ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники експеримент, вирок, умови відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово кандидати відповідає в тексті на питання хто?, що?Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Гіпотеза – наукове припущення, що потребує підтвердження.

Аксіома – вихідне положення, що не потребує доведення й лежить в основі доказу інших тверджень.

Версія – один з варіантів у викладі, тлумаченні чогось, у розповіді про щось.

Припущення – думка про можливість, імовірність чого-небудь.

Отже, слова гіпотеза, аксіома, припущення є синонімами. Усі вони бути на місці пропуску в третьому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлена обставина. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки у реченнях з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот.

У реченні така група слів виконує функцію відокремленої обставини, яка зазвичай виділяється. У шостому реченні така обставина є (смакуючи свої «отруйні» напої). Але в реченні вона не відокремлена, перед нею потрібно поставити кому.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово вихопившись указує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово навколо служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником указує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Слово яких не вказує на предмет, але не називає його. Це займенник.

Слово щороку відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Відповідь – БГАВ.