ТЕМА: Синтаксис. Речення. Члени речення

Завдання вимагає визначити члени речення в запропонованих прикладах.

Зверніть увагу, що члени речення в цих варіантах виражені нетиповими засобами. Тому треба зважати насамперед на семантику (значення) слова й правильно ставити до нього питання.

Забування вичищає авгієві стайні пам'яті (авгієві стайні – додаток, виражений фразеологізмом).

Хвилина – це наче й мало (мало – присудок, виражений прислівником).

Глечики з глини прикрашали невеликий мисник (з глини – неузгоджене означення, виражене прийменниково-іменниковою сполукою).

Андрій раптом зупинився подумати (подумати – обставина мети, виражена дієсловом).

Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (вибиватися в люди – підмет, виражений фразеологізмом).

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Морфологія

Уважно прочитайте речення. Поміркуйте, до якої частини мови належать потрібні вам слова.

На полях, (1)що розстилалися (2)обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: (3)то тріск сухого бур’яну, то причаяне (4)шарудіння.

Будьте уважні, бо частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Слово «що» може бути займенником і сполучником. Оскільки тут воно поєднує частини складнопідрядного речення і є членом речення (підметом), то це займенник (його можна замінити займенником «яка»).

Слово «обабіч» може бути прислівником і прийменником. Оскільки далі йде повнозначне слово (іменник) і ми можемо поставити до нього питання обабіч (чого?) дороги, то це прийменник.

Слово «то» є сполучником. Воно поєднує однорідні підмети. Окрім того, саме сполучники бувають повторюваними: то… то.

Слово «шарудіння» – віддієслівний іменник, бо позначає явище й відповідає на питання «що?».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими й іншомовними словами.

Щоб дібрати правильні українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Абориген – корінний житель країни або місцевості; тубілець, туземець, автохтон.

Агресор – той, хто вдається до агресії; нападник, загарбник.

Асистент – помічник професора, лікаря та ін. в тій чи іншій роботі.

Адвокат – юрист, який захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає поради з правових питань; захисник, оборонець.

Таким чином увідповіднюємо подані слова: абориген – туземець; агресор – загарбник; асистент – помічник; адвокат – захисник. Зайвим серед українських слів є попередник.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє знання з пунктуації в простому та складному реченнях.

Уважно прочитайте запропоноване речення й обґрунтуйте кожен розділовий знак.

Унизу,(1) за Ворсклою,(2) розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни,(3) звідти попід самі вікна підступало море народного життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами,(5) сповненими поезії,(6) яка бентежила душу то піснею-задумою,(7) то лукавим жартом,(8) то щемкою сльозою.

Отже, коми 1 і 2 відокремлюють уточнювальну обставину місця: унизу, (де саме?) за Ворсклою,..

Кома 3 стоїть між частинами безсполучникового складного речення, а не складносурядного, як зазначено у варіанті Б. Отже, це неправильне пояснення вживання розділового знака.

Коми 4, 7, 8 розділяють однорідні члени речення (додатки життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами… та …то піснею-задумою, то лукавим жартом, то щемкою сльозою).

Кома 5 ужита при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом: … вечорами, сповненими поезії.

Кома 6 стоїть перед підрядною частиною складного речення: … сповненими поезії, яка бентежила душу…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Працюючи над цим завданням, пригадайте, що просте та складне речення можуть бути граматично синонімічними, тобто другорядний член у простому реченні передаватиме той самий зміст, що й підрядна частина складнопідрядного речення.

В основі завдання йдеться про підрядне причини. Як відомо, ця частина складнопідрядного речення вказує на причину того, про що йдеться в головній частині, відповідає на питання чому? через що? з якої причини? та приєднується сполучниками бо, тому що, через те що, оскільки, позаяк.

З-посеред запропонованих речень піддається відповідній трансформації лише варіант Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку. Перебудований у складне речення, він виглядатиме так: Ясний місяць зблід, бо (тому що, через те що, оскільки, позаяк) засоромився зірки та червоного ранку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Виконуючи це завдання, треба сконструювати речення із запропонованих фрагментів і класифікувати отримані синтаксичні структури. Зважайте на те, що розділові знаки у варіантах пропущені, їх ви маєте самостійно підставити залежно від структури речення.

Люблю я теплі травневі вечори, але не терплю холодних листопадових (просте речення з однорідними присудками).

Люблю я теплі травневі вечори зі щебетанням птахів у нашому саду (просте неускладнене речення).

Люблю я теплі травневі вечори: тоді так мріється про щось небуденне (складне безсполучникове речення).

Люблю я теплі травневі вечори, напоєні пахощами яблуневого цвіту (просте речення з відокремленим означенням).

Люблю я теплі травневі вечори, хоча й червневі мають свої принади (складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною).

Як бачимо, умові, заявленій в основі завдання, відповідає перше речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.  

Пропоноване завдання перевіряє навичку вживання розділових знаків у простому ускладненому та складному реченні.

Уважно прочитайте наведені речення та з’ясуйте причини вживання в них розділових знаків.

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу (коми при відокремленій прикладці).

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним (бракує однієї коми перед відокремленою обставиною струсивши воду, натомість коми між однорідними означеннями стоять правильно). Виправлений варіант цього речення має виглядати так: Кінь вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (коми при відокремленому означенні, коми при відокремленій обставині).

Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє (кома між частинами безсполучникового складного речення, коми при відокремленій обставині).

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем (кома між частинами складносурядного речення, тире перед відокремленою прикладкою наприкінці речення).

Отже, пунктуаційну помилку допущено у варіанті Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Це завдання пропонує п’ять пар синонімічних словосполучень, серед яких є одне помилкове.

Уважно прочитайте ці словосполучення, звертаючи особливу увагу на прислівники та прийменники, оскільки саме вони варіюються у варіантах:

Серед наведених варіантів не є коректним вислів на протязі місяця. Це поширена помилка, зумовлена впливом російської конструкції на протяжении…

Як відомо, у нашій мові слово протяг означає:

• різкий струмінь повітря, що продуває приміщення крізь щілини або відчинені двері, вікна, розташовані одне проти одного;
• простір, на якому що-небудь розташовується, міститься.

Отож, замість на протязі місяця треба говорити протягом місяця, упродовж місяця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Тестове завдання вимагає знання особливостей відмінкових форм іменників 3-ї відміни в орудному відмінку однини. У цьому випадку м’які та пом’якшені приголосні між двома голосними подовжуються. На письмі це позначається подвоєними літерами: паралеллю, подорожжю, маззю, пам’яттю, сіллю, величчю, вуаллю, сумішшю, папороттю, заметіллю, емаллю, світлотінню, магістраллю, ціллю, мігренню, міддю.

Проте, якщо приголосний стоїть не між двома голосними, а між приголосним і голосним, подовження не відбувається: верф’ю, лазур’ю, буденністю, кров’ю.

Відповідь – Д.