ЗНО онлайн 2021 року з української мови – демоваріант

Прочитайте речення (цифра позначає наступне слово).

(1)Чотирнадцятого (2)листопада трапився курйозний (3)випадок: (4)мережа магазинів (5)«Решето» продала покупцям цілий (6)центнер (7)курятини всього за (8)сімдесят гривень, про що свідчив (9)виразний (10)цінник.

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами

НЕ потрібна жодна буква на місці пропуску в усіх словах рядка

Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Подвоєння букв є в усіх словах рядка

М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

Прочитайте уривок (цифра позначає контрольне місце).

З(1)посеред вітчизняних архітекторів варто виокремити Івана Левинського, який за свою сорока(2)літню діяльність спроєктував сотні будівель житлово(3)побутового та громадського призначення, що можуть здивувати будь(4)кого нестандартністю рішень.

Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні

Суфікс -ин- має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ

Доберіть для відповідного пропуску під номером 34 правильний варіант з-поміж запропонованих.

Дистанційна форма (34)________ освіти – це (35)______ навчання, яке проходить переважно за опосередкованої взаємодії віддалених (36)______ учасників освітнього процесу в спеціалізованому (37)______, що (38)______ на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Доберіть для відповідного пропуску під номером 35 правильний варіант з-поміж запропонованих.

Дистанційна форма (34)______ освіти – це (35)________ навчання, яке проходить переважно за опосередкованої взаємодії віддалених (36)______ учасників освітнього процесу в спеціалізованому (37)______, що (38)______ на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Доберіть для відповідного пропуску під номером 36 правильний варіант з-поміж запропонованих.

Дистанційна форма (34)______ освіти – це (35)______ навчання, яке проходить переважно за опосередкованої взаємодії віддалених (36)_________ учасників освітнього процесу в спеціалізованому (37)______, що (38)______ на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Доберіть для відповідного пропуску під номером 37 правильний варіант з-поміж запропонованих.

Дистанційна форма (34)______ освіти – це (35)______ навчання, яке проходить переважно за опосередкованої взаємодії віддалених (36)______ учасників освітнього процесу в спеціалізованому (37)_________, що (38)______ на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Доберіть для відповідного пропуску під номером 38 правильний варіант з-поміж запропонованих.

Дистанційна форма (34)______ освіти – це (35)______ навчання, яке проходить переважно за опосередкованої взаємодії віддалених (36)______ учасників освітнього процесу в спеціалізованому (37)______, що (38)________ на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Редагування потребує речення

Пряму мову в реченні Іван сказав: «Як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають мої ідеї» правильно передано непрямою в рядку

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Кожен користувач Siri або Alexa,(1) очевидно,(2) знає,(3) що цифрові помічники не завжди правильно трактують команди власників гаджетів:(4) програмам не вистачає визначеної психологами «теорії розуму» –(5) уміння розпізнавати емоції,(6) думки та наміри людей.

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

Прочитайте діалог.

Привітавшись, Болік дістав із кишені піджака кілька дисків.

– Що це? – запитав я.

– Музику нам записав, – пояснив Болік. – Щоб дорогою слухати.

– Та в мене свій плеєр є, – відповів я.

Останню репліку співрозмовника Болік має інтерпретувати для себе як те, що його супутник

Завдання 43–47 стосуються речень, у яких зроблено пропуски. Визначте правильні варіанти послідовного заповнення цих пропусків для кожного речення.

Я вам __________ скуштувати нашої __________ піци, випеченої за спеціальним рецептом у дров’яній печі.

Завдання 43–47 стосуються речень, у яких зроблено пропуски. Визначте правильні варіанти послідовного заповнення цих пропусків для кожного речення.

Слухай-но, __________, чи не міг би ти купити мені __________ гуаш?

Завдання 43–47 стосуються речень, у яких зроблено пропуски. Визначте правильні варіанти послідовного заповнення цих пропусків для кожного речення.

__________ Чарльза Дарвіна, головною рушійною силою еволюції є __________ добір.

Завдання 43–47 стосуються речень, у яких зроблено пропуски. Визначте правильні варіанти послідовного заповнення цих пропусків для кожного речення.

За час російсько-української війни цей славетний козацький край мобілізував більше  __________ воїнів, прийняв тисячі поранених і налічує понад  __________ волонтерів.

Завдання 43–47 стосуються речень, у яких зроблено пропуски. Визначте правильні варіанти послідовного заповнення цих пропусків для кожного речення.

Старшокласники подякували __________ за таку чудову новину й розбіглися по __________, і лише __________ залишилися й розпочали планувати майбутню поїздку.

Завдання 48–52 стосуються речень, що первісно, за іншого порядку їх, становили зв’язний текст. Прочитайте речення й виконайте завдання до них.

Зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розташувати в послідовності, запропонованій у рядку

Складносурядним є речення, позначене

Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному

Однорідні члени є в обох реченнях, позначених

Число 18 546 з речення, позначеного , правильно записано словами в рядку

Доберіть до кожного речення, у якому зроблено пропуск, відповідний за значенням фразеологізм.

З’ясуйте, до яких частин мови належать виділені в реченні форми слів (цифра позначає наступну форму слова).

Форми слів у реченні

Ілон Маск (1)відомий своїми побоюваннями
щодо розвитку штучного інтелекту,
ба (2)більше: він уважає останні здобутки,
(3)досягнуті в (4)цій галузі, найбільшою
загрозою для існування людства.

Доберіть приклад до кожної умови вживання тире.

Увідповідніть за подібністю синтаксичного значення підкреслені фрагменти простих і складних речень. Логіку такого поєднання показано на схемі.

З’ясуйте тип кожного речення в тексті (цифра позначає наступне речення).

Речення (текст)

(1) Японія традиційно була сільськогосподарською країною:
самé існування її мешканців і їхній добробут залежали від довкілля.
(2) Японці вирішили не боротися з природою, а любити її, гармонізувати
з нею своє життя, навчитися пильно спостерігати за найменшими змінами.
(3) Народження й умирання людини поєдналися з пробудженням і згасанням
природи, так що істота й усе навколо стали рівними перед вічними небесами.
(4) Пори року проникли й у звичайне спілкування: навіть у сучасному листуванні
японці обов’язково мають згадати поточний сезон, щоб показати свою ґречність.

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

Спільною для ВСІХ текстів темою є 

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

Українську національну кінопремію «Золота дзиґа» в номінації «Вибір глядача» у 2018 році було вручено творцям кінострічки

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

Правильними щодо головного символу національної кінопремії є всі твердження, ОКРІМ

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

На думку Робіна Грбіча (текст Б), збільшенню частотності походів українців у кіно буде сприяти все, ОКРІМ

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

Відповідно до інформації з текстів, запорукою успіху стрічки в кінотеатрах серед українських глядачів можна вважати все, ОКРІМ

Уважно прочитайте наведені нижче тексти (цифри зліва позначають номери абзаців) і виконайте завдання 58–66 до них.

Текст А

1 «Золота дзиґа» – українська національна кінопремія, заснована 2017 року Українською кіноакадемією з метою популяризації національного кінематографа й видатних досягнень тих, хто сумлінно працює над створенням вітчизняних фільмів.

2 Головним символом кінопремії вибрано «Золоту дзиґу», що втілює стрімкість, невпинний розвиток і нескінченність. Розробник дизайну Назар Білик пояснив це так: «Основним елементом композиції є кадр кіноплівки, золотий чотирикутник, який динамічно обертається, уособлюючи кінематограф. За формою статуетка нагадує дзиґу, вогонь, паросток, що є символами розвитку та оновлення національного кіно». Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного кінематографіста Дзиґи Вертова.

3 Перше вручення премії відбулося 20 квітня 2017 року. Лідером за кількістю номінацій стала стрічка Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці», що здобула шість статуеток: за кращий фільм, за режисуру, за головну жіночу й головну чоловічу ролі та за ролі другого плану.

4 Другу кінопремію «Золота дзиґа» вручено за найкращий фільм 2018 року «Кіборги», що теж отримав шість статуеток. У номінації ж «Вибір глядача» перемогла стрічка «DZIDZIO Контрабас».

Текст Б

«Мало екранів і низькі доходи», – представник Warner Bros. про Україну

Про причини відсутності в прокаті фільмів на кшталт «Трьох білбордів...», українське кіно та проблеми нашого кіноринку читайте в ексклюзивному інтерв’ю Робіна Грбіча – директора компанії «Кіноманія», який представляє Warner Bros. в Україні.

5 М. П.: Чому в українських кінотеатрах немає таких відомих фільмів, як «Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі», «Назви мене своїм ім’ям» чи інших оскарівських номінантів?

6 Робін Грбіч: Це артхаузні фільми, тобто розраховані на вузьке коло глядачів. Ці стрічки справді дуже хороші. Але в Україні ринок кінопрокату незрілий, мережа кінотеатрів недостатньо розвинена як для такої території й такої кількості населення. У країнах Західної Європи, навіть менших за Україну, значно більше кінозалів. Якби у вас було більше екранів, люди мали б вибір.

7 А ще українська публіка любить ходити в кінотеатри на фільми, у яких є багато спецефектів, масштабних сцен, тобто на щось таке, що варто дивитися на великому екрані. Тож багато хто думає, що таку стрічку, як «Три білборди…», він може переглянути вдома, для цього не треба йти в кіно, тобто людина вибирає, на що витрачати гроші. Часто причина цього досить прозаїчна: низькі прибутки населення.

8 Саме тому середньостатистичний українець ходить у кіно лише раз на два роки, натомість європеєць – три-п’ять разів за рік. Тож у Франції чи Великій Британії, де більше розвинена кіномережа та вищі доходи населення, «Три білборди…» можуть мати такий самий успіх, як і блокбастери. Проте в України є великий потенціал для зростання.

9 М. П.: Ми бачимо в кінотеатрах усе більше українських фільмів. Чи ви відчуваєте якусь конкуренцію з їхнього боку? Що можете сказати про наше кіно?

10 Робін Грбіч: Думаю, що більше українських фільмів буде знято й показано в кінотеатрах, то краще. Ніхто, крім українців, не розкаже власних історій. Наприклад, як фільм «Кіборги». Малоймовірно, що якісь іноземці приїдуть сюди, аби знімати щось подібне. Навіть якщо так станеться, то американська, чи французька, чи польська компанії не покажуть ваших реалій так, як ви самі.

11 Ви маєте дуже багату культуру, і українці – єдині, хто може це відобразити у фільмах. Нині через ситуацію в країні ваша кіноіндустрія проходить складний шлях. Але схоже, що справи покращуються: українські фільми поступово виходять на передній план. І Держкіно, підтримуючи кінематографістів, відіграє в цьому вагому роль. Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово.

12 Українці мають значний потенціал, надзвичайно талановиті, повні ентузіазму, намагаються перевершити самих себе. Попереду у вас грандіозні звершення.

Текст В

13 Наша кореспондентка Любов Базів поспілкувалася з Пилипом Іллєнком, головою Державного агентства України з питань кіно, поцікавившись, що таке, на його думку, патріотичне кіно.

14 —  Патріотичність і патріотизм – поняття без чітко окреслених меж, без юридичного визначення, це моральна категорія, природа якої міститься в культурологічній площині, тож кожен розуміє це по-своєму.

15 Як відомо, національний кінематограф працює на створення передусім національного культурного простору. Зокрема комедія «DZIDZIO Контрабас» надзвичайно потужно формує український культурний контекст, якого поки що повноцінно немає. Ми й досі, на жаль, жартуємо цитатами з радянських фільмів, переносячи стереотипи з минулого в сьогодення.

16 Будь-яка національна культура апріорі патріотична, бо формує основу нації – культурний контекст. Потрібно створювати власні вітчизняні кінострічки для сімейного перегляду, хай це буде мелодрама, комедія, мюзикл чи казка… Зараз ми підтримуємо зйомки трьох фільмів з різдвяним сюжетом про наші реалії. То невже це не патріотично: виховання власних дітей на українському матеріалі?

17 Підтримавши виробництво стрічки, яку «розберуть» на цитати, ми створимо нові українські міфи, архетипи, символи, меми, тренди, що об’єднуватимуть нас, формуватимуть культурну ідентичність, і це надзвичайно важлива патріотична місія. Помилково любов до Вітчизни зводять винятково до воєнної тематики. Певною мірою це виправдано, і таких фільмів Держкіно підтримує багато, але патріотизм не можна вичерпати такою прямолінійністю.

18 Дуже легко відрізнити японське кіно, наприклад, від французького, і не лише тому, що в ньому грають японці: у цих стрічках є глибоке національне культурне джерело. Та й французький «кінопродукт» також легко можна впізнати.

19 Нещодавно Марися Нікітюк зняла фільм «Коли падають дерева». Це абсолютно трендове сучасне кіно, але в нашому культурному просторі, ба більше, навіть в українській традиції, хоч там і немає ні шароварів, ні козаків. Це новітнє відродження українського поетичного кіно (за культурним контекстом насамперед). Без прямих цитат із Параджанова, Іллєнка чи Миколайчука видно, що це українське кіно, і будь-хто скаже: та це ж наше! Таке дуже легко й чітко можна відчути, але практично неможливо тлумачити юридично.

Доказами обґрунтованості думки Робіна Грбіча про те, що «…українські фільми поступово виходять на передній план. … Це дає надію на розвиток кінопромисловості й на те, що ваші майстри кіно скажуть своє слово» (абзац 11), є всі твердження, ОКРІМ

Прочитайте наведений у рамці нижче уривок.

Зважаючи на цю інформацію, надайте розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання.

Який зі способів подолання конфліктів є найбільш ефективним?

Відповідаючи на питання, дотримуйтесь таких вимог:

• чітко сформулюйте тезу;
• наведіть два переконливі аргументи, що найкраще підтверджують Вашу позицію;
• посильте один зі своїх аргументів показовим прикладом з історії чи сучасного суспільного життя або особистого досвіду (окресліть контекст, у загальних рисах схарактеризуйте події, надайте факти, укажіть імена історичних постатей чи сучасників / сучасниць тощо, витлумачивши, як наведене пов’язано з обговорюваною проблемою), а інший – прикладом з мистецтва (художньої літератури чи інших видів мистецтва) (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, чи на художній образ, через який проблему розкрито, наведіть за потреби цитату тощо; не переказуйте твору, не давайте повної характеристики образів, проте поясніть, як наведене пов’язано з обговорюваною проблемою);
• сформулюйте висновки, увиразнивши обстоювану Вами впродовж усього викладу позицію.