ТЕМА: Лексика. Фразеологізми. Антоніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них антонімічні пари.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

Спочатку з’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Співати дифірамби – вихваляти когось.

Задирати голову – гордитися.

Купатися в золоті – бути багатим.

Вискочити на сухе – уникнути небезпеки.

Тримати хвіст бубликом – бути оптимістом.

Сухий хліб їсти – бідувати.

Вичитувати мораль – сварити когось, виговорювати.

Гнути коліна – принижуватися .

Потрапити в тенета – опинитися в складній ситуації.

А тепер потрібно утворити антонімічні пари.

Відповідь – 1В, 2Г, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Ластівки літали понад самою землею приєднати варіант навіть хлопчаки їх не лякали, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант сповіщали про наближення дощу, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками). Граматична основа – ластівки літали, сповіщали.

Якщо додати варіант дарма що шуліка висів у небі, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допусту.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Ластівки літали понад самою землею, і байдуже їм було до всього. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – 1Д, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (киваючи рясною головою).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (зажура моя чорнобрива), яка стоїть у кінці речення.

Рядок В ускладнено відокремленим додатком (замість верб і чагарників).

Рядок Г ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Рядок Д ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (умитий сонцем).

Відповідь – 1Д, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком відзначають. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена лише підметом стежка, але в реченні також є обставини, тобто група присудка. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком гарно. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом звучання. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком надішли. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – 1Д, 2А, 3В, 4Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У варіанті А немає лапок.

У варіанті Б потрібно так розставити розділові знаки: “Щось воно недобре,” – подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

У варіанті Г не потрібно ставити дві пари лапок, адже це слова одного мовця: “М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла м’ята”.

У варіанті Д перед прямою мовою потрібно поставити двокрапку, а не тире.

А от у варіанті В розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

У рядку Б речення ускладнено відокремленою прикладкою, яка має обставинний відтінок.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (перетворившись на свято краси й добра).

Речення Д також ускладнено відокремленим означенням.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Наказовий спосіб означає наказ, заклик, прохання, побажання діяти.

У реченні Мама каже, що скільки не дай книжок, а їм усе мало слово дай у формі наказового способу ІІ особи однини не передає ні заклику, ні наказу, а лише вказує на дію, яка відбувається. Отже, це слово вжито в значенні іншого способу – дійсного.

Відповідь – А.