ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «О панно Інно…» йдеться про складні почуття ліричного героя – тугу за втраченим нерозділеним коханням, поєднану зі світлим спогадом. Сестра, сніги, любові усміх – це художні образи цього твору.

Леся Українка – авторка вірша «Contra spem spero!», назва якого в перекладі «Без надії таки сподіватись…». Хмари осінні, гора, барвисті квітки – ключові художні образи в цій поезії. Вони символізують життєві труднощі (хмари осінні, гора крем'яная) та незламну надію й творчу працю (барвисті квітки), протиставляючи сум і розпач активній боротьбі.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється скутому орлу, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як співочий грім бать­ків моїх, що тепер дітьми безпам’ятно забутий. Тут також є образи меча та судних дощів. 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» – зразок неокласичної інтимної лірики. Тут є образи ясного саду, лампади та Кіприди доброї.

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжети художніх творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. Саме в цьому творі є слова: Чарiвна рiчка Оскiл... А скiльки там диких качок.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту. Уривок У нас був дід дуже схожий на Бога – початок опису діда Семена. Для малого Сашка дід був символом добра, що розмовляв з усім живим. 

У романі Івана Багряного «Тигролови» є уривок: Хабаровськ – столиця цілого Далекосхідного краю. Автор описує місто як центр радянського колоніального впливу, химерне «ельдорадо» та осереддя НКВД.

Море – це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих голубок… Ця відома метафора належить Юрію Яновському з роману «Майстер корабля», де море постає пристрасною, збудливою і небезпечною стихією.

Зверніть увагу, уривок Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано узято з твору «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст та ідейний зміст твору.

Ключовими образами запропонованого твору є людина, серце, любов.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом першого абзацу є тавтологія – риторична фігура, що полягає в повторенні однакових або схожих за змістом слів для підсилення виразу.

Зверніть увагу, що в першому абзаці часто повторюються однакові слова: Людина, Ти, Бог тощо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

З настановами до сина звертається також ліричний герой твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Твір побудовано як колискову, у якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини. Пригадайте зміст цього твору:

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Проаналізуйте перший абзац запропонованого твору. Автор у листі до сина наголошує: Людина – це обов’язок, а не титул (народився – і вже людина). Людина – твориться, самонароджується.

Отже, Стус хоче донести проблему, передану в прислів’ї Всякий народиться, та не всякий у люди годиться.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Василь Стус, який був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, поетом-авангардистом, перекладачем, літературознавцем і ключовою постаттю дисидентського руху.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

У творі автор наголошує на незламності й вічности українського народу.

Отже, ідею твору найточніше виражено в рядку

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Провідним художнім засобом в останній строфі є риторичне звертання:

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде.

 Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Фольклорний о́браз «На ясні зорі і на тихі води» (перша строфа) є також у творі «Дума про Марусю Богуславку».

Маруся звертається до козаків-невольників:

Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють тематичні різновиди лірики: пейзажну, філософську, громадянську, інтимну, патріотичну.

Зверніть увагу, що наведений в умові завдання вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?» – це яскравий зразок громадянської та філософської лірики.

Основна тематика охоплює викриття тиранів, прославлення незнищенності українського народу й утвердження віри в історичну справедливість.

«Уривок з поеми» Євгена Маланюка – це теж яскравий зразок громадянської та філософської лірики з виразною козацькою тематикою. Твір поєднує тему історичної пам'яті, осмислення державності, відданості Батьківщині та спадкоємності поколінь, де ліричний герой відчуває себе частиною нескореного народу. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Шістдесятники – це покоління української національної інтелігенції з виразною громадянською позицією, яке ввійшло в культурний простір (літературу, мистецтво, публіцистику) у другій половині 1950-х років XX століття. Їхня поява стала можливою завдяки тимчасовому послабленню комуністично-більшовицького тоталітаризму в період хрущовської «відлиги». Найповніше творчий потенціал митців і мисткинь цього покоління розкрився на початку та в середині 1960-х років, що й зумовило назву руху.

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, наведеному у варіанті відповіді Б. Уривок узято з твору «Ворошиловград» Сергія Жадана.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені сімдесятирічного То-Ма-Кі (Юрія Яновського). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями із життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, найкращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев. Богдан – матрос, який пережив багато пригод, в образі цього безстрашного підкорювача життя вгадується Григорій Гричер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Родина Сірків зуміла зберегти український дух, рідні звичаї, традиції і мову, перебуваючи за тисячі кілометрів від України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо віршований історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Згадаймо тему повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами. У творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти.

М. Коцюбинський, повертаючись 1910 poкy з лікування в Італії, на кілька днів зупинився в селі Криворівня на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість письменник написав унаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення та світосприймання карпатських гуцулів.

Подивіться на зображення, там є ключові слова повісті: Марічка, гуцули, ворожнеча, нявки, вірність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом й іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про воєнний епізод, який відбувся в словацькому містечку Модри Камень.

Отже, правильним є такий варіант послідовного заповнення пропусків: Найсильніший, на нашу думку, прикінцевий внутрішній монолог розвідника, що переходить згодом у вдаваний діалог із Терезою. Це – згусток крові, болю, радості воїна. Олесь Гончар передає глибоке душевне зворушення ліричного героя, його палку любов, усі нюанси настрою».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання сюжету послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…». Автор докоряє національній еліті, яка зневажає український народ:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра;

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя та боротьбу українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні та під час реформи 1861 року.

Вислів Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п’є духа могó, страхи Божі шикуються в бій проти мене… Чи дикий осел над травою реве? Чи реве віл, коли ясла повні? зі Старого Завіту підказав назву твору авторові.

Зверніть увагу, що роман є соціально-психологічним, оскільки автор досліджує формування характеру головного героя (Чіпки Варениченка) крізь призму соціальних умов (кріпацтво, несправедливість).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Уривок із вірша Ігоря Калинця

Це погляд чий,

сестри чи Ваш […]?

Я пригадав. Той вечір. Ми,

Вона і Ви. І я надвоє.

перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють і художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:

О, панно Інно, панно Інно!

Я – сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги…

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький. Після проведення «чорної ради» в Ніжині Сомка кидають до в’язниці. Запорожець Кирило Тур намагається врятувати ув'язненого гетьмана Якима Сомка перед його стратою. Тур пробирається до в'язниці, обдуривши Брюховецького, і пропонує Сомкові помінятися одягом, щоб той утік, проте Сомко рішуче відмовляється рятувати своє життя ціною життя запорожця.

Чужою смертю я волі куповати не хочу – так відповідає Сомко Кирилові Туру.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Виконуючи це завдання, пригадайте історію написання поеми Івана Франка «Мойсей».

Іван Франко 1904 року побував в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело – скульптура «Мойсей». Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 року.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Пригадайте сюжет трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Мартин Боруля прагне добитися дворянства, тому у своїй хаті запроваджує «дворянські порядки». У творі є епізод, коли головний герой хоче одружити доньку з «благородним» чиновником Націєвським, він навіть вибирає хрещених батьків для ще не народжених онуків.

Був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха – і так дворянство у тебе засвербіло – так каже Гервасій Гуляницький до Мартина Борулі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

 «Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. У рядках Усі ідеальні якості державця, воїна сконцентровано в о́бразі київського князя, котрий виголосив «золоте слово», у якому звучить скорбота з приводу роз’єднаності руських земель… схарактеризовано Святослава.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів із метою закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами та кінцівка-славослів’я.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

«Творча спадщина порівняно невелика за обсягом – «Твори» у двох томах, за які його удостоєно посмертно Шевченківської премії. Проте не обсягом, а змістом написаного, майстерністю слова, глибиною думки, тонкощами художньої деталі, спостережливістю, болем за понівечені людські душі відзначається його творча спадщина», – так охарактеризовано творчість Григора Тютюнника. Згадайте його новелу «Три зозулі з поклоном». У творі засобом узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів є художня деталь.

Остап Вишня започаткував новий  у літературі – усмішка.  У цих творах діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колоритним словом. Висловлювання про письменника подано у варіанті Д.

Про творчість Івана Багряного йдеться у висловлюванні рядка А. Герої його романів «… романів діють в екстремальних умовах, виявляючи найкращі свої риси…». Згадайте хоча б головного героя пригодницького роману «Тигролови». Це молодий інженер-авіатор, нащадок славетного гетьмана, який втікає з каторги, виживає в тайзі, зберігаючи людяність та волелюбні прагнення.

Микола Хвильовий розпочав літературну дискусію 1925–1928 років, стосувалася ставлення до класики, проблеми новаторства та ролі письменника, а центральним питанням було існування самобутньої української літератури в контексті світового духовного розвитку. Саме про цього письменника йдеться в рядку В.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Зоська Голубовська і поет Вигорський – це персонажі роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Мотрона Розторгуєва і Тарас Мазайло діють у комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

У романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є такі персонажі, як Галя Вишняківна і Мартин Пушкар. Наталка Сірко і майор Медвин – це персонажі роману Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів. 

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського і «Місто» Валер’яна Підмогильного; «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели; згадаймо твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом», які є усмішками; «Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.

Воли, байстрюк, кріпацтво – це  художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха  – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й уміння визначати тему художнього твору. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Побут і ментальність української родини в пореформену добу – тема цього твору.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються в XIII столітті, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» йдеться про намагання селянина документально відновити своє дворянство.

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Розгорнутим пейзажем також починаються повісті «Захар Беркут» Івана Франка

«Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець»

та «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в художніх творах. 

В уривку «Ліс ще дрімає.., а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів» наявна персоніфікація – художній засіб, який полягає в наділенні неживих предметів, явищ природи, абстрактних понять чи тварин людськими якостями, емоціями, думками або діями.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє ваше знання композиції художнього твору.

Крім сюжету, у композиції твору існують ще й позасюжетні елементи.

Основними різновидами позасюжетних елементів є:

• опис;
• авторські відступи;
• вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами).

Позасюжетні елементи у творі – пейзажі, портрети, сценічні моменти, історичні екскурси, що їх вкладено в уста різних персонажів.

Отже, лісовий пейзаж є позасюжетним елементом.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

У тексті переважають ознаки імпресіонізму, оскільки цей прозовий твір передає миттєве враження, атмосферу спокою, мінливість стану природи та суб'єктивне сприйняття, характерні для цього напряму в літературі та мистецтві. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», у якій є такі дійові особи: Ниви у червні, Сонце, Моя утома.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Проаналізуйте твір Ліни Костенко.

Вірш пронизаний почуттям любові і надією.

Провідний мотив поезії суголосний з твором Олександра Олеся «Чари ночі», у якому є рядки «Лови летючу мить життя! / Чаруйсь, хмелій, впивайся…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Пригадаймо, що оксиморон – стилістичний засіб, що полягає в сполученні протилежностей; парадоксальний вислів: незнаного впізнаю.

Оксиморон є в рядках «І я прийду в життя твоє. / Тебе, незнаного, впізнаю».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на лірику, епос і драму.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють такі види лірики: пейзажна, філософська, громадянська, інтимна, патріотична. 

Зверніть увагу, що в запропонованому творі поєднано інтимну лірику з філософською, адже йдеться про переживання героя, пов’язані з особистим життям та  осмислення змісту людського життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо. 

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою з римуванням рядків. Отже, це ліричний вірш.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі. 

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) в другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» – і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). 

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму.

Однією з перших речників шістдесятників в Україні була Ліна Костенко, авторка запропонованого для аналізу твору.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище 

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом.

Характерними ознаками постмодернізму є:

• поєднання й органічне співіснування різних художніх систем;
• синтез мистецтва й антимистецтва;
• гра зі словом, образом, «чужим текстом»;
• поєднання різнорідних і несумісних елементів;
• наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші «Уривок з поеми» Євген Маланюк зосередився на періодах козацтва й гайдамацьких повстань як найбільш яскравих сторінках історії України.

У творі згадано Херсонські прерії, Буг, Синюха – це о́брази незабутнього рідного краю.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені 70-річного То-Ма-Кі (Ю. Яновський). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями з життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, кращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Головний герой твору Іван Палійчук «знав, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку, оленів, зайців і сарн, що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявок».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Розстріляне відродження – це літературно-мистецьке покоління України 1920-х – початку 1930-х років, яке досягло надзвичайно високого культурного й духовного розквіту, але згодом було фізично знищене сталінським тоталітарним режимом.

Митцями «розстріляного відродження» були зокрема й Микола Хвильовий, автор новели «Я (Романтика)», та Микола Куліш, який написав драму «Мина Мазайло».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Пригадайте вірш Дмитра Павличка «Два кольори». У творі рефреном повторюються слова: «червоне – то любов , а чорне – то журба».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння визначати мотиви поезії.

У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» переплетені християнські та язичницькі мотиви.

Автор зображує велике християнське свято на Лемківщині.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Михайла, головного героя новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії. Він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки. Адже в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Розв'язка – це завершальний епізод художнього твору, який вирішує конфлікт, що виник у сюжеті, та показує результат подій. 

Розв’язкою твору «Мойсей» є гнівна промова Єгови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Туга за рідним краєм та спогади про дитинство, проведене на Волині, стали поштовхом до написання драми-феєрії «Лісова пісня».

Цей шедевр Леся Українка написала в 1911 році всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, у Грузії. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Образ імперського «раю» в Україні, де «латану свитину з каліки знімають…», «розпинають вдову за подушне…», «єдиного сина в військо оддають…», є у творі Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).

Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. Пролітаючи над Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей: «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Одним з героїв роману є Кирило Тур. Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Саме він «… утілює могутній, лицарський дух запорозького козацтва, а його вчинки непередбачувані й відчайдушні: то викрадає наречену гетьмана, то йде заради нього на смерть».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання автора й сюжету художнього твору.

«Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Хазяїн» – розділи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Справжнє прізвище письменника – Рудченко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору, визначати ідею.

Свобода є найбільшою людською цінністю – така ідея поезії «De libertate» («Про свободу»): «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, /Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарно-обрядові пісні – ліричні твори, які виконують під час обрядів і ритуалів. Вони пов’язані з циклічністю природи, зміною пір року.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку. Тут згадуються русалки, отже, це русальна пісня, різновид календарно-обрядової. Такі пісні співають, святкуючи Русалії (Русальний тиждень). Основа текстів – поетизовані архетипи духів землі та води, лісові й водяні істоти (зокрема русалки), а також образи, що їх супроводжують. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Миколу Куліша йдеться у висловлюванні рядка Б. Саме він увійшов «…в історію української літератури й театру як творець необарокової драми…».

Поезія Дмитра Павличка – це «…пісня опришківської душі… Душі, вишиваної двома нитками: червоною і чорною…».

Остап Вишня є автором твору «Моя автобіографія». Висловлювання про письменника подано у варіанті А.

«Поезія … народжувалася в середовищі української політичної еміграції, що поразку УНР … сприйняла як національну трагедію і втрату державності…» – ідеться про Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте автобіографічну кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Малий Сашко розповідає «Фактично, святим був на всю хату один я. I от скiнчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собi росла. А тепер я грiшний».

Степан Радченко (роман Валер'яна Підмогильного «Місто») їде з села до міста, але «крім сподіванок, нічого не вартих, він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали в місті».

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух «був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у війську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку».

То-Ма-Кі – псевдонім оповідача та одного з головних героїв роману Юрія Яновського «Майстер корабля», розшифровується як "Товариш Майстер Кіно", найвище звання для кінематографіста. Тому саме уривок «Мені однаково приємно говорити про кіно, про "Білу Пустелю", про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські» характеризує цього персонажа.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» є рядки «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди, цілуй їй очі…».

Уривок «Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?..» узято з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» – заявляє ліричний герой поезії Василя Стуса «Задивляюсь у твої зіниці…».

У вірші Миколи Вороного «Блакитна Панна» є уривок «Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: «Осанна!»».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.