ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-, що-, як-.

Помилку допущено у творенні прикметника щонайкороткий, адже префікси що-, най- тут поєднано з прикметником у звичайній формі. Правильна форма – щонайкоротший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Реченню, запропонованому в завданні, не відповідає за змістом речення За перським прислів’ям, доброзичливість у людських стосунках – це коштовність, яка хоч і не збагачує того, хто її дає, але обдаровує її отримувача, адже стверджує протилежне: доброзичливість – коштовність, що збагачує одержувача, а не того, хто її дає.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками, творення ступенів порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками, правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюються. Отже, Дмитра Білоуська.

Числівник двадцять у знахідному відмінку має форму двадцяти, двадцятьох.

Складена форма найвищого ступеня порівняння прикметників утворюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайної форми прикметника – найбільш смачних, проста форма найвищого ступеня – найсмачніших.

Застосуємо це до запропонованого речення: У теплицях Дмитра Білоуська вирощують близько двадцяти сортів найсмачніших помідорів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Форми наказового способу утворюють від основи теперішнього часу. Для цього від 3-ї особи однини відкидають закінчення -е або -ить, а потім під наголосом та після збігу приголосних додають закінчення -и, -імо, -іть (мастить – масти – намасти).

Дієслова переходимо, вводимо, раджу – це дієслова дійсного способу теперішнього часу, а дієслово замовили – дійсного способу минулого часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення Мені снилось: мельник я у старому млині пояснює першу, конкретизує, що саме снилось авторові. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами і химерно розмальованими лавками граматична основа одна (двори були прикрашені). Це просте речення з однорідними членами.

А от у реченні Двори були прикрашені розмаїтими клумбами, а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах граматичних основ дві (двори були прикрашені, а в другій частині підмет під’їзди, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), ці частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між підметом і присудком (мотоцикл – це тема), на місці цифри (2) необхідно поставити двокрапку, тому що тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення, де друга частина пояснює першу (чому мотоцикл – це окрема тема).

Цифра (3) вказує на початок підрядного речення (ремонтую з якою метою? аби проїхати). Саме тут потрібно поставити кому на межі частин складного речення, які пов’язані підрядним зв’язком.

На місці цифр (4) та (5) не потрібно ставити нічого, адже слово навіть ніколи не буває вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості можна поставити питання що є? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку до виділених слів можна поставити питання яка?, а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом весна, але також у цьому реченні є обставина за вікном. Обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком хочеться жити. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудками обійми, не пускай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудками не плачуть, не кличуть. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони (ІІІ особа множини). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом зорі. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: ВГДБ.