ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: [..]овжелезний, по[..]звякувати , скла[..]ка.

У словах довжелезний та складка вимовляємо звук [д], а от у слові подзякувати – це звук [дз′].

У рядку оселе[..]ець, мене[..]жмент, роз[..]авати у словах оселедець та роздавати вимовляємо звук [д], а у слові менеджмент це звук [дж].

У рядку пона[..]плановий, поси[..]еньки, фу[..]бол у всіх словах вимовляємо звук [д], адже глухий звук [т] у слові футбол перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку скла[..]ання, моло[..]іжний, спа[..]ковість у словах складання та спадковість вимовляємо звук [д]; у слові молодіжний це звук [д′].

У рядку спо[..]обатися, ві[..]повідний, бу[..]івля у словах сподобатися та відповідний вимовляємо звук [д], а от у слові будівля це звук [д′].

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники експеримент, вирок, умови відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово кандидати відповідає в тексті на питання хто?, що?Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Гіпотеза – наукове припущення, що потребує підтвердження.

Аксіома – вихідне положення, що не потребує доведення й лежить в основі доказу інших тверджень.

Версія – один з варіантів у викладі, тлумаченні чогось, у розповіді про щось.

Припущення – думка про можливість, імовірність чого-небудь.

Отже, слова гіпотеза, аксіома, припущення є синонімами. Усі вони бути на місці пропуску в третьому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлена обставина. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки у реченнях з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот.

У реченні така група слів виконує функцію відокремленої обставини, яка зазвичай виділяється. У шостому реченні така обставина є (смакуючи свої «отруйні» напої). Але в реченні вона не відокремлена, перед нею потрібно поставити кому.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.