ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види другорядних членів речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні.

Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, неначебто, ніби тощо.

Заміна виділено слова на порівняльний зворот можлива в реченні Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув – Підняв тоді дід свої очі на мене і, як ворон, глянув.

В інших реченнях цього зробити не можна.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно  використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо речення У всіх країнах світу, Заходу є серйозні програми захисту довкілля.

Країни Заходу вже країнами світу. Отже, уживати як однорідні члени речення …країнах світу, Заходу… не можна. Це речення неправильно побудоване.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір  виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими та іншомовними словами.

Щоб дібрати українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Критерій – підстава для оцінки чогось, мірило.

Лозунг – звернення,  яке коротко і чітко передає ідею, завдання і вимоги, заклик, гасло.

Сфера – район дії, межа поширення чогось, царина.

Фактор – умова, рушійна сила будь-якого процесу, чинник.

Бачимо, що слово віче  серед українських є зайвим.

Відповідь – 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто?що?.Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.

У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.

У реченні На десерт подали кисіль з вишень до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово вишневий. Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? – з подивом (здивовано). Отже, це обставина.

У реченні Русявий день гаптує сни світанню до виділеного слова можна поставити питання кого?що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА. Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання з якою метою? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Уткнувшись у тепло долин, вітер спросоння погойдував чорні тополі кома виділяє відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

У реченні Яра пшениця була молода й висока, а горді соняшники стояли ще вищі кома стоїть на межі частин складносурядного речення (дві граматичні основи, сполучник сурядності єднальний і).

У реченні Десь скрадливо скрипнула хвіртка, насмішливо обізвався дівочий голос кома стоїть на межі частин складного безсполучникового речення (дві граматичні основи, інтонаційний зв’язок).

У реченні У плесі ворушилися затонулі тіні хат, на яких сторч головою дрімали лелеки кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення (дві граматичні основи, сполучне слово).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?,утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на  ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

Зразок написання власного висловлення

Хтось воліє жити розумом, а хтось – серцем. На моє глибоке переконання, варто дослухатися до серця, якщо йдеться про дружбу чи кохання, але розважливо обмірковувати свої кроки у випадку прийняття рішення щодо вибору професії чи виду діяльності.

На підтвердження своєї думки наведу такі аргументи. По-перше, кожна людина прагне любові, тому треба дослухатися до серця, щоб зрозуміти, що ти зустрів справжнє кохання.

Візьмімо до прикладу головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Хоч мати й переконувала дочку, що возний Тетерваковський стане для дівчини вигідною партією, проте Наталка була іншої думки. Її серце належало Петрові. Героїня відстоює своє кохання, адже без цього хлопця не уявляє подружнього щастя.

По-друге, коли стає питання вибору подальшого майбутнього шляху, то варто розважливо обміркувати свої кроки, аби досягти успіху.

Прикладом, що ілюструє цей аргумент, може бути історія становлення моєї тітки Ольги як фахівця. Вона з дитинства мріяла про сцену. Зрештою дівчина зрозуміла, що без спеціальної підготовки, певних зв’язків їй не потрапити в шоу-бізнес. Саме тому Ольга розважливо підійшла до вибору майбутньої професії. Вона любила допомагати людям, добре знала хімію та біологію, тому стала лікарем. Зараз Ольга Петрівна є чудовим фахівцем і доволі успішною особистістю.

Отож уміти орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях дуже важливо. Для цього людині недостатньо одного розуму, потрібне ще й серце.