НМТ онлайн 2025 року з української мови – 1 сесія

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові обруч.

Правильний наголос –  обруч.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Букву Е пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [е] буде стояти під наголосом  (недешевий – дешево, шепотіти – шепіт, клекотіти – клекіт, верховний – верхи, верболіз – верби).

Букву Е також пишемо, якщо під час зміни слова ненаголошений голосний чергується з -і-: укоренити, бо корінь.

У зменшувально-пестливому суфіксі -ечк- теж потрібно писати -е- (дощечка, стрічечка).

Правопис деяких слів потрібно просто запам’ятати (хребет).

Букву И пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [и] буде стояти під наголосом скрипіти – скрипнути),

Букву И пишемо також у буквосполученнях -ри-, -ли- (скрипіти).

У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати (тут -и-, тому що далі склад з наголошеним -а-). 

И пишемо в суфіксі -ив в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (мереживо).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не потрібно писати в слові дивишся, тому що після шиплячих м’який знак не вживають.

Також м’який знак не треба писати в слові Уманщина, адже перед шиплячими його теж не використовують, крім винятків.

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім після л. Саме тому в слові посольський  його потрібно писати, а в слові кінський – ні.

Не пишемо м’якого знака в слові колодязний, хоча колодязь. Це потрібно запам’ятати.

Пишемо м’який знак також у слові чотирьох після м’якого р перед о.

Пишемо м’який знак у всіх словах рядка Г: посунься (бо наказовий спосіб), катається (у дієсловах на -ть(ся), Гуцульщина (перед шиплячим після л).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Літери а, о в коренях слів.

Деякі сумнівні голосні можна просто перевірити наголосом (плавець, бо плавати).

У коренях українських слів перед складом з постійно наголошеним -а(я) пишемо -а- (багаття, качан, хазяїн, чабан, гарячка).

Це стосується й дієслів (змагатися, відламати, допомагати, але ломити).

Правопис деяких слів потрібно пам’ятати (крохмаль, борсук).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Це відбувається не лише в мовленні, а й на письмі. Отже, спрощення є в словах швидкісний, заздрісний, буревісник, перехресний, безчесний, щасливий, тижневий, радісний, пристрасний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентський) та в словах-винятках (пестливий, хворостняк).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова довідково-інформаційний, складально-пакувальний, пшенично-вівсяний, аграрно-промисловий (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), бізнес-проєкт, компакт-диск (перше слово дає основну характеристику поняттю), кіловат-година (складні одиниці виміру), інженер-механік (складні слова, що позначаютьт професії та спеціальності), гіркувато-солоний (смак з відтінком).

Разом потрібно писати прикметник кримськотатарський, тому що він утворений від підрядного словосполучення (кримські татари).

Також разом пишемо слова з частинами екс-, міні- (ексчемпіон, мінікомп’ютер).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф. Правопис власних назв. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

У варіанті Б помилки в словах пов’язані та подорожжю.

Слово пов’язані потрібно писати з апострофом, адже апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня. У слові подорожжю апостроф не потрібний, тому що після шиплячих його не пишемо, після них він може бути лише в іншомовних словах.

У варіанті В помилки в словах прибуток та релігійне.

У слові прибуток потрібно вжити префікс при-, а не пре-, адже в цьому слові немає перебільшення. У слові релігійне маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати.

У варіанті Г помилки в словах Стародавня Греція та численні.

Слово Стародавня потрібно написати з великої літери, тому що це частина власної назви країни – Стародавня Греція. У прикметнику численні – подвоєння, адже суфікс -енн- тут наголошений, а слово означає певне перебільшення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Назви осіб жіночої статі (фемінітиви) в українській мові утворюють за допомогою багатьох суфіксів (-к-, -иц-, -ес-,-ин- тощо).

Утворимо фемінітиви від запропонованих слів:

• кравець – кравчиня;
• творець – творчиня;
• друкар – друкарка;
• майстер – майстриня.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівне керування.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови, правильне слововживання. У кожному слосполученні вжито прийменник до, але не всюди він доречний.

Граматичну помилку допущено в словосполученні спричинити до наслідків. Це порушення літературної норми.

Дієслово спричинити вживаємо без прийменника. Правильними є варіанти спричинити наслідки або призвести до наслідків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів. Тому ці варіанти неправильні.

А от у варіанті В дієприслівниковий зворот Даючи обіцянку...  та присудок маємо дотримати вказують на одного діяча (ми даємо обіцянку і ми маємо дотримати її).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (2) обґрунтовано як розділовий знак при узагальнювальному слові.

Правильне обґрунтування – тире при відокремленій прикладці, адже тут є друга назва (сестри Лідделл – доньки віцеканцлера).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма. 

У запропонованих реченнях є такі лексичні помилки:

• речення А – це здобувають (має бути набувають) та розповсюдження (правильно поширення);
• речення Б – це бажаючі (ті, хто бажає, охочі) та нажавши (натиснувши);
• речення В – це уносить (додає) та ігру (гру);
• речення Д – прийняти до уваги (взяти до уваги, зауважити) та у жодному випадку (у жодному разі).

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика. 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Тактильний (латинське слово tactilis) – той, що сприймається дотиком, дотиковий.

Щоб виконати це завдання, не обовʼязково знати латинські слова. Треба лише пригадати, у якому випадку це слово вживається (тактильний контакт, тактильні відчуття – тобто контакт і відчуття, повʼязані з дотиком, дотикові).

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Перегляньте ще раз речення.

У реченні, позначеному трикутником, бачимо слово виявляється.

Слово виявляється вказує на послідовність викладу думок, від нього не можна поставити питання, воно не є членом речення. Отже, це вставне слово.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

• Хоч у рамці вправ – красивий, красива.
• Хоч у вухо бгай – лагідний, тихий, покірний.
• Хоч греблю гати – багато.
• Хоч вовком вий – важко, нестерпно, складно.
• Хоч голки збирай – світло, усе видно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. – Було багато охочих зіграти головну роль у п’єсі?
   – Так, доведеться провести ретельний відбір, бо претендентів хоч греблю гати.
2. – Легко працювати в команді з Миколою?
   – Звісно, він такий спокійний, хоч у вухо бгай.
3. – Наталка вже готова до виступу?
   – Безперечно, подивіться на неї: красуня, хоч у рамці вправ.
4. – Як ти думаєш, сцену достатньо освітлено?
   – Авжеж, видно хоч голки збирай.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання кого?, що? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Г (подумати про кого?, що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання навіщо? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б (спробуйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання як? На таке питання відповідає і фрагмент у реченні Д (розпочати так як?).

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.

До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.

До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.

До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.

До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.

А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.