Література кінця XVIIІ – початку XX ст. – Іван Нечуй-Левицький

ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.

Воли, байстрюк, кріпацтво – це  художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха  – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й уміння визначати тему художнього твору. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Побут і ментальність української родини в пореформену добу – тема цього твору.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються в XIII столітті, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» йдеться про намагання селянина документально відновити своє дворянство.

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Розгорнутим пейзажем також починаються повісті «Захар Беркут» Івана Франка

«Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець»

та «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.

У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє ваше знання композиції й сюжету літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Темою твору є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Зав’язка повісті –  одруження Карпа Кайдаша з Мотрею.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Моя мати квітчала мене, як рожу…».

Тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів: «А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу?».

Персоніфікація –один із різновидів метафори, у якому неістоти (предмети чи явища) набувають людських ознак і рис: «…густа каша ніби стогнала в горшку…».

Фразеологім хоч у вухо бгай означає «дуже лагідний, тихий, покірний».

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Висловлювання «Автор не тільки із жалем оплакує долю свого друга, але й долю всіх людей, які попали у полум’я страшної, жахливої загарбницької війни. Війна, яка покрила кров’ю гори, і яка породила не ріки, а море сліз» стосується поеми Тараса Шевченка «Кавказ». У творі  автор засуджує царський режим, що веде загарбницьку війну на Кавказі. Шевченко «…із жалем оплакує долю свого друга» Якова де Бальмена, який загинув на цій війні.

Висловлювання «Твір засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро використовуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, автор звеличив самобутність духовного життя нашої нації» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Про «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького йдеться в цитаті «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору...».

Висловлювання «Це твір-опозиція старого барокового письменства та нових літературних традицій, літературної та простонародної мови, «високої», серйозної тема тики та «низької», гротескної розповіді, античного сюжету та народних персонажів» стосується бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжету художніх творів. 

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка»: Петро, повертаючись із заробітків, розповідає про театр; у цьому ж творі є епізод, коли удова Горпина Терпилиха вмовляє дочку Наталку одружитися із заможним паном – возним Тетерваковським.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» кульмінаційним моментом є сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око; Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи, на селі його обрали десяцьким.

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя й еволюцію Чіпки Варениченка. У творі є розповідь про те, як Чіпку найняли до діда Уласа пасти громадську отару. Там хлопець подружився зі своїм однолітком, сиротою Грицьком Чупруненком, полюбив діда. У кінці роману мати хлопця дізнається, що той перетворився на страшного злочинця, очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян, саме тоді жінка повідомила у волость про злочин сина.

Героїня драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» Марися Боруля відмовляється від шлюбу з колезьким реєстратором Націєвським, а Мартин збирається стати дворянином, він планує розводити собак та їздити на полювання.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художнього твору.

Розгляньмо малюнок. На ньому зображено епізод повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Постійні сварки стали основою життя родини Кайдашів. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Вислів «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернеш» характеризує Івана Брюховецького, персонажа роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», адже це лукава, підступна, хитра й підла людина.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових обставинах. Згадаймо образ Омелька Кайдаша. Він був працьовитою людиною, але схильним до пияцтва. Вислів «Збувся тато клопоту: жито змолотив, а гроші пропив» найбільш влучно характеризує цього персонажа.

Згадаймо головного героя драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля». У недалекому минулому Мартин Боруля жив здоровим трудовим життям, але внаслідок конфлікту з дворянином Красовським пройнявся фантастичним бажанням довести, що він також «уродзоний шляхтич». Вислів рядка В характеризує Мартина. 

«Сміливі завжди мають щастя» – цей вислів стосується Максима Беркута, персонажа повісті Івана Франка «Захар Беркут». Максим – красивий і мужній хлопець. Він не побоявся рятувати Мирославу від величезної ведмедиці, сміливо боровся з монголами. Тяжко поранений, юнак потрапив у полон до монголів, але навіть там думав про те, як врятувати односельців. Саме йому належить ідея загнати монголів у котловину й потопити їх там.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати проблематику художніх творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Живуть як кішка з собакою» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. 

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів. 

Вислів «Козацькому роду нема переводу» суголосний з долею Енея, героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». В образах Енея й троянців виразно простежуються риси доблесного українського козацтва, адже коли виникає потреба боронити рідний край, то Еней і троянці виявляють мужність, патріотизм, поводяться як доблесні воїни.

Із долею Катерини (поема Тараса Шевченка «Катерина») суголосний вислів «Любов – не пожежа, займеться – не згасиш». Твір розповідає про трагічну долю матері-покритки. Покохавши москаля Івана, Катерина забуває про все на світі, зокрема про поради й застереження батьків, не звертає уваги на те, що кажуть про неї односельці. Почуття дівчини дає їй силу стерпіти всі образи.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Згадаймо образ Марусі Кайдашихи. Вона сварлива, конфліктна жінка. Позитивні риси характеру Кайдашихи – це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати та бабуся. Але жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім’ї, бійок. Саме тому вислів «І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива» суголосний з долею Марусі Кайдашихи. 

«Не було добра змалку, не буде й до останку» – цей вислів суголосний із долею головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Чіпка Варениченко був сином зневаженої селянки-біднячки, хлопець зростав у злиднях, в атмосфері недоброзичливості й ворожості. Він гостро переживав соціальну несправедливість. Важким було життя хлопця в дитинстві, не стало воно кращим і тоді, коли Чіпка виріс. 

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Зверніть увагу, що в умові завдання вказано справжні прізвища письменників. Панас Рудченко (Мирний) є автором роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», уривок з якого наведено в рядку Д.

Іван Нечуй-Левицький є автором уривка, узятого з повісті «Кайдашева сім’я» (рядок В). 

Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) написав драму «Мартин Боруля», уривок з якої подано в рядку Г.

У рядку Б наведено уривок з новели «Я (Романтика)», автором якої є Микола Фітільов (Хвильовий).

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів, а саме:

• «Тіні забутих предків» – повість Михайла Коцюбинського;
• «Кайдашева сім’я» – повість Івана Нечуя-Левицького;
• «Мартин Боруля» – драма Івана Карпенка-Карого;
• «Захар Беркут» – повість Івана Франка.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати жанри літературних творів.

Твір «Кайдашева сім’я» є повістю, «Катерина» – поемою, «Наталка Полтавка» – драмою, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – романом.

Відповідь: 1В, 2Г, 3А, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Мелашка – молодша невістка Кайдашів, дружину Лавріна. Вона була вродливою, доброю дівчиною з бідної сім’ї: «… невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Поемами є твори Тараса Шевченка «Катерина» та Івана Франка «Мойсей»;

вірші – це твори Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» та Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»;

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного і «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – романи;

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького і «Захар Беркут» Івана Франка – повісті.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Прислів’я «Де чоловік старий, а жінка молода – там рідко згода бува» розкриває ідею драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До головної героїні посватався заможний і поважний возний Тетерваковський. Виборний села Макагоненко взявся допомогти возному умовити Терпилиху, матір Наталки, та й саму дівчину. «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцт­во і смерть Кайдаша, розподіл спадщини. Саме тому найкраще передає основну ідею твору таке прислів’я: «Де багато господинь, то ту хату хоч покинь».

Для Мойсея – головного героя однойменної поеми Івана Франка воля його народу була дорожча за життя (рядок Б).

«Робота дратує, а природа лікує» – так можна схарактеризувати позицію ліричного героя новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo», якого втомили люди, їх страждання й болі, місто й вічні незчисленні «треба», «мусиш». Тільки в природі, наголошує автор, можна шукати перепочинку й душевної гармонії. Природа в новелі бере безпосере­дню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Іван Карпенко-Карий писав гумористичні, комедійні п’єси, які змушують людей «сміятись крізь сльози». Яскравим прикладом його іронічного висміювання людських слабкостей є твір «Мартин Боруля». Авторові вдається продемонструвати серйозні теми ненав’язливим шляхом.

Характерною рисою творчої манери Івана Нечуя-Левицького теж є гумор і сатира. Саме цих принципів він дотримувався, працюючи над повістю «Кайдашева сім'я». Письменник викриває за допомогою іронії, сміху, а іноді й сатири, найгірші сторони народного життя, що стали результатом руйнації національних святинь.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, увідповідніть запропоновані уривки з назвами творів, а потім з’ясуйте, до якого літературного напряму (течії) він належить.

Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Уривок з цього твору є в рядку В.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», уривок з якої подано в рядку Б. Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник. Уривок з його новели «Камінний хрест» є в рядку Г.

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представник бароко в українській літературі – Григорій Сковорода, який є автором байки «Бджола і Шершень» (рядок А).

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Повість Ольги Кобилянської «Людина» ілюструє певні нові ідеї, зокрема емансипації й фемінізму.

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу постає Остап Вишня в збірці «Мисливські усмішки».

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» розкрито зв’язок людини й природи, безсмертя вічних людських цінностей, боротьбу між високим покликанням людської душі та дрібним буденним життям, яка й призводить героя до трагедії.

Взаємини вождя й народу – основна тема поеми Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1–Д, 2–Г. 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів літературних творів.

Епізоди про те, як Еол улаштовує шторм на морі і як гостював Еней у царя Латина, є в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; пригадайте епізоди поеми Тараса Шевченка «Катерина»: спочатку батьки виганяють доньку-покритку з дому, а потім вона зустрічається з офіцером-кривдником; розповіді про лицарський поєдинок за Лесю Череванівну та вибори гетьмана в Ніжині є в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; на початку повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є епізод про те, як брати Карпо й Лаврін обговорюють дівчат на виданні, у цьому ж творі йдеться й про те, як Мелашка (невістка Кайдашів) іде на прощу до Києва.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету, тематики та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано типові образи селян. Згадаймо Омелька Кайдаша. Уже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка «...наклала на нього свій напечаток». Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає в повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, у якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш. Він «був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Визначте жанр кожного твору, а потім установіть відповідність між творами одного жанру.

Повістями є твори «Тіні забутих предків» і «Кайдашева сім’я», романами – «Чорна рада» і «Тигролови», новелами – «Intermezzo» і «Три зозулі з поклоном», драмами – «Мартин Боруля» і «Мина Мазайло», «Максим Гримач» – це оповідання.

Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Уля Розсоха і Мокій Мазайло діють у драмі «Мина Мазайло», Кирило Тур і Богдан Чорногор – у романі «Чорна рада», Палагна й Марічка Гутенюк – у повісті «Тіні забутих предків», Мелашка Балаш і Лаврін Кайдаш – у повісті «Кайдашева сім’я».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.

Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Пригадайте події повісті. Після Другої Пречистої Карпо повінчався з Мотрею. Весілля було гучне. Наступного ж дня Кайдашиха рано збудила невістку та, прикинувшись хворою, загадала тій робити всю роботу в хаті. Невістка працювала, а Кайдашиха все вилежувалася. Вона була зовсім здорова й лише дурила Мотрю. Говорила вона все солодким голосом та робила невістці зауваження. Нарешті Мотря не витримала й почала сваритися. Вона була "не з таківських, щоб комусь покорятись". Саме цей епізод зображено на малюнку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та їх прототипів.

Пригадаймо, що прототип – конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа. Прототипами Кайдашів стала сім’я Мазурів із села Семигори, яка була відома на весь повіт постійними сварками, бійками й колотнечами.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Бондарівна». Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору взятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Бондарівна – героїня однойменної балади, Максим Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – головний герой новели «Камінний хрест», Мелашка Балаш – героїня повісті «Кайдашева сім’я», Датан – персонаж поеми «Мойсей».

Відповідь: БГДА.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

У цій повісті автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко. Розв’язка твору несподівана: груша всохла і всі помирилися.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Центральними образами повісті є члени сім’ї Кайдашів. Маруся Кайдашиха, дружина Омелька, любить своїх дітей, дбає про добробут родини, проте є сварливою та заздрісною жінкою. Вона добре готувала і замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама «набралась трохи панства».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі є постійне нагнітання епізодів і сцен сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту.

Іван Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію й моральний занепад народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання образів героїв того чи того літературного твору. Згадайте персонажів художніх творів і співвіднесіть їх із висловлюваннями.

Усіма можливими чеснотами наділений Наум Дрот – персонаж повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Понад усе любив він свою дочку Марусю й бажав їй щастя: «Господи милосердний, дай моїй дочечці доброго чоловіка: не за мої гріхи, а за її добрість пошли їй щастя...».

Висловлюванням «Я – отаман… Як почує товариство, що кинув, – не животіть тоді мені. Поклялися ми так один одному...» відповідає Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Галі на її вмовляння покинути злочинне життя.

Кайдаш, персонаж повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», дуже богобоязливий, богомільний та забобонний і найбільше він боїться померти «наглою» смертю, зокрема, утопитися: «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю...».

Згадайте новелу Василя Стефаника «Камінний хрест». Головний герой Іван Дідух прощається з односельцями, оскільки збирається емігрувати в пошуках кращого життя. Іван признається сусідам, що найбільше тужить саме за горбом, у який стільки зусиль уклав: «Аді, стою перед вами і говорю з вами, а тот горб не віходить ми з голови. Таки го виджу та й виджу, та й умирати буду та й буду го видіти...».

Відповідь: 1–В 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Маруся Кайдашиха – типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють переважно на Мотрі: «…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі є постійне нагнітання епізодів і сцен сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту. Іван Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію й моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

«Їм не до сміху, оскільки вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», – сказано про персонажів твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо персонажів драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Петро – бурлака-сирота, заробітчанин. Він «в дальніх сторонах трудився чотири годи», щоб заробити грошей і потім «багатому Терпилові показатись годним його дочки».

Перебуваючи в Харкові, Петро відвідував театр, що свідчить про витонченість його натури. Для нього театр – «таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Син Омелька й Марусі Кайдашів Карпо – «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. «Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про «Кайдашеву сім’ю». У цьому творі є епізод, коли Карпа громада у волості обирає за десяцького.

Проаналізуймо інші епізоди, згадані в завданні: бере уроки «правильних проізношеній» Мина Мазайло – герой однойменної комедії Миколи Куліша; кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні» починається спокійно-величною картиною родинної вечері, коли сім’я Запорожців зібралася теплого червневого дня відсвяткувати 55-річчя матері Тетяни; не визнає своїх онуків-близнят Марійка Федорчук (повість Ольги Кобилянської «Земля»), яка так не змогла змиритися з думкою, що її син Михайло кохав бідну наймичку; епізод про те, як батько віддає сина в москалі, є в романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (у розділі «Махамед» розповідається про те, як Максим Ґудзь розбишакує в селі, за що батьки віддають його в москалі).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання композиції художнього твору.

Згадаймо сюжет повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Експозиція – пейзаж села Семигори, опис хати і подвір’я Кайдашів.

Зав’язка – розмова братів про дівчат.

Розвиток дії складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини: одруження синів, сутички в сім’ї, перебування Мелашки в Києві, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини, сварки.

Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, унаслідок якої Маруся втратила око.

Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадаймо поему Івана Франка «Мойсей», зокрема пролог до цього твору, у якому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. «Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу…» (рядок Б).

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Саме в посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» поет «повертає вас лицем до вічних аксіом і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх».

Темою повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я» є змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Саме про цей твір йдеться в рядку Д.

«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя..» – сказано про Івана Котляревського (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Д 4Г

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Виконати це завдання допоможе знання персонажів того чи того літературного твору. Згадайте імена героїв художніх творів і співвіднесіть їх зі справжнім прізвищем автора.

Омелько та Маруся Кайдаші – персонажі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Наум та Настя Дроти діють у сентиментальній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Марися та Степан Борулі – герої драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) «Мартин Боруля». Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін), є автором роману «Тигролови», героями якого є Наталка та Гриць Сірки.

Відповідь: 1Б 2В 3А 4Г