ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Завдання перевіряє вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників. 

Проаналізуймо помилки.

А більш вигідніший

Не можна одночасно брати слово більш (ознака складеної форми) і суфікс -іш- (ознака простої форми) – більш вигідний або вигідніший.

Б  премудріший

Прикметники з префіксами пре-, ультра-, над-, пра-, архі-, за- самі виражають найвищу міру ознаки (премудрий = дуже мудрий). Додавати до них суфікси ступенів порівняння – це помилка.

Г самий масовий

Лексико-граматична помилка, калька з російської мови. В українській мові слово самий ніколи не використовують для утворення ступенів порівняння. Правильно наймасовіший або найбільш масовий.

Д ультрасучасніший

Та сама помилка, що й у рядку Б. Префікс ультра- вже вказує на максимальну ознаку, тому порівнянню слово не підлягає; русявіший – за семантикою (значенням) деякі прикметники взагалі не можуть мати ступенів порівняння. Сюди належать назви мастей тварин (гнідий, вороний), кольору очей чи волосся (русявий, кароокий), а також слова із суфіксами зменшувальності чи пестливості (біленький, тонесенький). 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

А потихеньку  (пишемо разом, бо воно утворене від прикметника тихенький за допомогою префікса, але не має суфіксів -ки або -ому/-єму).

В раз у раз пишемо окремо (повторення іменників у різних відмінках із прийменником між ними). Так само окремо пишуть прислівникове сполучення під вечір (прийменник + іменник, де іменник зберігає своє конкретне значення).

Г на жаль завжди пишемо окремо. 

Д декуди пишемо разом (префікс де- із прислівником). Слова сам на сам та сама самотою пишуть окремо.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника. 

Завдання перевіряє вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Усі іменники в рядку А позначають абстрактні поняття, простори або явища, тому мають закінчення -у (-ю):

• зеленого гаю (назва просторового поняття, елемент ландшафту);
• тихого вітру (явище природи);
• коло університету (назва установи, організації чи закладу).

Б площа трикутника

Геометричні терміни, назви чітко окреслених фігур та математичних понять завжди мають закінчення -а (-я) (трикутника, квадрата, радіуса, відрізка).

В пора теплого травня

Всі назви місяців в українській мові в родовому відмінку мають закінчення -а (-я) (січня, лютого... травня).

Г приїхати з Харкова

Назви міст (особливо українського походження) традиційно мають закінчення -а (-я) (Києва, Харкова, Львова, але Кривого Рогу).

Д написати листа, падіння долара

Лист – це конкретний, чітко окреслений предмет, який можна взяти в руки, тому пишемо листа. Долар – назва грошової одиниці, а назви валюти теж підпорядковані правилу закінчення -а (-я) (долара, франка, карбованця).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати числівники.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

А Сплутано відмінки. В орудному відмінку сотень перша частина має відмінюватися теж в орудному (п'ятьма), а не в родовому (п'яти): пишаємося п'ятьмастами (або п'ятьомастами).

Б Родовий відмінок сотень (від 200 до 900) завжди закінчується на -сот. Форми на -ста – це груба помилка під впливом російської мови: немає близько чотирьохсот.

В У числівнику чотири в Орудному відмінку м'який знак не пишемо: зустрілися з дев’яноста чотирма.

Д Прийменник до вимагає родового відмінка. У складних числівниках на позначення сотень обов'язково відмінюють обидві частини. Залишати першу частину в називному відмінку (дев'ятсот) не можна: додали до дев'ятисот сорока п'яти.

Правильний варіант: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Ма́клер – це фінансовий або торгівельний посередник, який допомагає покупцеві та продавцеві знайти один одного й укласти угоду. За свої послуги він отримує комісійну винагороду (певний відсоток від суми операції).

Отже, українським відповідником до іншомовного слова маклер є торговий посередник.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова/

Pавдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку В. В інших реченнях треба виправити помилки.

Слово дружній – це приязний, доброзичливий, заснований на дружбі (дружній візит, дружня розмова, дружній тон). А коли йдеться про згуртований, одностайний колектив, групу людей, які діють як один, треба вживати прикметник дружний (дружний колектив, дружний клас, дружна праця). Вислів вирішити проблему є калькою, правильно вжити конструкцію розвʼязати будь-яку проблему.

Прикметник правничий стосується юриспруденції, правознавців або юридичної освіти (правничий факультет, правнича література). Державу ж, у якій панує закон, називають правовою. Затверджувати можна офіційні документи, плани чи бюджети на засіданнях (затверджувати графік, затверджувати закон). Принципи, ідеї чи ідеали в суспільстві утверджують (роблять міцними, життєздатними).

Трагедійний стосується лише театрального або літературного жанру трагедії (трагедійний актор, трагедійна роль, трагедійний сюжет). Якщо ж ми говоримо про реальне життя, жахливі події, аварії чи ситуації, що принесли горе, слід писати трагічний (трагічна ситуація, трагічна подія, трагічний випадок).

Особистий – це той, що належить конкретній особі, приватний (особисте життя, особисті речі, особиста думка). Коли йдеться про сукупність людей, які входять до військової частини, організації чи спортивної команди, використовують термін особовий склад (або просто склад команди).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки.

Кома (7) обґрунтована як кома при відокремленій обставині. Уживання цього розділового знака обґрунтовано неправильно. Кома (7) стоїть перед підрядною частиною складного речення.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно ставити розділові знаки в різних моделях прямої мови та словах автора.

Розділові знаки під час передавання чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті відповіді Б: «Мати Божа, Царице небесна, – гукала баба в саме небо, – голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором!»

Якщо пряма мова передує словам автора, то її беремо в лапки, після неї ставимо кому й тире, слова автора пишемо з малої літери. Проте, якщо пряма мова закінчується знаком оклику, знаком питання чи трикрапкою, кома після неї не ставиться: «Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любовʼю!»  – навчала в дитинстві мама.

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – кому й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери: «О Лавріне, ти переміг мене, – сказав схвильовано Крауз, – я хотів просити тебе про дочку».

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – крапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, – рівно озвався Остап. – Що було, те загуло!» та  «До Вас – ні, – навіть у думці викала мамі Олена. – До Вас, мам, я такою не була б, але Ви більше любили тата, як мене, і за це маю жаль на Вас».

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, В, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються того самого діяча.

А в рядку Б дієприслівниковий зворот повернувшись додому вжито в безособовому реченні (присудок – захотілося відпочити). Діяча в цьому реченні немає, тож уживати тут зворот неправильно.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено у варіанті навчати музиці.

В українській мові дієслова навчати, вчити, вчитися вимагають після себе родового відмінка (відповідають на питання кого? чого?), а не давального (кому? чому?), тому правильно: навчати музики.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова.

Завдання перевіряє вміння правильно виконувати морфемний аналіз слів, розрізняти суфікси, подібні за звуковим складом (-ик- та -ник), і визначати їхнє словотвірне значення.

У словах пожежник, двірник, паркетник суфікс -ник виконує чітку словотвірну функцію – вказує на особу за родом її діяльності, професією або заняттям (той, хто гасить пожежі; той, хто прибирає двір; той, хто будує).

У слові завсідник суфікс -ник (утворений від прислівникової основи завсіди) має інше словотвірне значення – він вказує на характеристику особи за її постійною звичкою чи поведінкою (постійний відвідувач певного місця), що не є професією чи трудовою діяльністю.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Знак мʼякшення. Правопис ненаголошених голосних. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та правильно писати слова.

А (дві помилки): пожерає  – правильно пожирає. Тут працює правило чергування голосних е / и в коренях дієслів. Якщо далі у слові стоїть наголошений суфікс -а-, то в корені пишемо літеру и (жерти, але пожира́ти). Вогне́ним  – правильно вогненним. Прикметники з наголошеним суфіксом -енн-, що виражають високий ступінь вияву ознаки (надмірність), завжди пишуться з подвоєними літерами нн (страшенний, здоровенний, вогненний).

Б (дві помилки): ввижаєтся  – правильно ввижається. У кінці форми -ться завжди пишеться м'який знак, оскільки звучить м'який подовжений [ц':а]. Навманя – правильно навмання. У цьому прислівнику відбувається подовження м'якого приголосного [н'] між двома голосними.

Г (три помилки): черива  – правильно черева (від слова черево). Тут маємо традиційне українське повноголосся -ере-, яке завжди пишеться тільки з літерами е (черево, берег, дерево, перед). Вищаня – правильно вищання. Це іменник середнього роду II відміни на -я. М'який шиплячий звук перебуває між двома голосними, тому подовжується (вищання, як і обличчя, знання). Наззовні – правильно назовні. Прислівник утворено за допомогою префікса на- та прийменника/іменника зовні, тут немає збігу однакових приголосних, тому подвоєння літери з є орфографічною помилкою.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Б. Якщо слова північний, південний, західний, східний, центральний є частиною власної назви конкретної території, їх обов'язково пишуть з великої літери.

А Національний банк України – у  повних офіційних назвах установ, організацій, міністерств, інститутів тощо з великої літери пишеться лише ПЕРШЕ слово та ВЛАСНІ назви, які входять до складу; орден Держави – у назвах нагород загальне слово (орден) пишемо з малої літери, а власну назву відзнаки – з великої.

В вулиця Ярославів Вал – слово «вулиця» є родовою назвою (з малої), а сама назва складається з двох слів, які є власними і пишуться з великої; Чумацький Шлях – астрономічна назва (наша Галактика), де за правилом абсолютно всі слова пишуться з великої букви.

Г шевченківські вірші – прикметники із суфіксами -івськ- (-евськ-), -инськ- пишемо з малої літери, якщо вони вживаються у значенні властивий комусь, у стилі когось або вказують на загальну належність. Шевченківська премія – офіційна назва премії чи конкурсу, де перше слово обов'язково пишемо з великої літери. Якщо слова із суфіксом -ськ- мають значення імені когось, памʼяті когось, то пишемо з великої літери (Шевченківські читання, Довженківські свята).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Усі слова в рядку Г пишуться через дефіс:

• яблучно-виноградний: прикметник, утворений від сполучення незалежних слів (він і яблучний, і виноградний — між ними можна поставити сполучник і).
• яро-червоний: прикметник на позначення відтінку кольору (яро означає яскраво, палко). За правилом кольорів і відтінків пишемо з дефісом.
• Якщо перша частина слова виражена дієсловом у формі наказового способу, то пишемо разом (ломикамінь, горицвіт), АЛЕ люби-мене.

Чому інші варіанти не підходять?

А кисломолочний пишемо разом, бо слово утворене від залежного сполучення слів – кисле молоко (молоко яке? кисле); жовтогарячий: попри те, що це колір, це слово є винятком і пишеться разом, оскільки означає один суцільний колір (оранжевий), а не суміш двох

Б перекотиполе пишемо разом, бо це іменник, де перша частина – дієслово у формі наказового способу (перекоти), а друга – іменник (поле). На відміну від рослини люби-мене, тут конструкція дієслово + іменник за правилом пишемо разом (як зірвиголова, горицвіт).

В вологостійкий пишемо разом, бо прикметник утворений від підрядного сполучення – стійкий до вологи.

Правильна відповідь: Г