Розділ: Література XX ст.
Тема: Андрій Малишко
Кількість завдань: 20
ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів художнього твору.
Андрій Малишко в «Пісні про рушник» поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості.
Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, і вірна любов».
Відповідь: А.
ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.
Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.
Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконуючи це завдання, згадайте художні образи програмових поезій. На початку твору Ліни Костенко «Українське альфреско» згадується «курочка ряба». Далі автор змальовує чудовий сільський пейзаж: Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, / і вишні чорноокі стоять до холодів.
Пригадайте поезію Максима Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає…». У цьому творі наявні символічні образи «веселого світу» і «щасливих вод».
Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові, зорові й слухові образи («місячні весняні ночі», «старі гаї») емоційно наснажують ліричний вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
У «Пісні про рушник» Андрія Малишка через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. «Росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «тихий шелест трав», «щебетання дібров» – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку.
Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.
Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».
Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.
Цитату, подану в рядку Г, узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Уривок рядка Д є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Рядки, запропоновані у варіанті А, узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».
Уривок з «Балади про соняшник» Івана Драча подано в рядку Б.
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» А. Малишка і «Два кольори» Д. Павличка.
Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.
«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.
Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».
«Гімн» – це вірш Івана Франка.
«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.
Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.
ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко «Два кольори»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка.
Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.
Відповідь: А.
ТЕМА: Література XX ст. Дмитро Павличко «Два кольори»
Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.
«Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой вірша Дмитра Павличка «Два кольори».
Відповідь – Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Виконати це завдання допомагає вміння співвідносити фрагмент літературного твору з його назвою.
Цитату «Заглядає в шибку казка сивими очима...» узято з твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».
«Кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі...» – це уривок з вірша Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».
Рядки «Сміються, плачуть солов’ї...» є у вірші Олександра Олеся «Чари ночі».
Цитату «Засмучені очі хороші, блакитні твої...» узято з поезії Андрія Малишка «Пісня про рушник».
У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода...»
Відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.
ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їхні символічні образи.
Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.
Відповідь: Г.
ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.
Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.
Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.
Відповідь – Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого з митців йдеться.
Про Панаса Мирного йдеться в рядку Г. Адже саме цей письменник увійшов в історію української літератури як автор реалістично-психологічної прози (пригадайте його соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
У рядку В йдеться про твір Андрія Малишка «Пісня про рушник».
Про Валер’яна Підмогильного йдеться у висловлюванні рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».
Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку А. Драматург був вірним сподвижником театральної справи. Іван Карпенко-Карий написав вісімнадцять оригінальних п'єс, кожна стала своєрідною вершиною драматургії.
Відповідь: 1Г 2В 3Д 4А.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.
Висловлювання про Павла Тичину подано в рядку В, адже саме його «перші спроби вражали всіх сучасників». Сучасники Тичини відзначають надзвичайну вихованість, делікатність поета. На початку своєї діяльності Тичина відбувся як великий поет, але пізніше радянська влада змусила митця писати тенденційні вірші «на злобу дня», спрямувавши творчість Павла Тичини в потрібний ідеологічний формат.
У рядку Д йдеться про Андрія Малишка. Поет був ніби мостом між двома поколіннями українських митців. З одного боку, з ним товаришували Максим Рильський, Остап Вишня, Олександр Довженко, з іншого – тодішня літературна молодь. Малишко створив незабутні пісні, які стали справді народними. «Пісня про рушник», як і більшість пісенних творів Малишка, народилась у творчій співпраці з композитором і другом Платоном Майбородою.
У висловлюванні рядка А йдеться про Івана Драча. Його вважають поетом-новатором. Творчість Драча сповнена прихованої багатозначності, зокрема однією з найхарактерніших її ознак є поєднання фантастичного і реального.
Характеристика особистості Василя Стуса є в рядку Б. Поет жив Україною, марив нею на чужині. Ця всепоглинаюча любов була смислом його життя й відчувалася в кожній поетичній збірці. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (знятого за мотивами повісті М. Коцюбинського) 4 вересня 1965 року Василь Стус розбурхав зал. У перерві між частинами стрічки він встав із закликом протестувати. Після фільму КГБісти бігали вздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти репресій української інтелігенції.
Відновити знання про творчість цих письменників ви можете за допомогою подкастів з української літератури на нашому сайті.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.
Ідея поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» – возвеличення любові до дитини і до рідної землі, у творі є образи-символи зорі сургучеві; мавки чорноброві; верби і тополі; білява хата.
Запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг – це символічні образи поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми».
У «Пісні про рушник» Андрія Малишка уславлено шанобливе ставлення до матері-святині.
Художні образи-символи твору: слухові – тихий шелест трав; щебетання дібров; зорові – росяниста доріжка; материнська ласкава усмішка.
У вірші «Чари ночі» Олександр Олесь використовує яскраві метафори й епітети. Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі». Поет закликає цінувати кожну мить.
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів другої половини ХХ століття.
Андрій Малишко є автором рядків «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, / І засмучені очі хороші, блакитні твої» твору «Пісня про рушник.
«І раптом побачив сонце, / Красиве засмагле сонце…», – уривок із «Балади про соняшник» Івана Драча.
У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Буду, мамо горда і вродлива, / З тебе дивуватися повік...».
Василь Стус є автором поезії «Господи, гніву пречистого…», у якій є рядки «Вірою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, / яким мене мати родила…»
Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.
Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.
Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».
Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.
Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ століття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.
ТЕМА: Література XX ст.
Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.
Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.
Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.
«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.
«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.
Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.
Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського і «Місто» Валер’яна Підмогильного; «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели; згадаймо твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом», які є усмішками; «Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.
Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.
ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.
Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.
Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.
«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.
«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.
«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.
Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.