Українська література

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Виконуючи це завдання, згадайте пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Сюжет твору розгортається з інтригуючої зав’язки: на останній станції виявляється, що втік найнебезпечніший в’язень Григорій Многогрішний, якого пильнував сам начальник ешелону.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Зізнання ліричного героя «Сестру я вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно» є у творі Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому вірші є й такі рядки: «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

В уривку поезії Максима Рильського згадано кононівські лани, саме тут відбуваються події новели «Intermezzo», а також епізод цього твору: зустріч митця з «мужиком». Отже, йдеться про Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Тараса Шевченка «Заповіт» – своєрідний гімн визво­льної боротьби українського народу. У кінці твору — звернення до майбутніх поко­лінь:

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість  минулих  літ»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, пригадайте уривок про помсту княгині Ольги з «Повісті минулих літ».

Після того як у 945 році древляни вбили князя Ігоря, княгинею Київської Русі стала Ольга, оскільки на момент смерті Ігоря їхній син Святослав був ще зовсім малим для правління. У першу чергу Ольга вирішила помститись за смерть чоловіка й приборкати древлян, від яких княгиня й вимагала данину: «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого…». 

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.

У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Персонаж драми Миколи Куліша «Мина Мазайло» винайшов електричну мухобійку. Згадаймо епізод, коли Мина розповідає про це вчительці «правильних проізношеній» перед уроком: «Навіть мух я наказав вибити електричною мухобійкою власного винаходу, щоб навіть мухи нам не заважали. Починайте, будь ласка!». У цьому ж творі Мокій називає батька «валуєвським асистентом».

У кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» батько з сином рятують людей під час повені: «Вдосвіта вони з Сашком підпливли до затопленого села. Батько сидів із веслом на кормі – веселий і дужий. Він відчував себе героєм – мореплавцем, рятівником. А вода все прибувала», малий Сашко в цьому ж творі згадує про «запеклі бої» під час сінокосу: при розподілі копиць майже завжди була бійка, бо то батькові, то дядькові здавалося, що його обділили, обдуривши на одну копицю. Ті бійки здавалися Сашкові надзвичайно запеклими.

Вітрильник для майбутнього фільму споруджують персонажі роману Юрія Яновського «Майстер корабля». У цьому творі є також епізод, коли комісар зустрічається з турецьким міністром: «Комісар зійшов східцями аж до води і привітно чекав міністра – доки той ступить ногою на берег. Оркестр грав турецький гімн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра». 

У романі Івана Багряного «Тигролови» інженер-авіатор Григорій Многогрішний рятує Наталку Сірко від ведмедиці, потім закохані прориваються через маньчжурійський кордон.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник. Про цей твір йдеться в рядку Д.

Уривок, позначений літерою Г, описує Михайла Коцюбинського і його повість «Тіні забутих предків», адже в ній зображено життя гуцулів на межі ХІХ–ХХ ст.

В артистичному помешканні, «де панує мистецтво в усіх його формах», здебільшого відбувається дія новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» (варіант А).

Про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» йдеться в рядку В. Твір зображує зображення людини в складних формах життєвого процесу.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, згадано Новий Заповіт.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» возвеличує любов до рідної землі, розкриває щирі синівські по­чуття до своєї Батьківщини. Епітети «недруги лукаві», «святе синівське право», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий».

Кожен образ поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича є своєрідним символом: Бог на санях (ясла, де народився Христос); лемки у крисанях (волхви); місяць – золотий горіх (нове життя; символ батьківщини).

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».

Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

Ці рядки взято із вірша Олександра Ірванця «Любіть!». Автор застосовує різні прийоми мовної гри. Насамперед це інтертекстуальна гра, уже першими рядками твір відсилає до відомої поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій. Запропоновані рядки взяті з вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованих для аналізу рядках згадано видатну українську письменницю – Лесю Українку. Саме вона є автором твору, назва якого перекладається «Без надії таки сподіватись…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Образ весни, яка «лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах», створив Микола Вороний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи головних героїв програмових творів.

Мавка й Лукаш – центральні персонажі драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

Трагедію Лукаша влучно описав у листах до свого сина поет Василь Стус: «А смисл “Лісової пісні” – такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, ідуть на багаття з Джордано Бруно. Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Новелами є твори «Intermezzo» Михайла Коцюбинського і «Модри Камень» Олеся Гончара.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Проблематика твору: гармонія людини й природи; життя і смерть; вічність і сила кохання; протиборство добра і зла; сенс життя і щастя людини; вірність і зрада; стосунки батьків і дітей; язичництво й християнство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Згадаймо захисника традицій Січі Пугача. На Чорній раді він активно підтримує Брюховецького, але, коли побачив, що Іванець, захопивши гетьманську булаву, виявляє зневагу до старого козацтва, то рве всі стосунки з гетьманом. «Убрав єси нас у шори, як сам схотів! Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Недовго ж поорудуєш! Я тобі кажу, що недовго! Коли взявся брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!» – так звертається Пугач до Брюховецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.

Поема Тараса Шевченка «Сон» – нищівна сатира на Російську імперію як утілення зла й несправедливості.

Глибоких соціально-політичних узагальнень досягає поет у зображенні царського палацу. Ці сцени – «висока карикатура» не тільки на Миколу І, а й на саме самодержавство як брутальне й не обтяжене розумними законами самовладдя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний з подіями твору «Слово про похід Ігорів».

Поема зображує невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. В уривку згадано Дива, який ніби передвіщав поразку Ігоря. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.

Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.

У пісні Марусі Чурай передано прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).

Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку».

У баладі «Ой летіла стріла» оспівано тугу за вбитим стрілою вдовиним сином.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Згадаймо сюжет повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: Іван знайомиться з Марічкою під час бійки батьків – він зближується з Марічкою, між ними зароджуєть­ся кохання – Іван тривалий час перебуває в наймах на полонині – повернувшись, він дізнається про смерть Марічки – через шість років блукань Іван повертається в село, через рік одружується з Палагною – Іван не може забути своєї Марічки – хлопець іде в гори й чує голос нявки-Марічки, прямує за ним, а зустрічає чугайстра, який відволікає його від Марічки – чоловік зривається в урвище.

Відповідь – А.