Українська література

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

У «Слові…» відводиться велике місце зображенню вчинків головних персонажів твору – Ігоря і Всеволода. Автор явно симпатизує своїм героям, бачить у них сміливих воїнів: «Слава Ігорю Святославичу, буй-тур Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.

Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість О. Забужко.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, знати найвизначніших представників постмодерного письменства.

Варто зауважити, що в літературознавстві період, що почався від 80-х – 90-х рр. ХХ століття, прийнято називати постмодернізмом, для якого характерні такі ознаки: поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності; епатажність, абсурдизм, комічність як основні засоби зображення тощо.

Представником постмодерного письменства можна назвати, зокрема, Оксану Забужко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання тематики й проблематики художнього твору, уміння зіставляти літературний твір з відповідною історичною епохою.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину» виражають основну думку поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами. Автором твору «Моя автобіографія» є Остап Вишня, справжнє прізвище якого – Губенко.

Кандиба –  це Олександр Олесь, Косач – Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.

Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора.

Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Епітет – це художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Проведіть паралель між образами Марусі Чурай з однойменного твору Ліни Костенко і Мавки з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

У них є чимало спільного, обидві живуть у світі любові, краси, вічних цінностей, а їхні обранці – Гриць і Лукаш – приземлені. «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі», – казала Маруся.  «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – звертається Мавка до Лукаша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. Власну життєву позицію вона висловлює категорично: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і  створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Виконуючи це завдання, згадайте, що автором твору «Мартин Боруля» є Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич.

Сюжет комедії письменник будує на фактах з життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України. Саме таким змальовано в романі паволоцького полковника Шрама, який заявляє: «Як треба рятовати Україну, байдуже мені i літа, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нічого гаятись!»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. Значення Івана Котляревського як зачинателя української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Сам Тарас Шевченко високо оцінює внесок І. Котляревського в розвиток української літератури, у поезії «На вічну пам'ять Котляревському» називає його українським соловейком, співцем України і пророкує Котляревському вічну славу: «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть»

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Чи не той то Хміль»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

Пригадаймо, коли відбулася одна з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами. Адже це була перша значна перемога повсталих козаків у ході визвольної війни українського народу першої половини XVII століття. Історична пісня «Чи не той то Хміль» уславлює Богдана Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. П. Куліш. І. Карпенко-Карий

Література XX ст. Остап Вишня.

Твори українських письменників-емігрантів. І. Багряний

Серед запропонованих письменників лише один драматург – І Карпенко-Карий, тому логічно, що висловлювання про сцену, театр – висловлювання його.

Відомо, що П. Куліш – автор першого історичного роману в українській літературі, отже, саме П. Куліш розмірковує про появу історичного роману.

Згадаймо, що Іван Багряний – письменник-емігрант, тому тільки він міг говорити про повернення до своєї Вітчизни, коли більшовицька система буде знищена.

Остапу Вишні належить висловлювання, у якому він розмірковує про право сміятися, адже сміх був невід’ємною складовою його творчості (згадаймо створений ним жанр усмішки), сміх у поєднанні з любов’ю до людини.

Висловлювання, у якому йдеться про вогонь у кузні батька, є зайвим варіантом, воно належить І. Франку, батько якого був ковалем, мав свою кузню, де дуже любив проводити час письменник у далекому дитинстві.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ». «Слово про похід Ігорів».

Література кінця XVIII – початку XX ст. І. Котляревський «Наталка Полтавка». Т. Шевченко «Гайдамаки».

Персонажі Ігор і Ярославна (його дружина) діють у «Слові про похід Ігорів»;

Ярема (Галайда), (Іван) Гонта – у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»;

Тетерваковський (виборний), Терпилиха (Горпина, мама Наталки) – у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»;

Кий і Либідь – у «Повісті минулих літ» (у легенді про заснування Києва).

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-Г.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.

Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість Ю. Андруховича.

До постмодернізму належить творчість Ю Андруховича, сучасного письменника.

Є Маланюк – представник празької школи, В. Стус і В. Симоненко – «шістдесятники», творчість Б.-І. Антонича, лемківського поета, припадає на міжвоєнні часи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Наведені поетичні рядки – фрагмент роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

...Лежала тінь від столу і до печі.

Лампадка тріпотіла в божнику.

А він сидів, зіщуливши ті плечі

і звісивши ту голову тяжку.

"Як не хочеш, моє серце,

Дружиною бути,

То дай мені таке зілля,

Щоб тебе забути.

Буду пити через силу,

Краплі не упущу.

Тоді я тебе забуду,

Як очі заплющу..."

Торкнувся шклянки білими вустами.

Повільно пив. І випив. І погас.

Ой сонце, сонце, промінь твій останній!

Оце і є вся правдонька про нас.

Саме в цьому творі актуалізовано фольклорний мотив про отруєння дівчиною (імовірно Марусею Чурай) свого нареченого (Гриця Бобренка).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

«Любові всевишній» присвятив твір «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник. За жанром – це новела.

Інші твори (роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», кіноповість О. Довженка «Україна в огні») присвят не мають.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Ріка Десна була річкою дитинства О. Довженка. Письменникове дитинство минуло на її берегах. У творі «Зачарована Десна», написаному далеко від рідної землі, Довженко в ліричних відступах неодноразово подає образ Десни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Змінити прізвище мав намір Мина Мазайло – герой однойменної п’єси М. Куліша. Застерігає брата від такого вчинку Тарас Мазайло.

У сюжетах інших творів про зміну прізвища не йдеться.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Автором твору «Я (Романтика)» є Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого – Фітільов.

Косач – це Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».

Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.

Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

На рисунку зображено одного з персонажів античної міфології – Сізіфа, який викочує на гору камінь. Образ Сізіфа переосмислила Леся Українка в поезії «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!):

                 Я на гору круту кам’яную

                Буду камінь важкий підіймать…

У поемі «Кавказ» Т. Шевченко використав образ Прометея. В інших творах (варіанти А, Б, Г) античних образів немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Такими словами відмовляється від залицянь заможного посадовця – возного – Наталка, головна героїня п’єси І Котляревського «Наталка Полтавка».

У творах інших письменників відсутній сюжет про сватання багача-посадовця з бідною дівчиною. Завдання передбачає спочатку встановити героя, його приналежність до певного твору, а тоді автора цього твору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

У своїй байці «Бджола і Шершень» Г. Сковорода посилається на думки античних філософів: Цицерона, Катона, Епікура. Саме вислів Епікура перегукується з ідеєю байки – ідеєю «сродної праці», тобто праці, яка має стати для людини природною потребою, приносити їй задоволення, а суспільству – користь.

У всіх інших запропонованих творах висловів давньогрецьких філософів немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»

Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».

Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Ой летіла стріла» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Щоб виконати це завдання, треба знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. А «Лебеді материнства». Підказкою до правильної відповіді є слова В. Симоненка, що стали крилатими: «Вибрати не можна тільки Батьківщину».
2. В «Тигролови». Легко встановити цю відповідність, якщо пригадати героїв роману Івана Багряного «Тигролови», серед яких – згаданий енкаведист майор Медвин.
3. Д «Подвійне коло». Запропонована цитата – початок новели «Подвійне коло», що є однією з восьми новел, з яких складається роман у новелах «Вершники» Ю. Яновського. Крім того, в уривку згадано Половців – родину, змальовану у творі, що теж дозволяє безпомилково встановити правильну відповідь.
4. Б «Лісова пісня». Це слова Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

Цитати з поеми Т. Шевченка «Катерина» немає.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.

Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.

Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Пригадайте ознаки названих художніх напрямів.

Поєднання інтелектуальної й масової, елітарної й кітчевої культури є характерною ознакою постмодернізму.

Як ми пам'ятаємо, визначальна риса романтизму – винятковий герой у виняткових обставинах; реалізму – типовий герой у типових обставинах; бароко – культ Бога, містицизм, перевага форми над змістом; експресіонізму – вираження суб’єктивних уявлень митця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання вимагає знань тематики перерахованих творів.

Ідеальний світ української родини переселенців зобразив у своєму пригодницькому романі «Тигролови» Іван Багряний. Це родина Сірків, яка опинилася на Далекому Сході, на Зеленому Клині. Саме сюди потрапив майже непритомний Григорій Многогрішний і довго не міг зрозуміти, де він, бо навколо себе відчував український дух.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Для успішного виконання цього завдання пригадайте провідні мотиви творчості кожного зі згаданих поетів.

Підказка до правильної відповіді є в самій умові завдання («…безконечно знадливі лемківським колоритом»). Поетом, який народився на Лемківщині і оспівав її у своїх поезіях, є Богдан-Ігор Антонич.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв твору.

Так про себе і Марусю Чурай говорить Іван Іскра в романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Іван Іскра самовіддано кохає Марусю, готовий заради її життя на все. Саме він рятує дівчину від смерті, принісши універсал про помилування від Богдана Хмельницького.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В умові завдання йдеться про появу імпресіоністичної новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Це видно із згадки про дегенерата як одного з героїв на початку уривка, а також зі слів «в них «розколюється «Я», що свідчать про проблему роздвоєння людської особистості, яку порушує згадана новела.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський «Молюсь і вірю…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять: інверсія, тавтологія, антитеза, анафора, епіфора, паралелізм тощо.

Для успішного виконання цього завдання варто пригадати, що означають запропоновані художні засоби.

Так, антитеза – це протиставлення людських характерів, обставин тощо; гіпербола – це художнє перебільшення; оксиморон – це поєднання непоєднуваного; анафора – це єдинопочаток; епіфора це єдинозакінчення.

Бачимо, що перший і другий рядки мають однаковий початок ("Кленусь тобі…"), отже, провідним художнім засобом в уривку є анафора.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну»

Пригадайте мотиви ліричних творів, які включені до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запропоновані рядки в завданні належать Володимирові Сосюрі. Це уривок з його поезії «Любіть Україну», написаної в часи Другої світової війни. За шкільною програмою цей вірш передбачений для вивчення напам’ять.

Не завадить пригадати, які твори написали інші згадані письменники: В. Симоненко – «Лебеді материнства», А. Малишко – «Пісня про рушник», В. Стус – «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена явися!..», П. Тичина – « О, панно Інно…», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Пригадайте головних героїв творів, які увійшли до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

У цьому завданні йдеться про драматичну долю галицького селянства – вимушену еміграцію за океан у пошуках кращої долі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Саме таку проблему порушує новела Василя Стефаника «Камінний хрест», де образ головного героя Івана Дідуха є втіленням згаданого соціального явища. Інші запропоновані образи представниками галицького селянства взагалі не є.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Пригадайте провідні теми або мотиви перерахованих у завданні творів.

Так сказав Іван Франко про свою поему «Мойсей».

В основі твору лежить біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей провадить єврейський народ до землі обітованої. Але сам автор наголошував, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання з такими ілюстраціями також трапляються в субтесті з української літератури. Не варто гадати, що впродовж підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання треба запам'ятати якомога більше ілюстрацій до творів. Насправді таке завдання перевіряє вашу здатність упізнати героїв за посутніми ознаками.

На запропонованому малюнку легко впізнати Лукаша і Мавку – головних героїв драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Лукаш своєю грою на сопілці розбудив Мавку з довгого зимового сну. Цей епізод є початком твору, і його відтворив автор на своїй картині.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Правильно виконати це завдання допоможе вам знання характеристик головних героїв програмових творів.

Відмовляється бути дворянкою Марися Боруля, дочка головного героя твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Саме дворянство як міф про краще життя є темою лише цього твору. Інші твори, героїв яких запропоновано у варіантах відповідей, ніякого стосунку до дворянства не мають.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання змісту й композиції програмових творів.

Нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» став важливим етапом підготовки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Цей нарис Панас Мирний написав після розповіді візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Далі на основі нарису письменник створив повість «Чіпка», де прототипом головного героя був Василь Гнидка. Пізніше ця повість переросла в роман «Пропаща сила», над яким працював Панас Мирний разом зі своїм рідним братом Іваном Біликом.

Згодом твір вийшов під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (біблійний вислів).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.

Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».

Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. Афоризми

Це завдання перевіряє знання життя та творчості письменників, включених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Підказкою до правильної відповіді до цього завдання є рядки «…світ ловив, та не спіймав його душі…».

Зрозуміло, що йдеться про мандрівного філософа Григорія Сковороду, якого світ ловив своїми матеріальними принадами (посади, кар’єра тощо), але письменник не спокусився на них і зберіг свою совість, «як чистий кришталь». Тому й велів на своїй могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції літературних творів.

«Гінець до гетьмана» – частина роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

«Треті півні» – поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»;

«Польова царівна» – соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

«Дракон» – пригодницького роману «Тигролови».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати назви творів запропонованих письменників, а потім установити їх провідні жанри.

Іван Багряний утвердив жанр українського пригодницького роману;

Григір Тютюнник був блискучим новелістом;

Олександр Довженко працював у жанрі кіноповісті;

Остап Вишня створив новий жанр – усмішку.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років, найвизначніших представників літератури.

Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Головним героєм  роману Івана Багряного «Тигролови» є Григорій Многогрішний – нащадок українського гетьмана Дем'яна Многогрішного/

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»/

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації, саме завдяки тому, що Маруся – піснярка, поетеса: «Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Питання мови, точніше, ставлення до неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії  Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Словами «Змичка міста й села – це міцна запорука майбутніх міст-садів» закінчує вступний твір до інституту головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Тобілевич – це Іван Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; оксиморон – різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу;  метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Відповідь – Б.