські хлібороби, закохані у працю» (варіант Д) – це герої кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано присвяту «Любові всевишній», а також героїв цього твору – Марфу й Михайла.

Рядки «Назва твору віддзеркалює загальну авторську настанову на виділення гіпертрофованого ”я” центрального персонажа…» (варіант Б) стосуються новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє розуміння авторської позиції художнього твору.

Поема «Слово про похід Ігорів» є відображенням епохи, твір проникнутий тривогою й болем за долю Руської землі. 

Виразно змальовує автор картину туги й жалю Руської землі за загиблими воїнами: «Никне трава жалощами, а дерево тугою до землі прихилилось».

Наведені в умові завдання слова Олександра Довженка перегукуються зі ставлення до рідної землі автора твору «Слово про похід Ігорів».

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості балад.

Балада – це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

У програмі ЗНО є балада «Ой летіла стріла», рядки з якої подано у варіанті А. Саме цей уривок є зразком усної народної творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте поему Тараса Шевченка «Кавказ», у якій зображено загарбницьку політику російського самодержавства, реакційну роль церкви й прогнилої дворянської моралі.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника.

Хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Єдиною розрадою для малого була можливість пасти громадську отару разом із дідом Уласом. Чіпка полюбив старого діда, подружився з Грицьком Чупруненком, з яким разом пас худобу. Наступного року Чіпка хотів знову пасти череду, але громада йому відмовила, бо вважала його молодим і ненадійним, чим тяжко образила.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Наказний гетьман Сомко щиро засмучений недолею рідного краю, він – продовжувач справи Богдана Хмельницького. Про це свідчать Сомкові слова: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю)з України, одтиснем ляхів до самої Случі – і буде велика одностайна Україна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику літературного твору.

У рядках з пісні йдеться про відліт птахів – виїзд людей на чужину, дорога ця  важка та небезпечна.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання історії написання та тематики художнього твору.

У запропонованому фрагменті йдеться про глибоко національний твір, у якому зображено українське козацтво ХVІІІ століття, згадано також переодягання й олімпійців.

Усе це стосується поеми «Енеїда» Івана Котляревського, який переосмислив патетичну проблематику поеми римського поета Вергілія, наблизив твір до української дійсності.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Запропонована схема містить ключові образи вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Мавка – центральний персонаж драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». У її образі втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину. Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, але бажання свавільної матері і вміло розставлені сіті Килини змушують Лукаша зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Наприкінці твору Лукаш бачить прозору постать Мавки, із жалем дивиться на неї й звертається такими словами:

Я душу дав тобі? А тіло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій. Рядки

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права

узяті з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…»

Відповідь: Д.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А. Ці рядки узято із роману Юрія Андруховича «Перверзія», у якому здійснено спробу радикального виходу за межі традиційного «українського крейдяного кола» – гротеск, іронія, містика, а також перманентні забави з мовою на тлі авантюрно-детективної історії в «місті привидів» Венеції.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Іван Карпенко-Карий писав гумористичні, комедійні п’єси, які змушують людей «сміятись крізь сльози». Яскравим прикладом його іронічного висміювання людських слабкостей є твір «Мартин Боруля». Авторові вдається продемонструвати серйозні теми ненав’язливим шляхом.

Характерною рисою творчої манери Івана Нечуя-Левицького теж є гумор і сатира. Саме цих принципів він дотримувався, працюючи над повістю «Кайдашева сім'я». Письменник викриває за допомогою іронії, сміху, а іноді й сатири, найгірші сторони народного життя, що стали результатом руйнації національних святинь.

Відповідь: Д.