Українська література

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем та рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності.

Закохавшись у талановитого хлопця, Мавка бореться за своє кохання, іде за ним, хоч її застерігали лісові мешканці не любити хлопця. Згодом лісова красуня побачила в Лукашеві те, чого він ніколи в собі не помічав: «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки

Являйся, зіронько, мені!
Хоч в сні!

узяті з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і створити «народний роман на основі щирого реалізму».

Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман. 

При перевиданні твору в Україні (1905) автори змушені були дати йому назву «Пропаща сила», але пізніше він видається під первісним заголовком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок. 

Згадаймо поему Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)». Твір починається філософським зачином, у якому наявна гірка іронія:

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі.

Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» – перший твір українського письменства, написаний розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

У творі «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода засуджує й висміює моральні вади тогочасного суспільного життя. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Згадаймо початок поеми: автор роздумує над манерою описування подій співцем Бояном:

Коли Боян, цей віщий соловейко,
Співав комусь осанну величальну,
То білкою носився по деревах,
Землею — сірим вовком, а в підхмар’ї
Орлом могутнім з клекотом ширяв.
Згадавши про усобиці колишні,
Пускав він десять соколів на зграю
Прекрасних лебедів, що линули вгорі…»

Цей вислів означає гру на гуслях.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то хміль…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику. 

Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Пісня «Чи не той то хміль…» є історичною, у ній ідеться про битву козацького війська під проводом Богдана Хмельницького під Жовтими Водами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів поетичних творів.

У жанрі колискової пісні написано вірш «Лебеді материнства» Василя Симоненка, у ньому ніби відтворено материнський спів над колискою дитини, у якому висловлено тривогу жінки за долю сина, чистоту його душі. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій. 

Цитату, подану в рядку Г, узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…». 

Уривок рядка Д є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник». 

Рядки, запропоновані у варіанті А,  узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства». 

Уривок з «Балади про соняшник» Івана Драча подано в рядку Б.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

Роман «Тигролови» написав Іван Багряний.

Остап Вишня написав «Мисливські усмішки».

«Я (Романтика» – це новела Миколи Хвильового.

Автором роману «Жовтий князь» є Василь Барка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Дідона – героїня поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Чіпка – головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Палагна – це персонаж повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мавка діє в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

Згадаймо початок роману Івана Багряного «Тигролови»: «...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон».

Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. «Поїзд-дракон» символізує сталінський терор, адже тримає у своїх вагонах тисячі замордованих людей, так званих «ворогів народу», яких везли з України у Сибір.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Поштовхом до написання цього твору послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату...», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне страждання людини. Оче­видці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхо­пився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. 

Рядки «І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж не проспи!» узяті з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Усі ті спостереження, усе почуте він записував та використовував згодом, пишучи збірку «Мисливські усмішки». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «шістдесятництво».

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу, що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Василь Симоненко прожив неповних 29 років, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка – «Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті.

Олесь Гончар назвав Симоненка «витязем молодої української поезії», Василь Захарченко – «поетом з горніх Шевченкових долин». Василь Стус говорив так: «…На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Автором першого історичного роману в українській літературі «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість і фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

В український літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Новела Василя Стефаника «Камінний хрест» має яскраво виражені ознаки експресіонізму.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш. 

Романом також є твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Згадаймо жанри інших творів: «Наталка Полтавка» – драма; «Лісова пісня» – драма-феєрія; «Камінний хрест» – новела; «Хазяїн» – комедія.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету художніх творів. 

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Про сім’ю головної героїні Наталки читач дізнається від Макогоненка. Виборний розповідає, що Терпили жили в Полтаві, були багаті, але батько пропив усе добро, вигнав свого вихованця Петра та й помер. Терпилиха з дочкою переїхали до села.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У творі «Бджола та Шершень» Григорій Сковорода розповів про важливу роль праці за покликанням (тема «сродної» праці).

Байка переростає в цілий трактат, пересипаний багатьма фактами з життя, біблійними висловами, посиланнями на Епікура, Цицеро­на: «Саме про таку близькість до природи сказав дав­ньогрецький філософ Епікур: «Дяка велика блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору. 

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Київський князь Святослав побачив «смутен сон», у якому за допомогою символів розкрито поразку Ігоревого війська. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їх мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку картину історичного буття народу. 

У запропонованому уривку згадано про важку долю чумаків. Чумацький промисел в Україні відомий з XV ст., а його розквіт припадає на XVIII – поч. XIX ст. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Одним із тематичних різновидів соціально-побутової лірики є чумацькі пісні – народні пісні про життя, побут, пригоди й переживання чумаків. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби й смерть на чужині – основні мотиви цих творів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією.

Романом є твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Василь Стефаник написав новелу «Камінний хрест».

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» узяті з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання творчості письменників, а також уміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «празька школа поетів».

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції – «празька школа». До неї вхо­дили: Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба), Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. В основу твору покладено анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло вирішив змінити своє прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін. 

Наприкінці твору Мина врешті змінює прізвище й гордо демонструє членам родини номер газети, де надрукована інформація про це. Однак у тому ж номері присутнє й повідомлення про звільнення Мини з посади «через систематичний опір українізації». Це і є розв’язка твору.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Історичну основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Дійовими особами твору стають представники козацької республіки, історичні особи: Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра та інші.

Мандрівний дяк – людина, яка добре знає історію України, її героїв, які віддали своє життя за неї, часто помирали мученицькою смертю, але не осоромили своєї честі й гідності. Таким із розповіді дяка постає перед нами Наливайко – козацький отаман, гетьман Війська Запорозького, який очолив антишляхетське повстання 1594–1596 років у Речі Посполитій:

Був молодий і гарний був на вроду.
І жив, і вмер, як личить козаку.
За те, що він боровся за свободу,
його спалили в мідному бику.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе вміння співвідносити художній твір з відповідним літературним напрямом, стилем, течією.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай, саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні». На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього.

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо персонажів драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Петро – бурлака-сирота, заробітчанин. Він «в дальніх сторонах трудився чотири годи», щоб заробити грошей і потім «багатому Терпилові показатись годним його дочки».

Перебуваючи в Харкові, Петро відвідував театр, що свідчить про витонченість його натури. Для нього театр – «таке диво – як побачиш раз, то і вдруге схочеться».

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода засуджує і висміює моральні вади тогочасного суспільного життя. Та прийде кінець – смерть, яка зрівняє усіх: і мужика, і царя. Не буде вона страшною лише тим, у кого «со­вість, як чистий кришталь».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

Ігор – руський князь, який любить свою батьківщину, готовий віддати життя заради неї. Ігор Святославич чесний, гордий, він поважає свою дружину й зазначає, що хоче «списа приломити кінець поля Половецького; з вами, русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем.

До весняного циклу українських календарно-обрядових пісень належать веснянки.

Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай: «Благослови, мати, / Весну закликати! / Весну закликати, / Зиму проводжати!..».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Художні засоби в літературних творах

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. 

Проаналізуймо запропоновані уривки:

У рядках варіанта А провідним художнім засобом є персоніфікація, або уособлення, – різновид метафори, у якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини): день стомився, дмухнув на сонце, узяв на плечі хмару, рушив спати тощо.

У рядку Г є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова (наприклад, прощаннячко прощай).

Оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Цей художній засіб є в уривку рядка Б: найтемніше світло, найсвітліший морок, найгіркіший солод та ін.

Риторичним є запитання в рядку Д. Його автор ставить не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки: «Болю мій, друже вірний, чом же ти не втихаєш?».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Миколи Хвильового – Микола Фітільов, Остапа Вишні – Павло Губенко, Панаса Мирного – Панас Рудченко, Івана Багряного – Іван Лозов’ягін.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. 

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте твори Тараса Шевченка.

Уривок рядка А узято з поеми «Сон» («У всякого своя доля...»). 

Рядки, подані у варіанті Г, є в поемі «Кавказ».

Послання «І мертвим, і живим...» містить рядки, які вказані у варіанті Д.

Рядок Б – це уривок з вірша «Ісаія. Глава 35».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками. 

Темою пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» є зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі. Життєвий принцип Григорія Многогрішного – «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Історичну основу роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Дійовими особами твору стають представники козацької республіки, історичні особи: Богдан Хмельницький, Лесько Черкас, Мартин Пушкар, Іван Іскра та інші.

Палкий, нестримний у відстоюванні справедливості Лесько Черкес кидається з шаблею рятувати Марусю від тортур:

Ви, канцілюги, у чорнилі пальці,
бумажне кодло, воло набивне?
хватальники, в походах небувальці,
кого взялись подужати... мене?!

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

У цьому творі чмтаємо крилаті слова Довженка: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Виконати це завдання допоможе знання творчості письменника.

Слова Миколи Хвильового «Усмішки» ... я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні; за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» стосуються творів Остапа Вишні, адже саме він утвердив жанр усмішки в українській літературі. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Згадаймо, що характерною особливістю композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» є органічне пере­плетення життя двох світів – природи й людини. Лісовими істотами є всі перераховані в завданні персонажі, окрім Килини. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Згадаймо основні факти з життя Тараса Шевченка: син кріпака, сирота, талановитий юнак. Заслання, каземати, військова муштра пригнічували Шевченка, але не зломили його волі.

Саме про Шевченка Іван Франко сказав: «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури. Він був са­моуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання сюжету й композиції художнього твору. Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. 

Роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).

Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий – гетьман, Я. Сомко – в’язень. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів. 

Темою новели Василя Стефаника «Камінний хрест» є еміграція галицького селянства на американський континент на межі XIX–XX ст.

Цю тему розкрито на прикладі долі Івана Дідуха, який прощається з односельцями перед тим, як емігрувати з родиною до Канади.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання символічних образів літературних творів.

На початку поеми «Кавказ» Тарас Шевченко в метафоричному плані зображує Кавказькі гори, «хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі». На фоні гір окреслюється образ Прометея – символ нескореності, у ньому втілено образ кавказьких народів. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Григорій Сковорода – видатний український філософ, богослов, поет, педагог.

До самої смерті Г. Сковорода ходив пішки Слобожанщиною та Лівобережжям, писав діалоги, читав і дарував їх друзям та всім, хто цікавився фiлософiєю життя. Заповів викарбувати такий напис на своїй могилі: «Світ ловив мене, але не спіймав». Його називають «українським Сократом».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р. 

Чотири сонця у «Слові про Ігорів похід» символізують князів – учасників походу. Згадаймо, що проти половців у похід вирушає Ігор разом із братом Всеволодом (князем курським), племінником Святославом Ольговичем (князем рильським) та сином (князем Володимиром з Путивля). 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Зажурилась Україна»

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначати їхні мотиви, тематику. 

Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Рядки «Зажурилась Україна, бо нічим прожити, / Витоптала орда кіньми маленькії діти» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Говорячи в другій строфі про свою любов, поет використовує антитезу – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково має складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. 

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. 

Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань. Отже, вірш належить до інтимної лірики.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції художнього твору. 

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Твір складається з десяти невеликих етюдів-кадрів.

Кульмінацією є зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано колоритні типові образи селян. Син Омелька й Марусі Кайдашів Карпо – «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання змісту літературних творів.

Згадаймо роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Головна сюжетна лінія твору – боротьба за гетьманську булаву між Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким після смерті Богдана Хмельницького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників. 

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

«Кавказ» – геніальна політична сатира Тараса Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету й персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. 

Гнівна сатира на війну – царське полювання – переростає в глибокий сарказм, із яким поет проголошує «славу» «хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям». Таким чином, ми бачимо, що Шевченко поставив самодержця в один ряд із «хортами, гончими, псарями».

Отже, рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» «Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам царям слава» пройнято їдким сарказмом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання змісту творів та основних теоретико-літературних понять.

Запропонований уривок узято з прологу до поеми Івана Франка «Мойсей».

У цих рядках – риторичне звернення до українського народу: «Народе мій, замучений, розбитий, / Мов паралітик той на роздорожжу, / Людським презирством, ніби струпом, вкритий!» та інверсія: «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. 

Запропонований уривок узято з поезії Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському».

Вірш написано під безпосереднім враженням від звістки про смерть українського поета і драматурга. У творі відбилася висока оцінка молодим Шевченком творчості І. Котляревського, якого він підносить як національного і народного поета, співця України.

У вірші йдеться про І. Котляревського як автора бурлескно-травестійної поеми «Енеїда», першого друкованого твору нової української літератури, що відіграв важливу роль в її становленні. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай: саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави  приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні».

На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього. 

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати віршовий розмір твору. 

В умові завдання подано уривок із бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це перша пам’ятка українського письменства, укладена розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури.

Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для української мови розміром.

Згадаймо, що ямб – це двоскладова стопа із наголосом на другому складі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за поданими характеристиками.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

У цьому образі є всі ті якості, які притаманні молодій дівчині в народних піснях, казках тощо. Наталка вродлива, трудівниця, невсипуща хазяйка, розумна, чемна, привітна, ласкава, любить і шанує свою матір: «Золото – не дівка! […] Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе і матір свою на світі держить…».

Відповідь: В.