ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє знання псевдонімів і справжніх імен письменників.

Про родину Сірків із Зеленого Клину йдеться в романі Івана Багряного «Тигролови». Справжнє прізвище автора – Лозов’ягін.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання композиції художніх творів.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій.

Твір складений зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.

Композиційною особливістю «Зачарованої Десни» є те, що розповідь має два плани.

Перший – це новели про дитинство Сашка (його захоплення довкіллям; перші враження від тогочасної соціальної дійсності, злиденного життя хліборобів).

Другий план – це ліричні відступи Олександра Довженка вже як зрілого майстра (філософське осмислення краси природи та людської праці, роздуми про роль дитинства у формуванні особистості, про тяжку долю українського народу тощо).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Рядки

Увесь народ – його сім’я велика. / Вітчизни небо – це його намет.

Хоч тілом він похилий очерет – / Душа небес торкнулась сонцелика

суголосні із життєвою позицією головного героя поеми Івана Франка «Мойсей».

У цьому творі автор використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства. Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лірика, її тематичні різновиди та жанри

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який  обрав життя мандрівного філософа. Він  був педагогом та поетом, мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

Очевидно, що рядки «Це йде мислитель, вчитель і поет / Бо в далеч кличе звабниця мандрівка» стосуються особистості Григорія Сковороди, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права», уривок з якого наведено у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу на узагальнено-символічне значення слів «мислитель, мандрівка, народ, мудрість», оскільки саме вони найповніше розкривають художній образ ліричного героя твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

У кожній строфі твору є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю, наприклад: кличе звабниця мандрівка (І строфа), душа небес торкнулась сонцелика (ІІ строфа), скарби розсіяв золотим крилом (ІІІ строфа), б’є ключем з душі свого народу (ІV строфа).

Згадаймо, порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.;

анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць;

гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії;

антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

В усмішці Остапа Вишні «Сом» події відбуваються на річці Оскіл, тут є епізод, коли дід розповідає якусь неймовірну історію, що відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковт­нув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера».

У романсі Олександра Олеся «Чари ночі» є образи Фауста як символу неповоротності минулого, марності намагань; весни та молодості.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, у творі згадано біблійного героя Каїна.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» возвеличує любов до дитини і до рідної землі: «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – В. 

ТЕМА: ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і чемоданчиком у руці. І перше, що бачу – хату Карпа Яркового…» узятий із твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»;

автором уривку «Наші кроки в кіно були спробами дитини, що вчиться ходити. Батьки наші винайшли фотографію. Ми цю фотографію пристосували до фіксування руху. Віддрукувавши позитиви, ми рухали їх перед щілиною в картоні...» є Юрій Яновський («Майстер корабля»);

у романі Валер’яна Підмогильного «Місто» є рядки «Через кілька днів своєї розпачливої самотності він силоміць вирядився до інституту. Так, стипендію йому призначили. Й, замість радіти, він ображено подумав: вісімнадцять карбованців! Казали – двадцять пять. Асам він потай надіявся ще на більше…»;

уривок «Боязко й недовірливо відчинилися двері. Я зайшов до кімнати, тримаючи автомат напоготові. Натиснув ліхтарик, і в смузі електричного сяйва завмерла біля столу злякана мати, а ти біля високого ліжка застигла в подиві, закриваючи груди розпущеними косами…» узятий з новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів та образів головних героїв.

Сюжет новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Рядки «На небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі» належать ліричному героєві твору, який вирушає на відпочинок з міста в село.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Основною темою трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації та міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не лише як чуже, а як вороже.

Його син Мокій, навпаки, є свідомим українцем, який чинить опір шовіністам. Він щиро захоплюється рідною мовою, а омріяне прізвище Мазайло-Квач звучить для Мокія як музика.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

«Майстер корабля» – дебютний роман українського письменника Юрія Яновського, який порушує низку питань, особливо актуальних для модерністського покоління митців, та відображає творчу атмосферу 20-х років XX століття. Попри ознаки містифікації текст уважаються автобіографічним.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади українського письменника та режисера Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

У творі «Моя автобіографія» Остап Вишня в гумористичній манері розповідає про своє народження, дитинство, становлення як письменника.

«Тигролови» – пригодницький роман з елементами автобіографії Івана Багряного.

Відповідь: 1Д, 2В, 3Б, 4Г.