А«І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом…»
Б«За горами гори, хмарою повиті,/ Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея / Там орел карає...»
В«Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде, / Роблять лихо з вами…»
Г«Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо: / — І ми – не ми, і я – не я!..»
Д«Мій медведик! Стоїть собі, / Голову понурив,
Сіромаха. Де ж ділася / Медвежа натура? / Мов кошеня, такий чудний…»