Граматичну помилку допущено в словосполученні
ТЕМА: Синтаксис. Зв’язок слів у словосполученні.
Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.
Дієслово вибачити (прощати провину). Тут маємо дієслівне керування: додатокт має відповідати на питання кому? – вибачити синові; вибачте мені.
Завдати горя – помилок немає.
Навчатися малювання – помилок немає.
Відповідно до закону – помилок немає.
Відповідь – Б.
Неправильно побудовано речення
ТЕМА:Синтаксис.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати правильність узгодження підмета з присудком.
У реченні Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу підмет хто, тому присудок повинен бути у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив бажання піти в похід на Говерлу.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1) За/багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. (2) Особливо відзначилися в цьому італійці. (3) У/загалі Італія справедливо заслуговує називатися країною криниць і водограїв. (4) Чи/мало з них має багатовікову історію, а тому їх уважають національними пам'ятками, яких не оминають увагою туристи. (5) Це тому, що навіть ті з них, які призначені для суто побутових потреб, зроблені вигадливо та майстерно. (6) На/приклад, у Венеції криниці були споруджені в готичному стилі, а в Римі доба бароко залишила нам славнозвісний фонтан Треві. (7) Таке ж шанобливе ставлення до джерел виплекали покоління у Вірменії, Середній Азії, де криниці в буквальному розумінні «давали» життя людським поселенням, сприяли нормальному функціонуванню господарства.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів
ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.
Слова чимало, взагалі, наприклад – прислівники, які пишемо разом.
У словосполученні за багато століть маємо поєднання прийменника з неозначено-кількісним числівником, а не прислівник забагато, який потрібно писати разом.
Відповідь – А.
Форму однини має в тексті іменник
ТЕМА: Морфологія. Число іменників.
Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.
Іменник джерела стоїть у формі знахідного відмінка множини: прикрашали кого? що? джерела. Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також указує на множину.
Граматична основа в шостому реченні криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали, отже, ці слова вживаються в множині.
Слово стилі узгоджується з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, уживається в однині.
Відповідь – В.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень
Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими і магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні необхідно поставити кому: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. У тексті коми немає.
У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.
У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.
У шостому реченні перша кома виділяє вставне слово наприклад, а друга стоїть між частинами складносурядного речення. Помилок немає.
Складносурядним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.
Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.
П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).
Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це правильна відповідь.
Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучним словом).
Букви я, ю, є позначають два звуки в кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика. Звуки і букви.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках:
У решті випадків вони передають м’якість попередніх приголосних і звуки [а], [у], [е].
Отже, у словах святковий, повітря, весілля, люстерко букви я, ю, є, не позначатимуть два звуки.
У решті слів ці букви вживаються на позначення двох звуків.
Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання
Слово відкрити має таке значення: «забрати те, що закриває кого-небудь чи що-небудь;робити доступним зорові; помічати щось нове; започатковувати щось». Відкрити невідомі землі. Відкрити душу. Відкрити очі.
А от слово відчиняти має значення «робити вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні». Відчиняти двері, відчиняти кватирку.
Отже, у невластивому йому значенні вжито слово в четвертому реченні. Правильно буде так: Олена намагалася відчинити вікно, бо відчула задуху.
Відповідь – Г.
Літеру и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах прегарний (А), предобрий (В), пресмачний (Г), пречисто (Д) необхідно писати префікс пре- .
Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибувати, прибалтійський, прикручений, привітання, принести тощо.
Усі слова написано правильно в рядку
ТЕМА: Орфографія.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми, знаходити та виправляти помилки на вивчені правила.
У рядку А неправильно написане слово дівчиньці. М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках і присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: яблунька – яблуньці, лялька – ляльці, ненька – неньці. Але дівчинка – дівчинці, стеблинка – стеблинці.
У рядку В неправильно написано слово різбяр. В українській мові м’який знак не пишемо перед губними, але слова різьбяр і тьмяний – винятки.
У рядку Г неправильно написано слово тоньший. В українській мові м’який знак не пишемо після та перед шиплячими: ремінчик, кінчик, тонший. Але няньчити, бриньчати, женьшень.
У рядку Д неправильно написано слово віньєтка. У словах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї роздільну вимову передаємо м’яким знаком: досьє, віньєтка, браконьєр, портьєра.