Українська література

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse mélancolique»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль художнього твору в літературному процесі.

У новелі «Valse mélancolique» Ольга Кобилянська проявила себе як новаторка щодо створення худож­ньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як му­зика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова.

Новелу називають маніфестом українського модернізму.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Відносини природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою її бачили самі гуцули, які глибоко вірили, ніби природа одухотворена, жива, дійова, вся заселена злими чи добрими духами», – сказано про цю повість.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Виконуючи це завдання, згадайте основні відомості про автора одного з найпопулярніших пригодницьких романів «Тигролови» Івана Багряного.

Іван Багряний написав брошуру – програмний для нього памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?», де виклав політичну декларацію національної гідності й прав людини, яка пережила примусову репатріацію, насильство, тортури, приниження. Він логічно обґрунтував закономірність еміграції з Радянського Союзу – батьківщини-мачухи, котра пішла на геноцид проти власного народу.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

На малюнку зображено епізод цього твору, коли тухольці обороняються від нападу монгольського війська.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля». Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

У формі спогадів написано також кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Твір складається зі схожих на новели окремих спогадів про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художній твір.

Вислів «Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла й не озвалась!» суголосний з назвою соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання героїв художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» через показ конкретних буденних ситуацій Іван Нечуй-Левицький змальовує здрібніння людської душі. Духовна роз’єднаність, спричинена відсутністю прагнення зрозуміти одне одного, – це те лихо, яке отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи. Карпо був грубий, неласкавий, сердитий, мовчазний. Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини, але не вихвалялася на селі. Характер у Мотрі складний: горда, язиката, конфліктна.

Карпо, хоч і хотів дружину, «брикливу, як муха у Спасівку»,  та згодом докоряє їй: «Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила!»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стус. «Господи, гніву пречистого…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій. Рядки

Думою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, /

яким мене мати вродила / і благословила в світи, –

узяті з вірша Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Поему Тараса Шевченка «Кавказ» присвячено другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час загарбницької війни Росії за приєднання Кавказу. Саме про цього художника йдеться в умові завдання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом та іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про один воєнний епізод, який відбувся у словацькому містечку Модри Камень («модри» – голубий).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода:

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.

В уривку є образи, наявні також у баладі «Ой летіла стріла». У ній змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання та знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про «одного з батьків новочасного українського театру». Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

У рядку В йдеться про роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний.

Висловлювання в рядку Б стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Висловлювання в рядку А стосується Тараса Шевченка. Пригадайте основні події життя і творчості митця. Саме Шевченко «Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри…».

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, увідповідніть запропоновані уривки з назвами творів, а потім з’ясуйте, до якого літературного напряму (течії) він належить.

Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Уривок з цього твору є в рядку В.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», уривок з якої подано в рядку Б. Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник. Уривок з його новели «Камінний хрест» є в рядку Г.

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представник бароко в українській літературі – Григорій Сковорода, який є автором байки «Бджола і Шершень» (рядок А).

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

У першому уривку є опосередкована вказівка на Мавку – героїню драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Пригадайте епізод, коли дівчина готова була порізати серпом свою руку, аби не нашкодити живій природі.

В уривку, позначеною цифрою 2, читач легко впізнає Марусю Богуславку, яка випустила з турецької неволі козаків («Дума про Марусю Богуславку»).

Третій уривок передає звернення жінки до моря й вітру, аби вони врятували її коханого. Згадаймо Ярославну – дружину князя Ігоря («Слово про похід Ігорів…»), вона так само  відчайдушно й розпачливо вимолювала життя свого чоловіка в сил природи.

В уривку 4 легко впізнати Катерину – героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним».

У поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», бо вона, «Як та купина, що горить – не згора, / живе у стежках, у дібровах…». Поет захоплюється солов’їною мовою, вічно живою красою своєї Батьківщини.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» зображує любов до дитини й турботу за її долю, любов до Батьківщини. Художні образи «синова колиска; приспані тривоги; білява хата» є в цій колисковій.

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «кривавої дороги; зрадника руки; Нового Заповіту».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Герой-в’язень поезії І. Світличного «Парнас» знаходить вихід із межової ситуації неволі й полишеності.

Якщо тебе гнітить зовнішній простір – відкривай інші простори в собі, рятуй свою душу в них, оскільки «вільний той, хто вільний духом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати. Дівчина заявляє матері: «Лучче посідію дівкою, як піду замуж за таких женихів, як на мені сватались… Нехай вони будуть розумні, багаті і письменнійші од нашого возного, та коли серце моє не лежить до їх і коли мені вони осоружні!..»

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. На запропонованій в умові завдання схемі відображено основні  риси  малого  Сашка – мрійництво, любов до природи, допитливість,  спостережливість, бачення краси в буденності. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse mélancolique»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У новелі «Valse mélancolique» Ольга Кобилянська проявила себе як новаторка щодо створення художньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова. 

«Ти не знаєш, як можна любити те, що люди називають артизмом, що живе в нас і заповняє нашу душу... Се щось таке велике, сильне... Заглушити в собі той світ, щоб жити лише для одного чоловіка і для самих дітей? Се неможливо... мені неможливо... тому неможливо, хто носить справдішній артизм у душі!..» – переконана Ганна – героїня твору «Valse mélancolique»

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упереджено­сті та зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму. Отже, головну думку цього твору можна увідповіднити з прислів’ям «Гріх пишатися й других зневажать: хто вище залізе – дужче падає».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст. Персонажами цього твору є тьотя Мотя й Мокій Мазайло.

Пригадаймо, що Софія Дорошенко й Марта – героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», Марися Боруля й Націєвський діють у драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», То-Ма-Кі й Тайах є персонажами роману Юрія Яновського «Майстер корабля», доктор Тагабат й Андрюша – герої новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Виконуючи це завдання, згадайте пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Сюжет твору розгортається з інтригуючої зав’язки: на останній станції виявляється, що втік найнебезпечніший в’язень Григорій Многогрішний, якого пильнував сам начальник ешелону.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Зізнання ліричного героя «Сестру я вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно» є у творі Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому вірші є й такі рядки: «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

В уривку поезії Максима Рильського згадано кононівські лани, саме тут відбуваються події новели «Intermezzo», а також епізод цього твору: зустріч митця з «мужиком». Отже, йдеться про Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Тараса Шевченка «Заповіт» – своєрідний гімн визво­льної боротьби українського народу. У кінці твору — звернення до майбутніх поко­лінь:

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість  минулих  літ»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, пригадайте уривок про помсту княгині Ольги з «Повісті минулих літ».

Після того як у 945 році древляни вбили князя Ігоря, княгинею Київської Русі стала Ольга, оскільки на момент смерті Ігоря їхній син Святослав був ще зовсім малим для правління. У першу чергу Ольга вирішила помститись за смерть чоловіка й приборкати древлян, від яких княгиня й вимагала данину: «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого…». 

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Балада «Ой летіла стріла»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні образи творів.

У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовин син від стріли. Горе рідних є безмірним. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де миленька – «земля сухенька».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх творів.

Персонаж драми Миколи Куліша «Мина Мазайло» винайшов електричну мухобійку. Згадаймо епізод, коли Мина розповідає про це вчительці «правильних проізношеній» перед уроком: «Навіть мух я наказав вибити електричною мухобійкою власного винаходу, щоб навіть мухи нам не заважали. Починайте, будь ласка!». У цьому ж творі Мокій називає батька «валуєвським асистентом».

У кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» батько з сином рятують людей під час повені: «Вдосвіта вони з Сашком підпливли до затопленого села. Батько сидів із веслом на кормі – веселий і дужий. Він відчував себе героєм – мореплавцем, рятівником. А вода все прибувала», малий Сашко в цьому ж творі згадує про «запеклі бої» під час сінокосу: при розподілі копиць майже завжди була бійка, бо то батькові, то дядькові здавалося, що його обділили, обдуривши на одну копицю. Ті бійки здавалися Сашкові надзвичайно запеклими.

Вітрильник для майбутнього фільму споруджують персонажі роману Юрія Яновського «Майстер корабля». У цьому творі є також епізод, коли комісар зустрічається з турецьким міністром: «Комісар зійшов східцями аж до води і привітно чекав міністра – доки той ступить ногою на берег. Оркестр грав турецький гімн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра». 

У романі Івана Багряного «Тигролови» інженер-авіатор Григорій Многогрішний рятує Наталку Сірко від ведмедиці, потім закохані прориваються через маньчжурійський кордон.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Проблему еміграції селян за океан порушив у новелі «Камінний хрест» Василь Стефаник. Про цей твір йдеться в рядку Д.

Уривок, позначений літерою Г, описує Михайла Коцюбинського і його повість «Тіні забутих предків», адже в ній зображено життя гуцулів на межі ХІХ–ХХ ст.

В артистичному помешканні, «де панує мистецтво в усіх його формах», здебільшого відбувається дія новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» (варіант А).

Про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» йдеться в рядку В. Твір зображує зображення людини в складних формах життєвого процесу.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Уривок «Беркути дотримують слова навіть ворогові й зрадникові. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю» узятий із повісті Івана Франка «Захар Беркут»;

автором уривку «Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! І батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої внуки – дворяне» є Іван Карпенко-Карий (драма «Мартин Боруля);

у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є рядки «Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме у воді й не вмре наглою смертю»;

уривок «Бог нам поміг перенести біди й напасті, він поможе нам вірною любовію й порядочною жизнію буть приміром для других і заслужить прозвище добрих полтавців» узятий з драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» йдеться про поховання на Аскольдовій могилі київських студентів – український цвіт, згадано Новий Заповіт.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» возвеличує любов до рідної землі, розкриває щирі синівські по­чуття до своєї Батьківщини. Епітети «недруги лукаві», «святе синівське право», «священне знамено» змальовують тривожний світ, у якому ми живемо.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий».

Кожен образ поезії «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича є своєрідним символом: Бог на санях (ясла, де народився Христос); лемки у крисанях (волхви); місяць – золотий горіх (нове життя; символ батьківщини).

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Мотиви захоплення красою життя і красою кохання є спільними для запропонованого вірша й романсу Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Лірика буває пейзажна, філософська, громадянська, інтимна. Визначити, до якого виду лірики належить запропонований твір, можна, проаналізувавши його тему та ідею.

У поезії домінує тема кохання, любовних переживань і краси природи. Отже, вірш має ознаки інтимної та пейзажної лірики.

Відповідь – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останніх трьох рядках твору є алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності: «Цей липень. Липи. Білопінно. / І тихий шепіт: / — Інно, Інно…».

Згадаймо, інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ і предметів через інші за схожістю чи контрастністю; оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що білий колір у творі символізує чистоту й цнотливість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати художні образи та їх роль у поезіях.

Згадаймо, що алюзія – це стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Панна Інна, мрія, любов – ці образи є алюзією на вірш Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому творі є рядки: «Я Ваші очі пам’ятаю, / Як музику, як спів…».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті А.

Ці рядки взято із вірша Олександра Ірванця «Любіть!». Автор застосовує різні прийоми мовної гри. Насамперед це інтертекстуальна гра, уже першими рядками твір відсилає до відомої поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Голобородько. «Наша мова»

Завдання перевіряє знання змісту поезій. Запропоновані рядки взяті з вірша Василя Голобородька «Наша мова»:

кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо

кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованих для аналізу рядках згадано видатну українську письменницю – Лесю Українку. Саме вона є автором твору, назва якого перекладається «Без надії таки сподіватись…».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Вороний. «Блакитна Панна»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Образ весни, яка «лине вся в прозорих шатах, у серпанках і блаватах», створив Микола Вороний.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

«Неокласиками» в українському контексті традиційно називають коло поетів двадцятих-тридцятих років, які у своїй творчості часто спиралися на образи й мотиви античної культури, активно працювали з чіткими традиційними віршованими формами, шукали емоційної та формальної рівноваги у творах (усупереч поширеному тоді «анархічному драйву»), культивували освіченість, багато уваги приділяли перекладам.

Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт – ось канонічний список цих поетів, їх іще називали «п’ятірне гроно». 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи головних героїв програмових творів.

Мавка й Лукаш – центральні персонажі драми-феєрії Лесі України «Лісова пісня». В образі лісової дівчини втілено найкращі мрії про красиву, щиру, обдаровану, волелюбну людину.

Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу, але потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

Трагедію Лукаша влучно описав у листах до свого сина поет Василь Стус: «А смисл “Лісової пісні” – такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі – прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, ідуть на багаття з Джордано Бруно. Отож: Мавка – для дурних, Килина – для «розумних». Бо Мавка – це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка – це свято, Великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художнього твору.

Темою повісті Івана Франка «Захар Беркут» є розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Цей твір має підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Руси в ХІІІ віці».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Новелами є твори «Intermezzo» Михайла Коцюбинського і «Модри Камень» Олеся Гончара.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Проблематика твору: гармонія людини й природи; життя і смерть; вічність і сила кохання; протиборство добра і зла; сенс життя і щастя людини; вірність і зрада; стосунки батьків і дітей; язичництво й християнство.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Уривок з поеми»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланюк провів паралелі із XX ст., апелюючи до народної пам’яті, що закарбувала на своїх сторінках славні звитяги та перемоги українських коза­ків.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву були Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Згадаймо захисника традицій Січі Пугача. На Чорній раді він активно підтримує Брюховецького, але, коли побачив, що Іванець, захопивши гетьманську булаву, виявляє зневагу до старого козацтва, то рве всі стосунки з гетьманом. «Убрав єси нас у шори, як сам схотів! Вивезли ми тебе на своїх старих плечах у гетьмани, а тепер ти вже без нас думаєш Україною орудувати! Недовго ж поорудуєш! Я тобі кажу, що недовго! Коли взявся брехати по-собачи, то й пропадеш, як собака!» – так звертається Пугач до Брюховецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею й проблематику художнього твору.

Поема Тараса Шевченка «Сон» – нищівна сатира на Російську імперію як утілення зла й несправедливості.

Глибоких соціально-політичних узагальнень досягає поет у зображенні царського палацу. Ці сцени – «висока карикатура» не тільки на Миколу І, а й на саме самодержавство як брутальне й не обтяжене розумними законами самовладдя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Наведений в умові завдання уривок суголосний з подіями твору «Слово про похід Ігорів».

Поема зображує невдалий похід князя Ігоря проти половців 1185 року. В уривку згадано Дива, який ніби передвіщав поразку Ігоря. Князь повів свою дружину за Дін, щоб «напитися води шоломом з Дону» (тобто перемогти), здобути особисту славу. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.

Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках А, В, Г, Д.

У пісні Марусі Чурай передано прощання козака з коханою й матір’ю перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).

Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку».

У баладі «Ой летіла стріла» оспівано тугу за вбитим стрілою вдовиним сином.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.

Відповідь – Б.